Коли дитина повертається додому зі школи замурзана, в забрудненій одежі і каже, що підмітала-мила підлогу в класі після уроків чи прибирала шкільне подвір’я, батьки зазвичай сприймають це як невідворотний факт, який оскаржувати не випадає. Вони згадують, що в їхні шкільні роки так само регулярно прищеплювали любов до праці, і думають що подібна методика виховання дітей за ідеями Макаренка в пошані й сьогодні. Аж ось, виявляється, і дарма. Як стверджує прокуратура Рівного, залучення школярів до прибирання суперечить нормативним актам, прийнятим державою на захист прав дітей та неповнолітніх, і є порушенням законодавства.
— Держава піклується про дітей, створює на законодавчому рівні всі умови для їхнього захисту, однак на місцях не завжди дотримуються вимог цього законодавства, а відповідні органи недостатньо контролюють їх виконання, — розповідає Тетяна Кривецька-Люліч, помічник прокурора м. Рівного. — Так, у багатьох школах обласного центру, зокрема в ЗОШ №4 і №22, всіх учнів 511 класів регулярно залучають до прибирання класних кімнат та прилеглих до навчальних закладів територій, попри те, що виконання цих робіт входить до обов’язків штатних техпрацівників. При цьому також порушуються вимоги Законів України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і статті 153 (Створення безпечних і нешкідливих умов праці) Кодексу законів про працю. Управління освіти не контролює цих питань, тому його начальнику прокуратура м. Рівного внесла подання з вимогою притягнути винних осіб до відповідальності. За попередніми даними, документ з прокуратури до покарання керівництва жодної з рівненських шкіл не призвів. Начальник міського управління освіти Віталій Новак щиро дивується, що праця дітей у школі могла викликати бодай якісь запитання у прокурорів. — Нас попросили дати пояснення — ми прокуратурі й відповіли, — каже пан Новак. — Якщо коротко, про те, що суспільно корисна праця рівненських школярів мало того що не заборонена, а навіть є обов’язковою згідно з численними нормативними документами Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров’я. При цьому залучення учнів, залежно від їхнього віку, до тих чи інших робіт проводиться винятково в межах дозволених та встановлених нормативно-правовими актами, зокрема, такими як «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», «Санітарно-гігієнічна освіта учнів, формування здорового способу життя та самообслуговування». Скажімо, за погодженням з батьками учні можуть прибирати в класі чи пришкільну територію — вони це й роблять. Натомість до заборонених робіт, небезпечних для життя і здоров’я, як-от миття вікон, очищення електроприладів, перенесення важких речей учнів не допускають. А площі, закріплені за техпрацівниками, учні ніколи не прибирають. Поки що масових звернень школярів до прокурора з приводу порушення їхніх прав у Рівному не спостерігається. Мабуть, не того вчать дітей у школі — не закону «Про охорону праці». Та якщо так піде й далі, то невдовзі вчителі з директорами, а не їхні підопічні, дружно візьмуться за швабри. Від гріха і прокуратури подалі…
