Вкрадені дороги

Чим відомо вам, чим відрізняються дороги державного та місцевого значення? Які є у них ознаки, окрім назв бюрократичних структур, що мають ними опікуватися? Відповідь ніби напрошується сама — або на місцевих дорогах ям більше, або на державних. Насправді ж різниця у тому, що на будівництві та обслуговуванні місцевих доріг крадуть по-місцевому, а на будівництві та ремонті державних — по-державному. Якщо дорога двадцять років поспіль нагадує танкодром, то, скоріше за все, це місцева дорога, на якій нічого не крадуть, але ж нічого і не роблять. Якщо ж дорогу регулярно реконструюють за допомогою сотень одиниць техніки і сотень робітників і вона після цього так само регулярно стає танкодромом, то це, скоріше за все, — дорога державна. Яка між ними різниця? Принципово — жодної. Просто красти будуть по-іншому.

Коментарі

Андрій Валерко, начальник сектора організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг ВДАІ УМВСУ­в Рівненській області: — В області понад 5 тисяч кілометрів доріг загального користування. З них раніше тільки 606 кілометрів вважалися дорогами державного значення, а з 1 січня — таких вже понад 2 тисячі кілометрів. Підняли у статусі, зокрема, дорогу Рівне — Млинів — Буськ — Перемишляни, КПП "Прикладники" — Зарічне — Дубровиця, від "бущанського" перехрестя до Дермані Першої та Дермані Другої, між селами Кунин та Зелений Дуб. А також дороги Рівне — Тучин — Гоща — Вельбівне, Соснове — Маринин, Вежиця — Рокитне — Борове та інші. Приймаючи ще у квітні минулого року відповідну постанову про новий розподіл доріг, Кабінет Міністрів виходив з того, щоб врахувати особливості розвитку кожного регіону, характеристики й напрямки транспортних потоків, які забезпечують життєдіяльність населення та транзитні перевезення. Також було зазначено, що зміни сприятимуть покращенню автошляхів відповідно до їхньої значущості для держави, збільшиться фінансування. Постанова набула чинності, а дороги області, незважаючи на ті чи інші статуси, кращими не стали. На одних — ожеледиця чи годі розминутися через замети, на інших — асфальт сходить разом зі снігом. Ми зараз обстежуємо автошляхи, щоб визначити місця, на яких ями та вибоїни загрожують безпеці руху, оскільки, щоб оминути зруйновані місця, водії виїжджають на зустрічну смугу руху. Вимагатимемо, щоб дорожньо-комунальні організації ремонтували ці ділянки першочергово. А якщо не можуть це зробити оперативно чи не квапляться, посилаючись на те, що на зимовий період не встановлено терміну ліквідації ямковості, то хоча б позначили небезпечні місця відповідними дорожніми знаками, встановили обмеження швидкості. Юрій Проник, начальник служби автомобільних доріг у Рівненській області: — Процес переведення частини доріг із місцевого підпорядкування у державне триває. Проте враховуючи свій тридцятирічний досвід, можу сказати, що на якість доріг їхній статус не вплине. Хорошими дороги будуть тоді, коли на них будуть виділяти кошти. При нинішньому фінансуванні розраховувати на покращення не варто. На 2013 рік нам виділили 70 мільйонів гривень на утримання доріг, сюди входить вивезення снігу та мертвих тварин, латання ям. Гроші надходитимуть частинами. У січні, наприклад, Міністерство інфраструктури виділило 6 мільйонів гривень, на лютий — нуль, а ось на листопад та грудень передбачено по 20 та 30 мільйонів гривень. Як рахували у міністерстві — мені сказати важко. Кошти на капітальний ремонт доріг у Рівненській області поки що не передбачені, тому ми навіть не вирішували, що ремонтувати. Проте, як на мене, перш за все потрібно робити дорогу на Луцьк через Обарів. Вже минуло чотири терміни її експлуатації. З наступного тижня запустимо два асфальтобетонних заводи — у Дубні та Любомирці — і почнемо латати дірки на дорогах Рівне-Сарни, Рівне-Острог, Дубно-Кременець та Рівне-Луцьк. Стан цих доріг критичний, особливо на Сарни. Коли реконструювали трасу Київ-Чоп, із Сарн возили матеріали і дорогу великогабаритні машини розбили вщент. Заливатимемо холодний асфальтобетон, який, правду кажучи, довго не служить, адже гарячий асфальт можна класти лише у сухі дні. Майже два мільйони гривень нам