Більше місяця рівняни їли легший, ніж зазвичай, хліб, вартість якого, незважаючи на масу, не змінилась. На такі хитрощі його виробників підштовхнула вимога забезпечити існуючу досі ціну на хлібопродукцію, яка користується найбільшим попитом.
Подорожчання борошна не могло не вплинути на вартість хліба. Однак за дорученням Президента України в областях мали зробити все можливе, щоб його ціна не зросла. Тож найбільшим в області виробникам хлібопродукції ВАТ «Поліссяхліб» та «Рівнехліб», а також облспоживспілці, яка дбає про забезпечення хлібом сільського населення, підвищувати ціну на найпопулярніші види хліба ще у лютому заборонили. А щоб вони не зазнали через це збитків, їм порадили відшукати на підприємствах внутрішні резерви для здешевлення хлібопродукції. Така несправедливість держави у ставленні до виробників хліба змусила їх шукати обхідні шляхи. Тож щоб не змінювати ціни на хліб, вони уже через тиждень після повідомлення про доручення Президента почали продавати замість 750— грамових буханців 700-грамові. Таку незначну зміну в масі можна було помітити хіба зваживши хлібину. Тож безпроблемна реалізація легшого і, відповідно, дорожчого з розрахунку на 1 кг маси хліба тривала аж до кінця березня, доки хтось прискіпливий не спробував буханець зважити і не заявив про своє «відкриття» у пресі. Негайні перевірки спеціалістів обласного управління економіки та інспекції з контролю за цінами, які були проведені після цього, встановили, що справді виробники хліба порушували вимогу утримувати сталі ціни на хлібопродукцію. Після такого «нахабства» монополістам на ринку хлібопродукції вказали на способи забезпечення дешевизни хліба: порадили зменшити кількість відряджень та розмір преміальних виплат працівникам. І щоб ситуація раптом не вийшла з-під контролю й маса хліба знову не почала зменшуватись, управління економіки області звернулося з листом до Президента України та до Держкомрезерву з проханням виділити 10 тисяч тонн борошна або 12 тисяч тонн зерна, аби забезпечити ним виробників хліба за цінами меншими, ніж на ринку. — На сьогодні, — як повідомила начальник головного управління економіки облдержадміністрації Валентина Корнійчук, — зростання цін на хліб у найближчі два місяці не передбачається. Адже уже з держрезерву нашій області виділено 2,3 тисячі тонн борошна. І хліб у нас дешевший, ніж на Волині, Житомирщині чи Тернопільщині. Для прикладу, 1 кг так званого білого хліба у нас коштує 1,37 грн., а у Житомирі — 1,42 грн. Вартість чорного хліба у нас становить 1,23 грн. за 1 кг, у той час як середня його ціна по Україні — 1,30 грн. Варто знати також, що не всіх видів хліба стосується обмеження в ціні. «Табу» на зростання ціни торкається лише двох найпопулярніших видів хліба. Це хліб, виготовлений із суміші борошна житньо-пшеничного І гатунку (сюди відносяться такі найменування, як «Дарницький», «Подільський», «Сергіївський», «Український»), який має продаватись у закладах торгівлі за ціною 92 коп., та хліб з борошна пшеничного І гатунку, який повинен коштувати 1,03 грн. А ось збільшувати ціну на інші види хліба, батони, булочки виробники мають повне право. «Утисків» через хліб зазнала також торгівля. Замість попередніх 13-відсоткових торгових надбавок їй з 29 березня дозволили робити на ті ж популярні види хліба надбавку лише 8 коп. Зрозуміло, що й тут не всі поспішили виконувати вказівку, тож за місяць інспекція з контролю за цінами в області, яка почала щоденно перевіряти продавців хлібопродукції, наклала 12 штрафів у розмірі 85 грн. Втім, принаймні про продавців хліба нашого міста знайшлось кому потурбуватись. Депутат Рівнеради Едуард Герасимчук запропонував для спеціалізованих магазинів, які торгують лише хлібопродукцією, зменшити ставку єдиного податку зі 150 грн. до 100. Адже, за його словами, вони можуть через введення нових торгових надбавок залишитись узагалі без прибутку, зважаючи, що з запропонованих 8 коп. доводиться 4 заплатити за транспортні витрати, а ще потрібно сплатити податок, видати працівникам зарплату та оплатити комунальні послуги. Оскільки остання сесія міськради пропозицію п.Герасимчука підтримала, то у програші залишились лише хлібобулочні відділи магазинів. Однак, як вважає п.Герасимчук, магазини в цілому через це не постраждають, тому що можуть отримувати прибутки за рахунок інших відділів.
