Тепер майже усі ключові рішення на Рівненщині ухвалює одна людина — Віталій Коваль, голова обласної військової адміністрації. Саме на його плечі впала відповідальність за підготовку до захисту області від ворога та організація нормального життя людей.
— Нова посада — це й нові повноваження...
— Мої повноваження зараз максимально розширені. Адже в умовах воєнного стану від злагодженої роботи владної вертикалі дуже багато залежить. Однак і відповідальності додалося. Виокремив два головних напрямки роботи. Перший — оборона краю. Хоч Рівненщина є тиловою областю, проте у нас є кордон з Білоруссю. Завдяки нашим колегам з інших областей, які героїчно відбивають атаки ворога, ми мали час підготуватися. Другий важливий напрям — це економічний і соціальний. Я багато працюю над тим, щоб збалансувати життєдіяльність області, щоб економіка не просіла, щоб максимально можлива кількість підприємств зараз працювала. Якщо до війни нам потрібно було збирати сесію, щоб перерозподілити вільні залишки бюджетних коштів або внести зміни до якоїсь програми, то тепер такі рішення я ухвалюю одноосібно. Деякі питання ще вирішує рада оборони області. Зараз на Рівненщині — це головний орган, який збирається по потребі. Законодавець зробив усе, щоб уникати зволікань, адже у нас зараз немає часу займатися бюрократичним процедурами. Іншими словами, воєнний стан — швидкі рішення.
— Ворог наразі захопив Запорізьку та Чорнобильську атомні станції. На Рівненщині теж є АЕС. Розкажіть, наскільки станція у Вараші захищена?
— Наша Рівненська АЕС зараз під посиленою охороною. Станцію охороняють військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії та територіальної оборони. Наші хлопці там мають усе необхідне оснащення. Ворог буде неприємно здивований, якщо у чиюсь хвору голову прийде думка напасти на нашу АЕС. Зі свого боку, ми, як влада, робимо усе, щоб Рівненська АЕС мала паливо та могла утилізувати свої відходи. Життєзабезпечення усієї атомної станції зараз сплановано на довгі місяці вперед. На станції дуже злагоджено працює персонал. Там уже сформовано усі резерви й по запчастинах, й по харчуванню особового складу.
— Рівнян тривожить ситуація на кордоні з Білоруссю. Чи очікуєте звідти наступ?
— Військовослужбовці на Рівненщині готові до будь-якого сценарію. Наш кордон усі ці дні залишався непорушним. Збройні сили України посилені територіальною обороною та добровольчими формуваннями. Хлопці готові зустріти будь-якого ворога. Якщо у Білорусі хтось ухвалить рішення напасти, то дуже про це пожалкує, бо добряче отримає по зубах. Відповідно до даних розвідки, які ми маємо, населення Білорусі точно не хоче цієї війни.
— Чи не може статися так, що наступ армії Білорусі відбудеться несподівано?
— Щодня ми готуємося. Наші військовослужбовці постійно відточують свої навички, а підрозділи ЗСУ посилюються. Хочу, щоб усі зрозуміли, що таке наступ ворога. Для того, щоб напасти, білоруси повинні виконати цілий логістичний процес. Треба підвезти бойову техніку та вишикувати свої ударні групи. Якщо проти нас у Білорусі ворог готуватиме повноцінну операцію, то ми про це знатимемо.
— СБУ не раз уточнювала, що для ефективної протидії ворогу в лісах Полісся важливо співпрацювати з лісниками. Який взагалі настрій у мешканців Полісся? Чи готові вони зустрічати ворога?
— Неодноразово відвідував північні райони Рівненщини. Можу вам сказати, якщо будуть бойові дії, то наші лісники перетворяться на розвідників. Наші ж мисливці стануть снайперами. Населення Полісся готове до оборони Рівненщини. Точно ні одного метра нашої землі ворогу ми не віддамо. Треба пам’ятати, що Рівненщина — це край партизанської слави. У нас давні та сильні традиції оборонятися. Ворог точно не зможе маршем пройти нашу землею. На тих ділянках, де техніка армії Білорусі може пройти, вона буде зупинена.
— У разі нападу — куди населенню ховатися? Особливо гостра проблема із захисними спорудами в сільській місцевості…
— Зараз на Рівненщині є понад 1600 бомбосховищ та об’єктів укриття. Дуже важливо, щоб люди знали, що навіть їхні підвали можуть врятувати життя. Якщо є місця, які закриті бетонними плитами, то це уже фактично об’єкт укриття, бо під час авіаударів дуже багато людей гинуть саме від уламків. Потрібно пам’ятати, що основний акцент ударів ворога припадає на інфраструктуру та великі міста. Адже кожна ракета, випущена в нашу сторону, коштує ворогу мільйони доларів. Росія хоч і велика, та не безмежна у військовому та фінансовому плані.
