Прочитав у газеті «Рівне вечірнє» від 13.07.2006 статтю «Судові нюанси холодної спальні» й навіяла вона на мене неприємні спогади, які теж пов’язані з діяльністю судді Оксани Панас. Ця історія почалася з серпня 2003 року. Отримав я із ЖКП «Паркове» повідомлення, що станом на 1 липня маю заборгованість з квартплати 147 грн. 28 коп. і 5 серпня сплатив 160 грн. Не минуло й місяця, як отримав із ЖКП нове повідомлення, в якому говорилося, що станом на 1 вересня мій борг з квартплати становить уже 373 грн. 06 коп. Це мене не здивувало, адже аналогічна ситуація з ЖКП у мене була у листопаді 2000 року.
Прочитав у газеті «Рівне вечірнє» від 13.07.2006 статтю «Судові нюанси холодної спальні» й навіяла вона на мене неприємні спогади, які теж пов’язані з діяльністю судді Оксани Панас. Ця історія почалася з серпня 2003 року. Отримав я із ЖКП «Паркове» повідомлення, що станом на 1 липня маю заборгованість з квартплати 147 грн. 28 коп. і 5 серпня сплатив 160 грн. Не минуло й місяця, як отримав із ЖКП нове повідомлення, в якому говорилося, що станом на 1 вересня мій борг з квартплати становить уже 373 грн. 06 коп. Це мене не здивувало, адже аналогічна ситуація з ЖКП у мене була у листопаді 2000 року. Тоді мені відмовлялися видати довідку з ЖКП, оскільки мій борг з квартплати становив 323 грн. 23 коп. Я відразу їх сплатив, про що мені в розрахунковій книжці був зроблений відповідний запис. Втім, і через місяць за мною чомусь числилася ця ж сума. Коли ж я отримав квитанцію на початку 2001 року, в ній говорилося, що станом на початок січня за мною числиться борг з квартплати у сумі 114 грн. 43 коп. Через три роки ситуація повторюється. Я, щоб розібратися, звертаюся письмово до начальника ЖКП Миколи Полюховича, попереджаючи, якщо мені нічого не пояснять, оплачуватиму лише поточні рахунки. Однак замість пояснення отримую відповідь, що маю борг 373 грн. 06 коп. У травні 2004 року ЖКП подає на мене позов до суду з вимогою стягнути зазначену суму. Отримавши повістку, 6 травня я прийшов на судове засідання. Коли показав судді Оксані Панас квитанції про плату за квартиру, вона поцікавилася в юриста ЖКП, у чому ж проблема. На що юрист пообіцяла розібратися й у разі неправомірності відкликати позов. Втім, розбирання закінчилося нічим. Мені лише видали роздруківку про внесення мною квартплати. І ось із неї я дізнаюся, що у листопаді 2000 року в графі «сплачено» записана сума 208 грн. 80 коп., в той час як я сплатив 323 грн. 23 коп. Тобто не вистачає 114 грн. 43 коп. Тож виходить, що мене «покарали» уже на 228 грн. 86 коп. Після цього мені платити геть розхотілося. У серпні 2005 року ЖКП знову подає на мене в суд. 14 вересня на судовому засіданні я відмовився сплачувати названі суми. Тому суддя Музичук порадила до 3 жовтня подати мені протест, що я і зробив. Третього жовтня я прийшов вчергове до суду. Суддя Музичук мене закликала у кабінет і пояснила, що справу закриває на підставі того, що суддя Панас… 28 травня 2004 року винесла рішення про задоволення позову ЖКП, тобто про стягнення з мене 373 грн. 06 коп. плюс 51 грн. держмита. Якщо ж я незгодний з цим рішенням, сказала вона, то можу його оскаржити. Я був вражений цим повідомленням, адже не мав найменшого уявлення про це рішення, прийняте ще 16 місяців тому. У кабінеті була й суддя Панас, яка звинуватила мене у тому, що я не з’явився 28 травня на судове засідання, через що вона вимушена була винести рішення без мене. Але ж мене ніхто на цей день не викликав у суд і повістки про це я не отримував. Та й чого мені не з’являтися на засідання, коли я не менш ніж працівники ЖКП зацікавлений у вирішенні конфлікту? Тож вирішив я подавати апеляцію на рішення судді Панас. Втім, копію прийнятого нею рішення мені видали лише 13 жовтня 2005 року. А поки зібрав я й інші документи, зміг подати все це в суд лише через шість днів. Апеляційний суду відмовив у розгляді, оскільки я пропустив терміни подачі апеляції. У Верховний Суд я уже звертатися не став. Адже почув, що там на той момент накопичилося 50 тисяч справ. Тож я надзвичайно розчарований нашим правосуддям. Адже п. Панас, ухвалюючи рішення, не взяла до уваги жодного мого аргумента. У рішенні ж суду від 28 травня 2005 року вичитав, що я не з’явився в той день на судове засідання «повторно». Тож виходить, що ще одне судове засідання мало б відбутися десь у період з 7 до 28 травня, бо інакше незрозуміло, коли саме я не з’явився на нього перший раз? Звісно, у справі мала б бути і повістка на це засідання, однак її немає. Звісно, судити про професійні якості судді Панас я не маю права: для цього є відповідні інстанції. Володимир Сєдих, м. Рівне. Коментар судді Оксани Панас: — Суддя має законне право розглядати справу за відсутності відповідача, незалежно від причин його неявки на судове засідання. У даному випадку Володимир Сєдих не з’являвся на засідання двічі — 5 березня 2004 року та 28 травня цього ж року. Повістки у суд йому мали доставити майстри ЖКП. Якщо ж вони цього не зробили, то це їхня вина. Втім, у даній справі є розписки з печатками ЖКП про вручення Володимиру Сєдих повісток на ці дні. Відповідач стверджує, що більш як через рік дізнався про рішення суду. Однак, знаючи про те, що у суді є до нього позов, він міг підійти у ЖКП чи до мене і самостійно поцікавитися розглядом справи, дізнатися, чи прийнято по ній і яке саме рішення. Але він цього чомусь не зробив. Тож рішення йому видали лише тоді, коли він звернувся з відповідною заявою у суд. Втім, навіть зараз Володимир Сєдих може все виправити, оскільки рішення суду перебуває на стадії виконання. Для цього йому треба підійти в ЖКП і ще раз усе перевірити по бухгалтерських документах. Коментар юриста ЖКП О. Курганської: — Майстри ЖКП не могли не доставити повістки п. Сєдих. Адже досить часто після виклику в суд боржники повертають борги, а це — кошти на зарплатню працівників ЖКП. Тож вони зацікавлені у цьому. Щодо виставленого боргу п. Сєдих, то тут немає ніякої помилки у роздруківці. Просто, здійснюючи при ньому перевірку платежів, бухгалтер написала на папірці помилково неправильну суму боргу. Володимир Сєдих підходив до мене у ЖКП, і ми з ним з’ясували, що борг за ним усе-таки є. Взагалі ж, він сам винен, що тяжко тепер розібратися у цифрах. Адже якби платив квартплату щомісячно, а не час від часу, таких проблем не виникало б.
