Лише дві великі літери на воротах: «У» та «М» нагадують про раніше потужне підприємство — Здолбунівське управління механізації будівництва. З 1966 року ця установа за державними замовленнями постачала спеціалізовану техніку на будівництво об’єктів області. На підприємстві працювало 380 чоловік, а в гаражах налічувалося близько 180 одиниць техніки. Сьогодні ж справи в управлінні механізації зовсім кепські — тим небагатьом працівникам, а їх на заводі залишилось усього 37, вже кілька місяців не виплачують зарплатню, а від техніки залишився мізер.
За словами заступника голови правління Здолбунівського управління механізації Анатолія Середюка, занепаду підприємства сприяла навіть держава: — Коли ми повбивали сваї у Млинівському районі під зведення будинків на відселення постраждалих від Чорнобильської катастрофи, держава не дала ні копійки. На виконання тих робіт автоматично нараховувалися податки. Потім прийшли до нас з податкової, описали все майно, забрали найкращу техніку. Тоді воно ще все державне було. У державній власності майновий комплекс перебував до 2004 року, однак після приватизації справи пішли ще гірше. Інвестицій підприємство не побачило, а людей і застарілої техніки ставало все менше. Останній новий кран купили ще в 1991 році. Відтак і замовляти послуги управлінню механізації мало хто хоче. Останній найвагоміший об’єкт, на будівництво якого залучали здолбунівські автокрани та екскаватори, був підземний торговий центр «Центральний», що на вул.Соборній у Рівному. Нині через великі борги перед Пенсійним фондом та своїми ж працівниками підприємством зайнялася прокуратура. Рахунки підприємства оштрафували, податківці знову почали описувати майно, а працівники — звільнятися. — Два місяці тому до прокуратури почали звертатися громадяни, — розповідає помічник прокурора Здолбунівського району Людмила Сандер. — Коли встановили, що є заборгованість з виплати зарплатні, відразу прокуратура пред’явила позови про стягнення невиплаченої заробітної платні і направила до суду. Усі 29 позовів працівників підприємства були задоволені. На даний час ми передали ці судові накази до виконавчої служби. З усіх боргів підприємства найперше має бути стягнений борг із зарплатні. Заступник голови правління п.Середюк бідкається: підприємство викупили, а акціонери про нього не дбають. Грошей не вистачає ні на зарплату, ні на солярку чи запчастини. Та й взагалі, можливо, підприємство з часом ліквідують або повністю розпродадуть.
