На перший погляд Василина Плебанович молода і безтурботна дівчина, в якої життя тільки починається. А насправді в цієї красуні за плечима Майдан та війна, де тендітні руки в окопах рятували не одне життя. Адже через свою любов до України прийшлося юній дівчині із Львівщини пожертвувати мирним та веселим студентським життям і стати військовою медичною сестрою…
Війна подарувала Василині кохання, яке згодом привело медсестру у Дубно, де зараз проживає із своєю сім'єю. Нещодавно ветеранка створила власний проект і готує першу колекцію ексклюзивного одягу із вибійкою. А якщо цікаво, що це таке, то читайте далі. Також пітримайте ветеранку своїми вподобайками, репостами. Підписуйтеся на її офіційну сторінку
Меланка Vетеранка
та робіть замовлення.- Василинко, найперше розкажіть, будь ласка, що таке вибійка?
- Вибійка, або ще кажуть вибивання, набійка, пейстра, пейстря, друкування, мальованка, димка, синильниця - це декорування тканини шляхом друку на полотні різноманітних візерунків і орнаментів за допомогою спеціальних різьблених дощок, форм, дерев’яних кліше, верстатів. Фарба виварена за рецептом з натуральних компонентів, секрет мав кожен вибійник свій.
- Як цікаво.
- Так. З вибійчаної тканини шили сорочки, спідниці (димки), фартухи, хустки, рушники, наволочки.
З того самого часу, як люди почали виготовляти тканину, вони намагалися тим чи іншим способом її прикрасити. Різні техніки вишивки, ткані орнаменти, аплікація – все це широко використовували українські жінки для створення неповторного колориту народного одягу, рушників, скатертин, наволочок, фіранок. Й одним з видів оздоблення тканини також була вибійка.
Цей спосіб оздоблення тканини давніший за вишивку і був популярний по всій території України ХІ- ІХХ ст. і Кубані...
- Ого. Що спонукало Вас почати займатися цією технікою?
- Просто одного разу вирішила, що хочу відродити те, що забули, винищували і це практично зникло. В основному вибійку зараз можна побачити лише в музеях, де експонатами є речі ІХХ ст.. Варто зауважити, що вибійка була частиною Української культури, але мало хто про неї знає.
- Свою працю Ви розпочали з сорочок, які зараз оздоблюєте вибійками. Правильно?
- Так. Бо сорочки несуть сенс і мають значення кожна своє. Свої сорочки я виготовляю вручну. Тому вони є оберегом. Вкладаю в них любов і тепло.
- Як багато часу затрачаєте на один виріб?
- Виготовлення сорочки займає 14 днів. Я використовую лляні фарби, які не стираються і не спираються. Ці фарби слугують до повної зноски. Малюю на полотні із льону або використовую віскозу (український шовк).
- А де ви берете трафарети для візерунків?
- Я сама їх різблю. Вирізаю дощечки із липи з тим візерунком, який планую "вписувати" у сорочку. Також до кожного виробу виготовляю книжечку, яка розповість власнику про її призначення, поєднання і значення візерунку.
- Мабуть, ця праця займає у вас чимало часу. Цікаво, а коли Ви розмалювали сорочку, то ця фарба довго сохне?
- Тканина сохне 1- 2 тижні. Все залежить від кількості фарби. - У Вас є команда помічників? - Над виробами працюю самостійно. Але мені морально допомагає велика кількість людей. Серед тих, хто надихає є мій коханий чоловік, посестри, побратими та люди, які просто повірили в мене і мою ціль.
- А яка Ваша ціль?
- Моя ціль - відтворювати Україну, її звичаї та традиції та сенс кожної речі. Бо сенс є у всьому. Наприклад, візерунки не усі можна поєднувати. Є сорочки з візерунками, які строго заборонено поєднувати між собою, але мало хто про це знає.
- Василинко, про що Ви мрієте? Які плани на ближче майбутнє?
- В майбутньому маю мрію створити речі для виставки. Це мають бути різноманітні пошиви сорочок, рушників, спідниць.
- Думаю, у Вас все вийде і буде досить цікава колекція. А зараз можна якось замовити у Вас ексклюзивну сорочку? Що для цього потрібно зробити?
- Замовити можна в мене на сторінці, яку створила спеціально під свій ветеранський проект -
https://www.facebook.com/Меланка-Vетеранка-100906578591077/
. Важко сказати, чи переросте це в бізнес. Тут питання часу. Але як би не було я творитиму для України. Така моя ціль.- Це дуже похвально. Що ще на останок нашої розмови хочете сказати?
- Дякую усім за підтримку та віру в мене і в цю справу. Також хочу подякувати підприємцям-дубенчанам, які працюють на "Козацькому ринку". Ці люди теж неабияк підтримали мене, як ветеранку. Вони пішли на зустріч та зробили знижку на закупи тканини для шиття сорочок-оберегів. Це теж не мала допомога для початку цього проекту, який сподіваюся стане успішним.
- Саме так і буде. Принаймні щиро цього Вам бажаємо. Ну і сподіваємося в скорому часі побачити презентацію ексклюзивного одягу від Василини ПЛЕБАНОВИЧ.
Спілкувалася Ксеня ГАЛИЦЬКА, фейсбук-блог Знай більше.
Воєнні спогади операційної медсестри Ви можете прочитати у Блог "Знай більше" за ЦИМ посиланням.