виділили для обслуговування систем метеоспостереження на трасі Київ-Чоп. Робитиме це київська фірма ТОВ "Белфорт-Системс". Лише на відрізку траси, що проходить через нашу область, є 18 таблиць, які повідомляють водіям температуру повітря, асфальту, попереджають про небезпеки. Окрім того, вздовж траси розставлено відеокамери і в онлайн-режимі можна спостерігати з Рівного, Києва чи Львова за тим, що відбувається на трасі. Головний офіс метеоспостереження — в Укравтодорі. Є пульт управління і у Рівненській ДЕД. Наші два працівники вже навчилися, як працювати з цією технікою. Так, прилади метеоспостереження автоматично визначатимуть, де і коли потрібно посипати дорогу. Це поліпшить нашу роботу, оптимізує її, а також покращить стан асфальту, бо поки що ми працювали "на око" і могли помилятися. Віктор Климук, начальник міського шляхоексп­луатаційного управління: — Цього року зима вплинула на дороги Рівного гірше, ніж у попередні. Тому що було більше різких перепадів від мінусових до плюсових температур і верхні шари дорожнього покриття часто замерзали і розмерзалися. Окрім цього, далося взнаки й те, що протягом 13 років жодну дорогу міста капітально не ремонтували. А, наприклад, вулицю Київську востаннє ремонтували ще, мабуть, до 700-річчя Рівного у 1983 році. Дорога у центральній частині міста зруйнувалася, вважаю, через будівництво підземних торгових центрів. А на вулицю Княгині Ольги впливає значне транспортне навантаження. Та й уже підійшов термін ремонтувати її капітально. Тож саме на вулицях Київській, Княгині Ольги та Соборній, зокрема, на в'їзді з боку Луцька, ми запропонували управлінню житлово-комунального господарства зробити капітальні ремонти, оскільки вони — в найгіршому стані. Понад 100 вулиць Рівного також потребують ямкового ремонту. Коштуватиме він від 15 до 90 тисяч гривень на кожній. Нині ми обстежуємо дороги і складаємо графіки їхнього ремонту. За два тижні буде готовий до запуску наш асфальтовий завод, який розташований на території домобудівного комбінату на вулиці Будівельників. Приступимо ж до ремонтних робіт, коли настане плюсова температура і стане сухо на вулицях. Валентина Люліч, старший прокурор прокуратури Рівненської області з питань правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту: — В минулому році було порушено п'ять кримінальних справ та зареєстровано три кримінальних правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за порушення закону з питань використання бюджетних коштів у сфері автодорожнього комплексу. За статтями Кримінального кодексу, які трактуються як зловживання службовим становищем та розкрадання коштів. Зокрема, було встановлено, що служба автодоріг області здійснила оплату підрядній організації за капітальний ремонт мосту через річку Стир на автомобільній дорозі Київ-Ковель-Ягодин. Однак, як з'ясувалося, вказані роботи було виконано не в повному обсязі. У зв'язку з чим, внаслідок порушення закону про державні закупівлі, було заподіяно збитків державним інтересам на суму 1 мільйон 700 тисяч гривень. Олексій Корольов, рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері: — Не минуло й року, як обабіч траси Київ-Чоп під час її реконструкції до Євро-2012 встановили шумозахисні екрани. Частина з них вже зруйнована. Встановлено, що причина тому — недотримання субпідрядною організацією будівельних норм та правил при виготовленні та встановленні цих конструкцій. Рівненська прокуратура за додержанням законів у транспортній сфері 15 січня розпочала кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Павло Романчук, прокурор Рівненського району: — 29 лютого минулого року я порушив кримінальну справу за фактом привласнення службовими особами "Поділляшляхбуду" бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг на території Городоцької селищної ради Рівненського району. Зокрема, посадові особи цієї фірми привласнили понад 72 тисячі гривень шляхом завищення вартості асфальтобетонної суміші та вартості експлуатації машин. Справи відносно них було направлено до суду, збитки відшкодовано, а вироком від 11 вересня 2012 року винних засуджено — призначено покарання з іспитовим строком.