Віктор Матчук, колишній голова Рівненської обласної державної адміністрації, а нині народний депутат України, заявив про свій намір взяти участь у виборах в обласну раду, що відбудуться 31 жовтня, пояснивши мотиви свого висування у заяві для преси. Більш докладно про свою політичну позицію і найближчі плани пан Матчук розповів в інтерв’ю нашій газеті.
— За вітчизняною традицією відомі політики обмежують свою участь у місцевих виборах лише перебуванням на чолі передвиборчого списку, аби підняти своїм відомим іменем авторитет цього списку. Після чого прогнозовано відмовляються від місцевого депутатського мандата, залишаючись у столиці. Ви, пане Матчук, звісно, заперечуватимете такий сценарій стосовно себе? — Звичайно, заперечуватиму. По-перше, я не такий вже й відомий політик, щоб «прикрашати» своїм прізвищем виборчий список. Точніше, я відомий, але відомий саме у Рівненській області. Я чотири роки очолював тут обласну держадміністрацію і, гадаю, здобув певний авторитет. — Вважається, що чотири роки — це нормальний термін для перебування на керівній посаді. Після цього слід або йти на підвищення в разі успіху, або поступитися своїм місцем більш достойному в разі невдачі. Тепер ви народний депутат, тобто пішли на підвищення. Який сенс для вас повертатися назад? — А я і не повертаюся. У тому сенсі, що я не претендую на посаду голови облдержадміністрації, яку залишив за власним бажанням одразу після того, як стали відомі результати президентських виборів. Більше того, якби навіть нинішній Президент запропонував мені цю посаду знову, я б відмовився. Не тому що я не поважаю чинного Президента, а тому що я не є частиною його «команди», члени якої нині посідають практично усі ключові посади як у столиці, так і на місцях ледь не до районного рівня. Що ми можемо протиставити цій «команді»? Лише наше конституційне право обирати і бути обраними. Наступні вибори до місцевих рад повинні показати, чи здобула «команда Януковича» авторитет на місцях, чи люди бажають бачити у себе іншу владу. Саме тому я йду на місцеві вибори не сам-один, а у складі іншої «команди» — політичної партії «Наша Україна». — А вас не бентежить, що ваша «команда» після президентських виборів втратила більшу частину народної довіри? Чи не простіше було знайти собі якусь іншу партію, нехай зовсім невідому, і висунутися від неї? Як зробив це той же Володимир Хомко, якого на вибори міського голови Рівного висунула… Навіть не пригадаю яка партія. — Я нагадаю. Всеукраїнський патріотичний союз. У Володимира Хомка інша ситуація. Він був обраний міським головою як самовисуванець і тепер вільний йти на вибори з ким забажає. Я ж очолюю обласну організацію «Нашої України» і просто не уявляю, як можна залишити людей, з якими ми цю організацію створювали, з якими працювали не один рік, у тому числі й у владі. Якщо ж говорити про авторитет «Нашої України», то я не згоден з вами щодо його остаточного падіння. Довіра до «Нашої України» — це довіра не лише до Віктора Ющенка, а й до кожного члена партії. Я не приховую, що був призначений керівником облдержадміністрації саме як лідер обласної парторганізації. І я не бачу, де і коли ми втратили свій авторитет, перебуваючи чотири роки при владі в Рівненській області. Перед моїм призначенням область була за основними показниками Кабміну на 23-24-му місці, коли я йшов — на 2-3-му. В нашій області, єдиній в Україні, під час економічної кризи відкривалися школи і лікарні, зведені за бюджетний кошт… — Тобто ви хочете сказати, що в інших областях призначені на це гроші розкрадали? — Скажу так — не дуже ефективно освоювали. Подивіться на реконструкцію дороги Київ-Чоп. Фінансування одне, а результат? У нашій області практично все готове, а у Житомирській лише починають ворушитися… Можу іще приклади навести. — Не треба. Краще про інше. Навіть якщо ви пройдете у депутати обласної ради — це буде зовсім не та посада, що посада голови обласної державної адміністрації, не кажучи вже про посаду народного депутата України. Що ви реально зможете зробити, будучи просто обласним депутатом? — Я вже наголошував на цьому і ще раз повторюю: я йду на вибори до обласної ради не сам, а на чолі команди, на чолі списку «Нашої України». — Чи це означає, що серед кандидатів на мажоритарних округах вашого прізвища не буде? — Саме так. Я буду на чолі списку і сподіваюсь, що ми пройдемо до обласної ради у досить серйозній кількості. А вже