Що чекає рівнян у наступний опалювальний сезон, як надавач життєво необхідних послуг надалі вестиме діалог зі споживачами, про плани та реальні перспективи галузі теплопостачання міста йшлося під час засідання круглого столу в редакції газети «Рівне вечірнє».
Те, що нам обіцяють Цього року на теплопостачальні підприємства міста обіцяють 15 мільйонів гривень, повідомив начальник житлово-комунального господарства Рівного Юрій Собчук: — Програма субвенції підписана і затверджена, з цих коштів ми плануємо зробити у котельні на вул. Київській, 6 принципово нову схему подачі тепла і гарячої води, у центрі міста прокладемо нові теплотраси, закільцюємо усі котельні. Навіть якщо державного фінансування не буде, вишукаємо інші шляхи, адже буде злочином вступити у новий сезон з такою котельнею, як ця. Уже наступної зими плануємо відійти від порочної практики оплати обігріву квадратного метра. На багатоповерхівки будемо ставити лічильники, які самі регулюють рівень споживання газу залежно від зовнішньої температури, а мешканці платитимуть за гігакалорії теплової енергії. На встановлення цих пристроїв на цей рік передбачено чотири мільйони гривень, їх вистачить на 200 будинків. Насамперед поставимо на найбільш проблемні будинки. Зазвичай там, де стоять лічильники, й за послуги платять краще. На ремонт внутрішніх мереж будинків заплановано 1,1 мільйона гривень, це на 40-50 будинків, торік ми 40 будинків відремонтували. Навіть за такого фінансування, як зараз, за років 5-8 охопимо всі будинки, зробимо повний ремонт фасадів, ліфтів, підвалів, дахів. І тоді зможемо передати їх товариствам співвласників на обслуговування, аби на те було їхнє бажання. Що стосується реформування ЖКП, то вони, на мою думку, не повинні зникнути взагалі. Є досвід Харкова, Луцька, де шляхове управління та сміттєвий полігон стали приватними і тепер вивезення сміття коштує дуже дорого, а на капремонти грошей бракує. На мою думку, створення товариств співвласників — це і є модель реформування ЖКП. Завдяки засобам масової інформації зацікавленість мешканців цим питанням зросла. А що стосується взаєморозуміння комунальників та мешканців, то, напевне, інформаційна служба виконкому мала б періодично інформувати про те, що і де будуть робити комунальні служби завтра і післязавтра.
Добре обігріти усіх неможливо Радянська система опалення, яку ми одержали у «спадок» — найгірша з усіх існуючих, вважає директор комунального підприємства «Теплотранссервіс» Петро Сергійчук: — Ситуація на вул. Київській, 6 показала, що може статися, якщо в систему не вкладати ніяких коштів, як було протягом останніх 15 років. І змушені констатувати, що на 100% якісні послуги надати практично неможливо. Для цього треба було б вкласти в систему близько півмільярда гривень: відремонтувати усі котли, замінити обладнання, тепломережі. Ізольовані труби економні, але дуже дорогі — метр такої труби коштує 600-700 гривень, а в місті 187 кілометрів мереж. Тому мушу зауважити, що сума, яку нам обіцяють, але якої поки що немає, лише здається великою, але для потреб підприємства це не так багато. Теплоелектроцентраль ще й досі не вийшла на встановлену потужність. Для завершення в 2003 році усіх робіт треба було 24 мільйони гривень, у тому числі на заміну теплових мереж та розширення діаметрів труб. Зараз подаємо гарячу воду від ТЕЦ половині міста, хоча вона могла б надати цю послугу майже на усе місто, але потрібні додаткові капіталовкладення на заміну труб та закільцювання мереж. Багатьох цікавить, чи будуть перерахунки за опалення. Механізму перерахунків за те, що зима була теплою, у державі немає. Але тим людям, які не мали тепла або воно було неякісне, ми зробили перерахунки і маємо повернути близько 5,6 мільйона гривень. Ми замовили енергоаудит нашого підприємства, висновки будуть за 2-3 місяці, потім проаналізуємо їх і працюватимемо, щоб усунути недоліки. Уже найближчим часом укладемо угоду на складання перспективного плану розвитку систем теплопостачання міста.
До діалогу зі споживачем Керівник Рівенського центру «Соціальне партнерство» Сергій Пінчук зауважив, що є дуже багато нарікань від людей, які платять, на неякісне забезпечення теплом: — Переконаний, що комунальним підприємствам треба припинити війну зі споживачами та постійні погрози перекрити тепло. Люди у нас терплячі, але заспокойте і переконайте їх, що цю зиму якось протягнемо, а до вересня, скажімо, закінчимо котельню і ви матимете на зиму хороше тепло і гарячу воду. Донесіть до людей, що закільцьовуєте мережі на ТЕЦ, щоб люди мали влітку гарячу воду. Хто знає про ці плани? Адже у вас має бути стратегія розвитку, оновлення комунікацій, тільки знайдіть спосіб, щоб кожна людина знала про те, що плануєте зробити завтра в її будинку.
На дорогі технології немає інвестора Альтернатива у цій галузі з’явиться, коли будуть умови для приватних надавачів послуг, вважає заступник начальника територіального управління Держінспекції з енергозбереження у Рівенській області Володимир Романов: — Але це дуже далека перспектива. Хто вкладе гроші в котельню, якщо змушений буде тариф залишити той самий, пільги та субсидії — теж, а коли держава по них розрахується — питай у Києві. І за газ вимагатимуть платити не 80%, як від «Комуненергії», а 100%, якщо не заплатить, газу не буде і клієнт залишиться без послуги взагалі. Вихід — економити те, що є. Якщо котел експлуатувати правильно, за параметрами, то 2-3% газу можна зекономити. Це найпростіше і не потребує ніяких капіталовкладень. Хочу наголосити, що енергозбереження — це насамперед нові технології, а вони потребують великих коштів. Втрати у внутрішніх мережах — лише верхівка айсберга, основні втрати — в теплотрасах. У нормативах їх можна закласти не більше 13%, фактичні можуть сягати 20-30%. Якщо їх раптом заллє грунтовими водами чи від пориву водоканалу, то ізоляції практично немає, а це величезні втрати. Не знаю, хто дасть «Комуненергії» мільйони на масову заміну теплотрас. На мою думку, найбільша проблема комуналки — це навіть не неплатежі, а відсутність єдиної, чітко визначеної державної політики. Напевне, якби ситуація Алчевська сталася у Києві, тоді народні обранці таки задумалися б над цією проблемою.
