Вараш-Кузнецовськ: психологічно-патріотичний конфлікт

3783 0

Ми у соцмережах:

Вараш-Кузнецовськ: психологічно-патріотичний конфлікт

У Кузнецовську, названому Верховною Радою Варашем, не вщухають пристрасті щодо перейменування. І справа тут не в любові до радянського минулого, а в ментальності та соціальних комплексах його мешканців.

кузнецовськ

Два Кузнецови і Вараш

Для початку варто розібратись: як, коли і звідки взялись обидві назви. Почнемо з Миколи Кузнецова. Народився він у селі Зирянка Пермської губернії в заможній селянській родині. У 29 років починає співпрацю з органами НКВС. До війни працював у Москві та займався стеженням за іноземними дипломатами. Після початку другої світової війни був зарахований до 4-го диверсійного управління НКВС, яким керував Павло Судоплатов. Безпосередній учасник убивства Євгена Коновальця. У жовтні 1942 року Микола Кузнецов потрапляє у Рівне під виглядом німецького офіцера Пауля Зіберта. У 1943 році Кузнецов здійснює ліквідацію заступника Еріха Коха з питань фінансів Ганса Геля і його секретаря Вінтера. Вчиняє невдалу спробу вбивства керівника управління адміністрації Рейхскомісаріату Пауля Даргеля. Останнім убивством Кузнецова була ліквідація верховного судді окупованої України Альфреда Функа. До речі, сталось це навпроти самого суду, який знаходився на вулиці Шкільній. Там же, де знаходиться нинішній Апеляційний суд Рівненської області. Кожне вбивство чи замах на представників окупаційної влади супроводжувалося каральними акціями і публічними стратами українців. По суті, діяльність Миколи Кузнецова коштувала життя не одному десятку жителів Рівненщини. У Львові Кузнецов застрелив віце-губернатора окупованої Галичини Отто Бауера та шефа канцелярії президії Галицької адміністрації Гайнріха Шнайдера. І підкинув сфабрикований документ, в якому нібито йшлося про наказ ОУН убити Бауера. Ця підробка спонукала німців до каральних заходів проти українців. В радянські часи Микола Кузнецов вважався героєм, і саме його ім'ям назвали збудоване на місці поліського села місто атомників. Нині ж не згодні з рішенням дати місту назву села, на місці якого воно постало, пробують маніпулювати. Вони пропонують перейменувати Кузнецовськ на… Кузнецовськ. Але тепер на честь Антона Кузнецова, а не Миколи. Антон Кузнецов народився та виріс у місті Нікополь Дніпропетровської області. В українській армії мав звання старшого солдата і служив стрільцем-зенітником 25-ї окремої Дніпропетровської бригади Високомобільних десантних військ. Загинув 14 червня 2014 року. Військовий літак Іл-76, який доправляв солдатів на аеродром Луганська, був збитий бойовиками при заході на посадку. Який він має стосунок до міста атомників на Рівненщині? Ніякого. Як, втім, і Микола Кузнецов… Особисто я поважаю тих, хто воює, воював та загинув, захищаючи нашу країну від ворога. Але навряд чи такі маніпуляції, метою яких є перш за все зберегти назву міста, котре назвали на честь радянського диверсанта, є повагою до загиблого українського вояка. готель вараш Що ж до назви Вараш, то так називалось старовинне поліське село, на місці якого й постало місто атомників. Шукаючи значення слова «вараш», знайшов купу цікавої історичної інформації. Слово «вараш» у марійській мові означає яструб. Марійці — народність, чиє коріння належить до фінно-угорських племен. У стародавні часи ці народи населяли північно-східну частину Європи. Нинішні фіни, естонці та угорці — це народи з фінно-угорської групи племен. Якщо глянути на мапу, то територія їхнього проживання, як і дві тисячі років тому, знаходиться у північно-східній Європі. Частина з них заселили Сибір: комі, ненці, удмурти, марійці. І лише угорці домандрували до центральної Європи. Близько дев'яти століть тому угорські племена оселились на північних територіях нинішньої України. Але під ударами печенігів подалися далі через Карпати до річки Дунай, де підкорили тамтешні слов'янські племена і разом з ними сформували народ нинішньої Угорщини. До речі, в сучасній Угорщині є місто, яке називається Дунай Вараш. Назва села Вараш — це те, що залишилось нам у спадок від перебування угорських племен на нашій землі. До речі, навіть у радянські часи у Кузнецовську був мікрорайон, який називався Вараш. Там жили здебільшого ті, хто раніше жив у селі. І от тут лежить чи не головна причина конфлікту.

Не селюки!

На будівництво атомної електростанції їхали люди з усього Радянського Союзу. По суті, більшість жителів нинішнього Вараша — це приїжджі або їхні діти. Як казала колись мені одна старенька бабуся: «Ви не місцевий, якщо на кладовищі немає могил ваших дідів». Ставлення приїжджих до місцевого сільського населення було, м'яко кажучи, зневажливе. Якщо чесно, то ми це спостерігаємо багато разів у своєму житті. У школі — між тими, чиї батьки з села і чиї корінні містяни. В університеті — це місцеві й ті, хто живе у гуртожитку. І саме це відбувається у Вараші. Я це зрозумів, поспілкувавшись з тими жителями міста атомників, які категорично відкидають назву Вараш. Здебільшого, коли не знаходилось аргументів у дискусії, звучала фраза: «Я ж не селюк». От тільки ці «городські» забувають, звідки їхнє коріння. І варто було б поцікавитись, з яких сіл на рівненське Полісся приїхали їхні батьки і де могили їхніх дідів. Чомусь мені здається, що більшість — з таких самих сіл, як той Вараш, на місці якого постало місто атомників.

Референдум

На сесії міської ради депутати Вараша збирались вирішити організаційні питання з проведення місцевого референдуму з перейменування міста. Однак 9 грудня, в день, коли мало відбутись засідання, у сесійній залі не знайшлось потрібної кількості депутатів, щоб розпочати роботу: з 34 депутатів прийшло лише 16. Тож сесію перенесли на кінець грудня. Вочевидь, депутати ще не визначились, що робити. Час для добровільного перейменування та референдуму у них був. Але ним вони не скористались. Після рішення Верховної Ради, яким Кузнецовськ переменовано на Вараш, будь-які рішення міськради та референдуми не матимуть юридичної сили та законних правових наслідків. Кузнецовськ відновив свою стару назву і став Варашем. Як би не противились прихильники Кузнецовська, мине час і їхні діти та внуки називатимуть своє місто стародавнім угорським словом Вараш. Яке насправді означає — яструб.
Олексій КРИВОШЕЄВ.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також