потім я претендуватиму на обрання радою на посаду голови. Я розумію, що самих лише голосів депутатів від «Нашої України» для цього буде не досить. Тому сподіваюсь на підтримку представників інших політичних сил. — Навіть Партії регіонів? — Ми усі серйозні люди і розуміємо, що Партію регіонів у нашій області представляють не чужинці з Донбасу, а такі ж люди, як і ми, які тут виросли, які тут живуть і які вболівають за рідний край. У мене цілком нормальні стосунки із нинішнім головою обласної держадміністрації Василем Берташем, який є членом Партії регіонів. Чому ні? І я, і Василь Михайлович тут виросли. Жили, працювали, чогось досягли ще задовго до того, як з’явилася Партія регіонів… — І «Наша Україна»! — Саме так. І що буде поганого в тому, що кожен буде добре робити свою справу на своїй посаді, яка б партія його туди не призначила? — То нехай би Партія регіонів і керувала обласною радою! — У найбільш процвітаючих країнах світу панує демократія, яка передбачає механізми противаг, якими і досягається стабільність розвитку. На сьогодні у Рівненській області такою демократичною противагою Партії регіонів є партія «Наша Україна». Якщо люди проголосують за нас та близькі до нас політичні сили, область отримає нормальний демократичний баланс політичних сил, який дасть можливість утримувати стабільність і розвиватися. — Уявімо собі, що ви насправді стали головою обласної ради. Але ж справжня влада у голови обласної держадміністрації! Що ви зможете зробити? — Народна мудрість каже, що не місце прикрашає людину, а навпаки. Не хочу називати прізвищ, але ви і самі можете згадати людей, які або наповнювали займану посаду своєю енергією і працею, або просто тішилися з того, що сидять у високому кріслі. Я це до того, що посада голови обласної ради зовсім не є декоративною, на цій посаді можна дуже багато зробити корисного для області. Звісно, що робити це буде набагато легше, якщо буде взаєморозуміння з головою обласної держадміністрації. Поки таке взаєморозуміння у мене з Василем Берташем існує. Сподіваюся, що воно збережеться і надалі. — А що в такому разі буде з вашим мандатом депутата Верховної Ради? — За півроку депутатства я пересвідчився, що за нинішньої політичної системи можливості реально на щось вплинути у народного депутата України мінімальні. Всілякі депутатські пільги і таке інше мене не цікавлять. Того, що я заробляв до початку своєї політичної діяльності, й того, що заробляю тепер, цілком вистачає мені й моїй родині для нормального життя. Мені вже більше п’ятдесяти років. У цьому віці починаєш розуміти, що жити варто не для себе. Починаєш отримувати задоволення від того, що зробив щось добре для людей. Хтось може зробити добре для своїх дітей, і це нормально. Хтось — для працівників своєї організації, й це теж нормально. Я можу принести користь моїй рідній області й хочу це робити. Тому якщо постане такий вибір, я без вагань відмовлюсь від мандата народного депутата України. — Йдучи на вибори, прийнято щось обіцяти людям. Від вашої обіцянки скласти мандат народного депутата жителям області не стане краще жити. — А може, годі вже з цими обіцянками? В області є бюджет, який після будь-яких виборів суттєво не зміниться. Молочні ріки після виборів не потечуть. Можу сказати лише те, що я за чотири роки керівництва областю досконало вивчив усі механізми цього керівництва і точно обіцяю, що в разі перемоги на виборах бюджет Рівненської області буде витрачатися максимально ефективно з максимальною користю для людей. Решту доведеться заробляти самим. Про те, як залучати в область інвестиції і створювати нові робочі місця, я знаю навіть поки що більше за нинішнього голову обласної державної адміністрації. Із задоволенням допоможу йому і керівникам районних держадміністрацій знати більше. — А щодо обласного центру? — У Рівному все простіше. Альтернативи Володимиру Хомку на посаду міського голови на сьогодні немає, а з ним у нас завжди було дуже близьке бачення шляхів вирішення проблем міста і перспектив його розвитку. — Чи залишитесь ви депутатом Верховної Ради в разі невдачі на виборах до Рівненської обласної ради? — Навіть думати про це не хочу. Я хочу не просто виграти вибори, а виграти їх разом із людьми, які так само відчувають здатність принести користь рідному краю і мають таке бажання. Я упевнений, що таких людей у нас багато. Головне — обрати саме цих людей до місцевих рад на виборах 31 жовтня.
