У пошуках живої води і мертвих душ

1778 0

Директор комунального підприємства «Рівневода» Володимир Нецький мешкає у власному будинку і… не платить за воду, хоча має лічильник — цей прилад він використовує для своїх спостережень. Не платять за воду й інші працівники цього підприємства, які працюють у водоканалі понад 15 років, — ця пільга передбачена у колективному договорі. За водопостачання та каналізацію з решти, як і за деякі інші комунальні послуги з усіх працівників підприємства «Рівневода», утримують із зарплати. Щоб ніхто не закидав, що вони вимагають платити за воду, а самі мають борги. Про це та інше розповів Володимир Нецький, спілкуючись із рівнянами під час прямої телефонної лінії у редакції «РВ».

— Чи змінилася ситуація після недавніх баталій із передаванням водоканалу в підпорядкування міста? — І не поліпшилася, і не погіршилася — нам з того часу жодної копійки не дали ні Чайка, ні Сорока. На сьогодні я — директор «Рівнеоблводоканалу» і про це записано у трудовій книжці. Чайка уклав зі мною угоду, але записати у трудовій, що я в нього працюю, не може, бо мене не звільнили з підприємства «Облводоканал». Хоча ввесь колектив перейшов працювати у «Рівневоду», де я теж директор. Таким чином, у «Рівнеоблводоканалі» залишилися усі основні засоби — машини, будівлі, мережі, усі матеріальні цінності — і я. Залежно від того, кому із двох начальств треба у мене щось спитати, то так і звертаються — до директора «Рівневоди» чи «Рівнеоблводоканалу». Тим часом воду доводиться брати з усе більших і більших глибин, хоча раніше, коли зупинявся насос, вода витікала на поверхню. А тому неправда, ніби водоканалу невигідні лічильники — ми боремося за те, щоб менше викачувати води із землі. Я заявляю цілком авторитетно, можете запросити інших спеціалістів, нехай підтвердять: кращої води, ніж у мережах Рівного, в Україні НЕМАЄ. У нас вся вода очищується, за винятком кількох свердловин у місті, у воді з яких є незначні відхилення. Таку воду, як у нас, гріх виливати у каналізацію. — Але ж труби іржаві? — Якби ми поклали нові труби, то якість води поліпшилася б незначно. Якщо набрати воду з колонки, вона здається прозорою — тому що не збагатилася киснем. А коли постоїть, випадає жовтий осад. Ми ж пропускаємо таку воду через шар піску, і вона стає чистою. Але на всі 100% вона не очищується. За держстандартом, ми маємо подавати воду з вмістом заліза не більше, ніж 0,3 міліграма на літр води. У нас вода відповідає стандарту, заліза у воді навіть менше. Щоквартально ми надаємо податковій довідку про вміст заліза у воді. При регулярному водопостачанні нічого не змінюється, коли ж в трубі немає руху води, якийсь мізер заліза випадає в осад. Звичайно, що у хороших пластикових трубах бруд менше затримується і змивається, але в звичайних залишається. — І що ж буде далі з «Рівневодою» та «Рівнеоблводоканалом»? — В Угорщині за радянських часів було 30 об’єднань водопостачання, потім їх стало 300. Тепер знову йдуть до укрупнення — такий нинішній досвід в усьому світі. На відміну від інших країн, ми поки що маємо води вдосталь, хоча працюємо на знос свого господарства. Вимоги санстанції до нас значно вищі, ніж до водоканалів, які відділилися у деяких районах. З них взагалі нічого не вимагають. Але вони мають дуже багато різних проблем, у них і вода не завжди є. Наш комітет у Києві хоче вертикалі, щоб було ким керувати і з кого спитати, окремих же районів зі столиці не дістануть. — Нині ви — монополіст. А чи були пропозиції від приватних структур, які б зацікавилися водопостачанням міста? — Дуже багато. До мене, щоправда, з такими пропозиціями не ходять, бо я не вирішую, кому продати водоканал. У нашому місті приватники поки водопостачанням не займаються, а в інших містах — багато. Приміром, Одеський водоканал взяла в оренду на 49 років компанія з однієї з близькосхідних країн, яка