Відповідно до прийнятих нещодавно законів українські судді мають право на довічну зарплату в тому разі, коли добровільно залишать свої посади. Іншого шляху, аби позбавитися цих «чесних і непідкупних», знайти не вдалося.
Тому що наш суд може поновити на роботі кого завгодно. Тим більше свого колегу, якого хтось наважиться звільнити. Здавалося, що наші найчесніші у світі судді не погодяться йти з посад в обмін на довічну зарплатню — вони ж працювали не заради грошей, а заради справедливості!
Практика показала, що це не зовсім так. Значна частина суддів, якщо не більшість, готова хоч зараз покинути свої посади. І не тому, що запропонована їм «пенсія» така вже приваблива. Просто все йде до того, що працювати суддям доведеться за одну зарплату.
А на це вони, судячи з їхньої поведінки, не згодні. Та й «заробили» вони за попередні роки стільки, що можна більше не ризикувати.
Лише про одне не подумали наші судді — у нашій державі немає нічого «довічного». І хочеться сподіватися, що окремі з них таки отримають рано чи пізно замість довічного державного утримання заслужене ними довічне ув'язнення.
Лише з Апеляційного суду Рівненської області уже написали заяви на відставку сім суддів. Оксана Оніпко звільнилася першою, ще навіть до того, як Конституційний Суд повернув українським суддям право на довічне утримання. Опісля ж до Вищої ради юстиції заяви подали ще Ольга Малько, Іван Собіна, Зеновій Буцяк, Станіслав Ковалевич, Юрій Рожин та Світлана Демянчук.
Окрім того, Вища рада юстиції цього місяця прийматиме рішення про відставку судді Острозького районного суду Тамари Поліщук і Людмили Прачук, судді Радивилівського райсуду. А у серпні заяв буде значно більше. Остаточне рішення про звільнення, втім, прийматиме Верховна Рада.
У відставку мають право йти судді, які на посаді пропрацювали більше 20 років. Їхнє довічне грошове утримання становитиме 80 відсотків від заробітної плати. Якщо стажу більше, аніж 20 років, то за кожен рік додається ще 2 відсотки. Максимальна сума має не перевищувати 90 відсотків від зарплати.
В апеляційних судах заяв про відставку більше, бо там працюють старші судді. Адже тільки аби потрапити в апеляційний, потрібно мати не менше 10 років стажу. Проте пишуть заяви і ті, у кого стажу замало. Бо на початку червня Верховна Рада прийняла закон про судоустрій і статус суддів, який завдасть їм зайвих клопотів.
Закон набере чинності восени і у судах розпочнеться переформатування та перекваліфікації. Зокрема, замість місцевих судів різної юрисдикції мають виникнути окружні суди, а судова система з чотириланкової стане триланковою — припинить діяти Вищий адміністративний суд України. Натомість усі касації розглядатимуть у Верховному Суді.
Також мають бути створені два вищих спеціалізованих суди — Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.
Також згідно з нормами нового закону щороку судді повинні будуть подавати декларації доброчесності та родинних зв'язків, а ще в Україні створять Громадську раду доброчесності, яка допомагатиме відбирати суддів на посади.
Такі нововведення, схоже, лякають суддів і переважують навіть те, що у більш як вдвічі зросте суддівська заробітна плата.
Якщо нині судді апеляційного суду на Рівненщині платять 17 тисяч гривень щомісяця, то з 1 січня 2017 року заробітна плата становитиме 25 мінімальних зарплат, тобто приблизно 40 тисяч гривень.
Станіслав Ковалевич, суддя Апеляційного суду Рівненської області:
— Не хочеться більше слухати, що ми країну розвалюємо, що погано працюємо. Якщо кажуть, що ми утворюємо стіну нерозуміння, нехай держава набирає інших. Ми дорослі люди, знайдемо за потреби й іншу роботу. У нашому суді тільки сім суддів заяви написали, а у такому ж апеляційному суді на Львівщині — 30, на Запоріжжі — 25.
Олег Полюхович, голова Апеляційного суду Рівненської області:
— Це тільки початок. Думаю, більшість колективу звільниться. Чи піду сам у відставку — ще не готовий сказати. Звільняються не найгірші судді, а люди, в яких є знання, досвід. Невідомо, як і коли набиратимуть нових, тож боюся, що терміни розгляду справ збільшаться, бо на суддів, які залишаться, буде більше навантаження. Сподіваюся тільки, що від цього якість розгляду справ не постраждає.
На масовий відхід суддів вплинув не новий закон, а власне повернення пільг та довічного грошового утримання. Бо боятися нового закону нічого. Якщо й буде переатестація і кваліфікаційний іспит, то всі судді нашого суду його складуть, бо ж кожен день його й так проходять, розглядаючи справи.
