Уроки для вільного виборця

2608 0

Ми у соцмережах:

Уроки для вільного виборця

Із усіх досягнень демократії, яка впала на наші голови навесні 1989 року, реальним для нас залишилось лише право обрати собі міського голову. Депутатів ми обираємо, як відомо, за закритими списками, а у президенти з Рівного висувати поки що немає кого. Точніше, всі кандидати на міського голову, за винятком трьох-чотирьох, могли б з таким самим успіхом висуватися і на Президента. Хоч України, хоч Венесуели. І це дуже добре. Право, наприклад, громадянина Цинка регулярно висувати себе кандидатом на всіх виборах, що відбуваються на території міста, якраз і є свідченням демократії, якою ми, на жаль, лише вчимося користуватися.

Читач, безумовно, очікує від мене конкретної підказки: за кого голосувати? Причому робить це не зовсім коректно, сам того не розуміючи. Я занадто добре знаю і поважаю читачів нашої газети, аби думати, що вони побіжать голосувати за того, на кого я їм вкажу. Насправді всі, хто читає ці рядки, уже давно визначилися. А читають цю замітку задля того, щоб себе перевірити. Пишеться ж це все зовсім не для того. Якщо людина вирішила, наприклад, випити горілки, її вже ніхто не зупинить. Це відомо. І переконувати цю людину в тому, що пити зле, заздалегідь марна праця. Але ж можна підказати, що пити бажано не палену горілку, і не натщесерце, і маленькими стопочками, і з хорошою закускою, і не запиваючи пивом. У підсумку людина може або отруїтися і потрапити на іншу сторінку нашої газети, або підняти собі настрій смачною вечерею. Так і з виборами. Нам треба не роздивлятися кандидатів — на їхніх обличчях нічого особливого не написано. Нам слід навчитися їх обирати так, як ми вчимося ходити, говорити, їздити на велосипеді… Як навчитися обирати міського голову? Не так складно, але не так і просто. Ось кілька уроків, які слід для цього пройти. Урок перший. Голосувати слід лише за того кандидата, про якого ти знав до виборів. Люди, здатні керувати містом, невідомими не бувають. Урок другий. Уважно слухати обіцянки і серед тих, кого знаєш, обирати того, хто обіцяє найменше. Так само, як свої гроші, свій голос слід класти до банку, де найнижчі відсотки. Так надійніше. Менше шансів, що гроші пропадуть назовсім. Урок третій. Беручи від довірених осіб кандидата подарунки чи гроші, подумати про те, де і як цей кандидат заробив стільки грошей і чому він з ними так легко розстається? Ви ж знаєте різницю між заробленим і вкраденим. А красти міський голова буде лише у нас. Більше немає у кого. Урок четвертий. Одразу забути про політику. Міський голова — це міський завгосп, якого ми наймаємо на роботу своїми голосами. І чим далі він заховає свій партійний квиток — тим буде краще. Урок п’ятий і останній. Обов’язково прийти на вибори і поставитись до цього серйозно. Щоб потім не було боляче за те, що своєю нерозважливістю сам собі викопав яму. Ту саму, що стоятиме потім незакопаною на вулиці чи у дворі і в яку провалюватимуться наші з вами бюджетні гроші. Оце ніби і все. Будьте здорові і щасливі. У своєму місті. У нашому місті, керувати яким ми самі вільно і свідомо оберемо того, кого ми заслуговуємо. Кого не заслуговуємо, ви і без мене добре знаєте.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також