— Після ракетного удару по аеропорту Рівного, в якому стані перебуває летовище?
— Скажу, що на рівненському летовищі будь-який транспортний та військовий літак уже не зможе сісти. Фактично летовище повністю виведене з ладу.
— Розкажіть про гуманітарну допомогу, яку направляє Рівненщина?
— До війни наша область була логістичним центром. Зараз ми зробили так, щоб стати ще й гуманітарним центром. До нас кожного дня прибувають десятки автомобілів із допомогою з усієї Європи та світу. Весь вантаж ми сортуємо та направляємо відповідно до потреб в усі населені пункти України. Якщо комусь потрібні саме перев’язувальні матеріали та знеболювальні препарати, то ми формуємо такі партії та відправляємо. Центральні органи влади повністю контролюють цей процес. У Києві точно знають про те, що та в якій кількості у нас є на складах. Майже щодня по команді вантаж їде у Київ, Суми, Харків та інші міста.
— Зараз лунають численні повідомлення про фінансову допомогу для армії. Наскільки рівняни, яких мобілізували, забезпечені зброєю та бронежилетами?
— Зброєю у нас всі забезпечені. Однак у територіальної оборони велика потреба в бронежилетах і касках. Скільки б ми не готувалися до війни, проте абсолютно все прорахувати неможливо. Завжди виникають якісь нові ситуації. Постійно спілкуюся з волонтерами та прошу точково працювати саме по тих позиціях, яких не вистачає.
— Яку підтримку отримують родини загиблих на війні військовослужбовців?
— З обласної програми кожній родині загиблого одразу виділяється перша допомога в розмірі 30 тисяч гривень. Усі витрати на похорон беруть на себе територіальні громади.
— На Рівненщині уже подорожчали харчі та товари. Чи маєте можливість впливати на це?
— Є обґрунтоване зростання цін. Наприклад, подорожчання пального. З початку війни нафта на біржах піднялася у ціні, на це відреагували світові ринки, й в усіх країнах Європи зросла вартість пального. Схожа ситуація й з іншими імпортними товарними позиціями. Однак був зафіксований необґрунтований ріст цін на Рівненщині на молочну продукцію. До прикладу, деякі магазини в перші дні війни попіднімали ціни. Однак це ми зупинили.
— Наша область цього року має прогодувати себе й країну. Найбільша проблема фермерів — це дизельне пальне, на яке великий дефіцит. Чи будуть фермери ним забезпечені?
— Раніше ми отримували пальне через морські порти та з Білорусі. Зараз відбувається зміна каналів поставок. Пальне до нас привезуть з Румунії, Литви та Польщі. ВР ухвалить зміни до бюджету. З імпорту пального буде повністю знято акциз, а ПДВ з 20% знизиться до 7%. По-перше, це зменшить ціни на АЗС. По-друге, ми очікуємо гуманітарні поставки пального, якими буде насичений ринок. Пальне — це сьогодні пріоритет.
— Офіс Президента закликає Західну Україну запустити економіку. Скільки підприємств на Рівненщині зараз працює?
— Одне з наших основних завдань — допомогти бізнесу працювати. Адже бізнесу зараз нелегко через те, що війна порушила логістичні ланцюги поставок сировини та комплектуючих. Наше завдання, як влади, допомогти відновити їм ці логістичні ланцюги. Бізнес має максимально працювати. У нас вже є хороші приклади рівненських заводів, які збільшили свої виробництва. Суттєво наростила виробництво рівненська фабрика «Віліс» — випускає вдвічі більше макаронної продукції, ніж до війни. Працюють усі хлібокомбінати. Максимально забезпечені сировиною та працюють усі молокозаводи. Наразі бізнес розуміє свою надважливу функцію. Щоправда, поки не працює «Рівнеазот», який важливий для економіки області. Однак на його складах є залишки продукції — вони усі будуть направлені на аграрний сектор, щоб забезпечити посівну. Якщо цієї продукції не вистачить, то розглядаємо варіант запуску підприємства буквально з коліс.
— Ви постійно спілкуєтеся з Кабміном та президентом Володимиром Зеленським. Який настрій панує серед керівництва країни?
— Кожні наші наради з президентом заряджають позитивом. Відчувається, що у Володимира Зеленського велика віра у перемогу. Президент є стержнем, який гуртує нас усіх. Кабмін миттєво реагує на наші пропозиції. Ніхто не використовує фразу після війни. Усі говорять: «Після перемоги». Буває, що якась область подає пропозицію, а уже ближче до вечора ця пропозиція реалізована урядом. Зараз дуже велика згуртованість і серед народу, і серед гілок влади. Всі бюрократичні перепони відкинуто.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
