Михайла Сироту недарма називають «батьком української Конституції» — майже дев’ять років тому, стоячи на трибуні Верховної Ради, він із сльозами на очах зустрів народження Основного Закону нашої держави. Тепер енергії пана Михайла та енергії членів очолюваної ним Трудової партії України вимагає ствердження на практиці конституційних положень. Минулого тижня Михайло Сирота відвідав Рівне, і, зрозуміло, перше запитання рівенських журналістів стосувалося його оцінки документа, до прийняття якого він доклав чимало зусиль:
— Незважаючи на те, що фахівці визнають українську Конституцію однією з найкращих у світовій практиці, влада розпочала нехтування нормами Основного Закону відразу ж моменту її прийняття, — визнав Михайло Сирота. — Та все ж не слід забувати, що саме Конституція, норми якої є нормами прямої дії, а тому можуть застосовуватися судами всіх рівнів, дозволила в правовому полі знайти вихід із ситуації на виборах і забезпечити перемогу Віктора Ющенка. На сьогодні, вважає пан Сирота, у народних депутатів немає політичної волі у прийнятті змін до Конституції, а тому удосконаленням Основного Закону має зайнятися Верховна Рада вже нового скликання. У тому, що у новий парламент потрапить і його Трудова партія, пан Михайло не сумнівається. Для цього партія виступила ініціатором широкого національно-патріотичного об’єднання «За Україну!» ще у 2001 році, залучає до своєї діяльності профспілки, які сьогодні потребують підтримки з боку законотворців. — Ми сповідуємо лейбористську ідеологію, — відзначає лідер ТПУ, — тобто дбаємо насамперед про людей праці, про вітчизняного товаровиробника. Лідер трудовиків з цього робить висновок, що і провладна партія, яка піде на парламентські вибори наступного року, не зможе знайти підтримку в абсолютної більшості виборців. Адже, як вважає пан Михайло, у команді влади існують суперечностей, а певні економічні дії уряду викликають закономірну критику. Але й українська опозиція ще не запропонувала суспільству ідею, яка б об’єднала державу і однаково прихильно сприймалася і на сході, й на заході України. Михайло Сирота гостро критикує проект адміністративно-територіальної реформи, запропонований урядом: — Це мені нагадує створення раднаргоспів — у когось з урядовців виникла цифра 5000 мешканців, і тепер під цю цифру намагаються створити нові адміністративні одиниці. Що це означатиме на практиці? А те, що більшість сіл, зокрема Рівенщини, остаточно отримають статус безперспективних, і за кожною довідкою потрібно буде їхати в центральне село. На мою думку, в основі реформи насправді стоїть змагання за право розпоряджатися землею, бо вже є такі думки, що комунальне майно територіальних громад потрібно передати в управління чиновникам. Розбазарювання землі допустити не можна — вже за 30 років стратегічні запаси українського чорнозему відіграватимуть для світу більшу роль, ніж сучасні поклади нафти на Близькому Сході.
