Апеляційний суд Рівненської області скасував вирок міського суду викладачу НУВГП, засудженому за контрабанду. А також закрив порушене проти нього управлінням СБУ кримінальне провадження та ухвалив повернути йому вилучені речові докази по справі — дві монети часів Російської імперії та одну монету СРСР.
Нагадаємо, Ігор Похильчук, старший викладач кафедри інженерної графіки та машинознавства НУВГП і водночас завзятий колекціонер нумізматики, став «контрабандистом» майже три роки тому. У травні 2013-го він отримав на свою електронну адресу повідомлення, що чоловік у Польщі цікавиться старими монетами й хотів би їх придбати. Ігор, з допомогою свого товариша по хобі, відібрав півсотні старих монет, запросив за них 5 тисяч гривень і після того як гроші надійшли на рахунок товариша, відправив монети двома бандеролями на вказану адресу в Польщі. А через два дні в його оселю прийшли працівники СБУ з постановою на проведення обшуку в зв'язку з порушенням проти нього справи за підозрою в контрабанді. І лише згодом, коли справа дійшла до суду, Ігор Похильчук нарешті дізнався, що його телефон оперативники прослуховували ще з лютого, що гроші переказувались з Ужгорода, а бандеролі далі митниці й не мали піти, бо людини, якій вони були адресовані в Польщі, насправді немає й ніколи не було. Тобто вся та пересилка «контрабанди» фактично була спровокована та організована самими ж правоохоронцями. За 47 монет, відправлених за кордон «з порушенням правил міжнародних поштових пересилок та українського законодавства», Ігоря притягнули до адміністративної відповідальності. А ще за три монети — судили за контрабанду. А саме, 6 жовтня 2014-го Рівненський міський суд класифікував дії Ігоря як «закінчений замах на переміщення культурних цінностей через митний кордон України» та присудив йому три роки позбавлення волі, щоправда, із звільненням від відбування покарання на два іспитових роки. Такий вирок суду був зумовлений в основному тим, що київський судовий експерт визнала «рідкісними та цінними» 3-копійчану мідну монету СРСР, викарбувану в 1924 році накладом 101 мільйон 282 тисячі. А також «1 рубль» 1896 року (наклад — 12 мільйонів) та «50 копъекъ» 1897 року (наклад — 45 мільйонів). На підставі чого, яких саме каталогів та спеціалізованої літератури був зроблений висновок, експерт в суді пояснити не змогла. Натомість Апеляційний суд Рівненської області для оцінки тих «речових доказів» залучив судових експертів, які мають кваліфікацію саме за спеціальністю «Мистецтвознавчі дослідження» та тривалий стаж роботи в цій галузі. Після комісійної судової експертизи вони зазначили, що головною ознакою для віднесення нумізматичних об'єктів до культурних цінностей, які мають історичне значення, є їхня рідкісність. І ця рідкісність залежить не від місця виготовлення, а від накладу монет, а також від їхньої ціни на антикварному ринку. Відтак, не можуть вважатися рідкісними монети зі вказаними мільйонними тиражами та ціна яких на ринку: «1 рубль» — до тисячі гривень, «50 копъекъ» — до 500 грн., «3 коп.» — до 150 грн. На виконання ухвали Апеляційного суду «контрабандні» три монети, які тимчасово зберігались в обласному краєзнавчому музеї, Ігореві Похильчуку вже повернули. Однак втішило його це мало. — Коли в травні 2013-го працівники управління СБУ прийшли до мене з обшуком, то вилучили комп'ютер і всю мою нумізматичну колекцію, понад 1100 монет, які я збирав 20 років, — розповідає Ігор. - Вони були арештовані, і не знаю, де зараз. Тому зважаючи на ухвалу Апеляційного суду та закриття кримінального провадження проти мене, я звернувся з клопотанням до Рівненського міського суду зняти арешт з моєї колекції, комп'ютера та зобов'язати УСБУ негайно мені їх повернути. Це клопотання суд задовольнив, передбачений термін на апеляційне оскарження минув і його рішення вже набрало чинності. Проте в управлінні СБУ мені сказали, що віддадуть арештоване майно лише після того, як отримають про це лист з суду.