займається виготовленням поліетиленових труб і продажем їх на світовому ринку. — А може, і в нас інвестор приніс би гроші в область? — У нас жоден приватник не стане працювати в таких умовах, у яких працюємо ми. В Одесі почали на годину більше подавати воду, але тариф підняли вдвічі. Тепер Одеський водоканал має мільйонні прибутки. Тобто коли прийде приватна структура, вона поліпшить водопостачання, але у скільки зросте тариф — не знаю, гадаю, що разів у три. — І при цих умовах ви зробили ремонт, який впадає у вічі… — Ми все робимо своїми силами. Лицюємо фундаменти битим каменем, а не готовим, самі фарбуємо і жодного квадратного метра не обклали пінопластом. Це тільки зовнішні роботи, а в цехах є й нештукатурені стіни. Майже скрізь ми поставили пластикові вікна, встановили міні-котельні, самі регулюємо рівень тепла і на опалення своїх приміщень витрачаємо у 10 разів менше, ніж раніше платили «Комуненергії». Робимо також стропильні дахи, але не купили жодного кубометра лісу — на дерево йдуть зрізані тополі. Йдемо до Чайки, в охорону природи, до Жежука і запитуємо, де будуть ремонтувати дорогу і треба зрізати дерева. Цьогоріч, приміром, спилюємо дерева на вул. Млинівській. З цього й робимо крокви. Металочерепицею криємо лише той бік, що виходить на вулицю. — Я підприємець, хочу відкрити магазин. Коли мені видавали технічні умови на під’єднання до міських водогінних мереж, у пункті «особливі умови» було записано про необхідність зробити благодійний внесок на суму одна тисяча гривень. Як це розуміти? — Технічні умови складають, щоб знати, за яких умов ви будете одержувати воду. Оскільки держава нам грошей на розвиток не виділяє, то кожен клієнт має зробити внесок, аби ми мали гарантію, що подаватимемо воду, поки працюватиме ваш заклад. Існує такий норматив: якщо ви берете за добу один кубометр води, то на розвиток водоканалу — це не благодійний внесок — ви маєте сплатити 4 тисячі гривень. Винятки роблять для житлових будинків, де на розвиток ми нічого не беремо. З усіх інших структур незалежно від форми власності, але залежно від кількості використаної води — беремо. Так роблять усі водоканали України. Якщо у вас написано слово «благодійний», я обіцяю, що та людина одержить догану. Це неправильний запис. — Але мені від того не легше, розумієте? Я маю один магазин і за воду сплачую усього 5 гривень. — 250 літрів води на добу в магазині, я гадаю, не потрібно. Перед тим, як видавати технічні умови, вам складали лист опитування, де вказана площа і кількість людей, які будуть працювати у закладі. Напишіть заяву, що ви не згодні з даними опитувального листа і вам потрібно не 250, а 50 літрів води чи ще менше, і вам у стільки ж разів зменшать плату. Але якщо використаєте більше, за надлишок вам нарахують у 5 разів більшу плату. — Ярослав Яворський з вул.Гагаріна турбує. Я пенсіонер, інвалід. Раніше на мою сім’ю з 5 осіб нараховували за воду 108-110 гривень щомісяця, тепер у мене 1300 гривень боргу. У мене вже три роки стоїть лічильник води, і тепер ми платимо за воду по 8-10 гривень за місяць, розраховуємося вчасно. Що мені робити з боргом? Я звертався у водоканал, мені обіцяли розібратися, але нічого так і не вирішили. — Мені треба у вас повчитися так економно використовувати воду. Прийдіть до мене на прийом, якщо ви останні роки вчасно платите, то попередній борг, оскільки пройшов термін позовної давності, я спишу. Принесіть посвідчення та абонкнижку. — Вас турбують працівники АТЗТ «Спецбуд» і просять по-людськи підійти до питання погашення вашої заборгованості перед нашою організацією. — Я розповім історію з вашим керівником, який виявився просто брехуном, про що я говорю публічно. П’ять років тому він підійшов і сказав, що атомна електростанція заборгувала йому і він хоче перевести ці гроші мені, бо вони можуть пропасти. Тоді були так звані електрогривні й мені вони