У силових структурах Рівенщини тривають кадрові зміни. Після того, як Президент України звільнив з посади начальника обласного управління СБУ Віктора Садовника, загроза звільнення нависла одразу ще над двома «силовиками» — прокурором Рівенської області Леонідом Ореховським та начальником УМВС Сергієм Піддубним.
Лампаси і шиті золотом погони — це ще не найбільші принади генеральського звання. Є щось набагато важливіше у цьому званні, щось невловиме і дуже значуще — ніби перепустка до вузького кола втаємничених небожителів. Рівнян, які відчули на собі усі принади генеральського життя — не так вже й багато. І в той же час Рівенщина набула слави області, де швидко здобувають лампаси. Щедра на погони наша земля, але не до всіх... Голова Рівенської облдержадміністрації Віктор Матчук, кажуть, вже встиг познайомитися з луганським «чекістом», який вже місяць очолює обласне СБУ і є першим кандидатом на отримання генеральського звання у віці 44 років. Про що могли говорити Юрій Крапівін і керівник області, який нещодавно звернувся із закликом до мешканців області напряму повідомляти йому про факти корупції? Так і сказав пан Віктор: «Телефонуйте, люди добрі, до мене. Кажіть пароль: «Хабар» і вас одразу ж з’єднають зі мною». Невідомо, скільки охочих змогли достукатися до першого вуха в області і розповісти про свої напасті. Напевне, поки небагато. Тому й тема для розмови могла бути приблизно такою: чи зможе приїжджий полковник, не маючи місцевих «зв’язків» і відповідних «зобов’язань», допомогти рівенській владі перемогти корупцію. Бо у нас на Рівенщині та корупція є — ніхто не заперечує. От тільки ніхто її не бачить. Що міг відповісти луганчанин, чесно дивлячись у вічі Матчуку? Зробимо, допоможемо, врятуємо! Ледь не гаслом із Міністерства надзвичайних ситуацій. А тим часом відчуття, що в області дійсно насувається якась ситуація — не зникає. Судіть самі — одночасна зміна всього «силового» керівництва відбувається не кожен день і має якісь причини. Ось і Леонід Ореховський та Сергій Піддубний — мали вони свого часу «зуб» одне на одного. І, мабуть, не лише через винятково службові особливості — прокурор не любить міліціонера і навпаки. «Любить-не любить» — не гра для двох серйозних чоловіків. Разом з тим, секрет свого протистояння вони розкриють ще не скоро. А зараз у них є інший і спільний клопіт — утриматися на посаді, коли всі обставини проти них. Сергію Піддубному поки що фортунило більше — і звання генерала він отримав, і квартиру службову. Але кінець для своєї кар’єри з «тавром» члена команди колишнього міністра Луценка ще молодий 47-річний генерал навряд чи бачить. Усе вирішиться або за день-другий драматично для Піддубного, або за деякий час і спокійніше для його кар’єри. Саме вчора закінчилася колегія МВС, де заслуховували звіти усіх обласних керівників управлінь. Ще до обіду Рівенщина відзвітувалася, і ніби непогано. Тепер усе залежатиме від вміння Піддубного вести переговори з новими господарями міністерства та від їхньої поступливості чи навіть поблажливості. Політичні ж наглядачі міністерства — як-от депутат від Партії регіонів Володимир Сівкович — чітко вимагають звільнення рівенського міліціонера. Хоча б тому, що прізвище генерала звучало у «розгромному» (хоча й непереконливому) звіті Сівковича, внаслідок якого позбувся посади сам міністр Луценко. А от 44-річному Леоніду Ореховському ні житла (хоча б службового), ні генеральського чину (у прокуратурі це — «державний радник юстиції») заробити за майже п’ять років перебування на Рівенщині не вдалося. Аж ось минулого понеділка і до того маловловимий для преси прокурор поїхав до Генерального прокурора України. Після цього на роботу більше не вийшов, прес-служба прокуратури області скромно повідомила, що пан Леонід зараз перебуває на лікарняному, а його обов’язки виконує перший заступник Володимир Мойсеєць. Тим часом один із близьких друзів прокурора повідомив кореспонденту «РВ», що у понеділок Леонід Ореховський написав рапорт на звільнення за власним бажанням та поклав його на стіл Генерального. І той цей рапорт нібито підписав. Мотиви цього вчинку поки що невідомі. За однією з версій, Генпрокурор Медведько був невдоволений роботою свого підлеглого з Рівенщини, тож запропонував йому зайняти спеціально створену для цього посаду четвертого заступника прокурора Рівенської області. Та кажуть, Ореховський відмовився від такої «милості», справедливо розцінивши це як ляпас. Та й знавці чиновницьких інтриг знають — після такого призначення піднятися кар’єрними сходинками буде неможливо. Серед тих, хто може зайняти крісло Ореховського, називають кума Генерального прокурора України, який нетривалий час працює в Генпрокуратурі, і кількох начальників управлінь ГПУ, які, почувши про щедрий на генеральські звання рівенський грунт, хочуть трохи областю покерувати. Називають також прізвища колишнього заступника Генпрокурора Олексія Баганця і Віктора Кокошка, який нині є заступником Леоніда Ореховського. А от про ймовірних наступників головного міліціонера області Сергія Піддубного поки що краще промовчати. Час зараз непевний, і кожна згадка якогось прізвища може мати для його носія непередбачувані наслідки. То хай вже вони, міліціонери з політиками, якось між собою вирішать, по-дружньому. Як, зрештою, це робили, не питаючи нас, завжди і до цього.