були непотрібні, в той час облдержадміністрація давала нам достатню дотацію. Але він дуже просив, і я взяв ці гроші. Одна електрогривня коштувала 25 копійок, та через кілька років він заявив, щоб я розрахувався 1:1. Я не дотую ваше підприємство, і він ці гроші не одержав. Ми й так зарахували йому частину від цієї суми у вигляді плати за воду у співвідношенні 1:1. Тепер пройшов термін позовної давності. — Мешканці з вул. Шухевича, 4 звертаються. Постійно стоїть вода у підвалі, бо не замінений транзитний водовід. Квартири на першому поверсі цвітуть. Коли буде зроблено? Розкопали ями, благоустрій не зробили, і так майже 4 роки. — Ми не обслуговуємо внутрішні мережі, ними займаються жеки. — Юрченко турбує. Я хочу дізнатися, як ви плануєте налагодити роботу з мешканцями квартир, в яких прописана одна людина, а живе по п’ятеро, усі користуються водою, але не платять за фактичне використання? — Це питання дуже складне. Ми не плануємо поки піднімати тарифи для населення, щоб не навантажувати додатково тих людей, які платять, боргами тих, хто не платить. Поки що на обліку у водоканалі 180 тисяч осіб, а Чайка каже, що у місті живе 247 тисяч людей. Тільки ніхто на сьогодні не має точних даних, у якій квартирі скільки людей мешкає, причому прописаних, за непрописаних поки немає й мови. Я звернувся до начальника обласної міліції Цимбалюка і він пішов нам назустріч. Ми придбали для паспортного столу два комп’ютери, щоб вони відшукували незареєстрованих людей. Таким чином, нам надали інформацію про 224 тисячі, які ми зараз вносимо у нашу базу даних. Що ж до розрахунків, то ми перейняли досвід Сум, де водоканал постійно збирає більші суми, ніж нараховує. Наші гроші, сказали нам, у ногах контролерів. У 1998 році у нас в абонвідділі працювало 13 людей, тепер ми його розширили до 70-ти при тому, що загальну кількість працівників зменшили майже удвічі. Ми поділили місто на 4 дільниці, призначили на кожну начальника, інженера, два оператори, решта — контролери. Тепер наш контролер, який ходить по квартирах, може за місяць заробити 800 гривень, 250 — ставка, решта — премія, якою можна заохотити людину працювати. Вони повинні не кидати папірець у поштову скриньку, а розмовляти з людьми. — Турбує мешканець з вул. Короленка, 5. Чому після 22 години у кранах слабкий тиск води? — Вам пощастило, що у вас після 21 години є вода взагалі — більшість у місті після 21 години води не має. За борги близько 6 мільйонів гривень перед «Обленерго», які зростають, з 21 години нам вимикають електроенергію на трьох основних насосних станціях — на Боярці, у Новому Дворі та на вул. Київській. Води не буде, поки не зрушиться боргове питання. Через борг населення, яке винне понад 11 мільйонів гривень плюс 4 мільйони боргу «Комуненергії», а також борги бюджетних установ та промислових підприємств, які збанкрутіли, ми не можемо сплатити свій борг за електроенергію. Мені подобається, як налагодили боротьбу з боржниками у Луцьку. Там населення більше підготовлене до необхідності платити за воду. Там будинкам, які найбільше заборгували, на 10 днів перекривали воду. І вони платили, бо вода — це основне. Можна обійтися якийсь час без світла, без газу, але без води довго не протягнеш. Міськвиконком Луцька боржниками займається не так, як наш — там контролюють стан розрахунків працівників усіх установ, що перебувають у підпорядкуванні міської влади. Начальник обласного управління міліції Цимбалюк пообіцяв, що з усіх працівників міліції також будуть вираховувати плату за воду, пообіцяло й керівництво обласної лікарні, «Рівнеелектроавтотрансу» та пошти. На відміну від працівників облдержадміністрації, розрахунки яких давно контролюються, працівники Рівенського міськвиконкому не розраховуються вчасно за воду, а жеків — ще гірше, ніж з будь-яких інших установ.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також