Справді, у 1997-1998 роках було докладено чимало зусиль, щоб рівняни цілодобово мали питну воду. До цієї справи були долучені й ми, працівники «Рівнеоблводоканалу». Це був непростий період, здійснювалися складні будівельні та інженерні роботи, якими на той час керував заступник голови Рівенської облдержадміністрації Іван Шапран. У них брав участь і Володимир Хомко, обіймаючи тоді посаду головного інженера водоканалу — в тих же кирзових чоботях разом з іншими працював на об’єктах з ранку й до ночі. Натомість сьогодні йде мова, що він непричетний до цієї справи. А ось пан Нецький прийшов на водоканал лише згодом, коли роботи на основних об’єктах було завершено.
Справді, у 1997-1998 роках було докладено чимало зусиль, щоб рівняни цілодобово мали питну воду. До цієї справи були долучені й ми, працівники «Рівнеоблводоканалу». Це був непростий період, здійснювалися складні будівельні та інженерні роботи, якими на той час керував заступник голови Рівенської облдержадміністрації Іван Шапран. У них брав участь і Володимир Хомко, обіймаючи тоді посаду головного інженера водоканалу — в тих же кирзових чоботях разом з іншими працював на об’єктах з ранку й до ночі. Натомість сьогодні йде мова, що він непричетний до цієї справи. А ось пан Нецький прийшов на водоканал лише згодом, коли роботи на основних об’єктах було завершено. А тепер щодо тарифів. До 1999 року за один кубометр води рівняни платили 24 копійки. І саме в 1999 році тарифи підвищили розпорядженням голови облдержадміністрації до 81 копійки. Чому ж тоді ніхто не зчиняв такого галасу, як сьогодні? А між тим, нині тарифи зросли лише на чверть. Пан Нецький стверджує, що завдяки «комплексним заходам» тарифи були знижені до 72 копійок. Не комплексні заходи, а Держінспекція з контролю за цінами в Рівенській області виявила, що тарифи завищені, й змусила зменшити їх на 9 копійок. Але чи мали тоді рівняни цілодобове постачання? Спершу так, але через невміле господарювання підприємство потихеньку відступало від набутих досягнень. І врешті-решт у 2000 році почалися перебої з цілодобовим водопостачанням. Спочатку воду почали відключати з 24.00 до 5.00, потім — з 23.00 до 5.00. Наприкінці 2004 року та на початку 2005 перерви у водопостачанні почалися і вдень. Інженерно-технічних працівників сьогодні звинувачують у тому, що вони працюють разом з директором нефахово. Проте чому ж мовчать ті, хто закидає нам ці звинувачення, що водоканал мав щорічні мільйонні збитки і наприкінці 2004 року борг за спожиту електроенергію вже перевищував 6 млн. грн.? Так, ціна на електроенергію постійно зростала. Це завжди позначалося на роботі підприємства. І треба було постійно шукати якийсь вихід із ситуації. Але чому таким виходом із ситуації стала цинічна оборудка з «Донбасенерго» напередодні виборів у 2004 році? Тоді, маючи реструктуризовані борги перед «Обленерго», уклали угоду з «Донбасенерго» і через посередницьку київську фірму підприємство мало погасити за рахунок обігових коштів 3 млн. грн. реструктуризованого до 2009 року боргу в першому кварталі 2005 року. Навіщо це було робити? Адже обігових коштів не було, і це призвело до фінансової кризи підприємства (на той час МКП «Рівневода»). Усе це привело до того, що поточна проплата за використану електроенергію зменшилася до 47 відсотків. У результаті чого «Рівнеенерго» почало відключати наші об’єкти від енергоживлення, почалися затримки з виплатою заробітної платні, не вистачало коштів на експлуатацію засобів виробництва та виплату податків (борги лише по пенях і штрафах від несплати податків на той час перевищували 1 млн. грн.!). Тепер же наш колектив «розхльобує» наслідки цієї афери. З початку 2005 року ми сплачували 1,2 млн. грн. за спожиту електроенергію, 200 тисяч з яких — це борги підприємства за попередні роки. Нині заборгованість зменшилася до 2 млн. грн. (а ще у квітні цього ж року вона перевищувала 4 млн. грн.) і за нашими планами буде погашена повністю в першому півріччі 2006 року. Найголовніше, що в нас налагодились хороші партнерські відносини з «Рівнеенерго», адже ми виконуємо всі свої зобов’язання перед ними. Ми все зробили разом з новим директором Володимиром Хомком, щоб з осені цього року вода подавалася цілодобово. І досягли цього не тільки за рахунок підвищених тарифів. Сьогодні на підприємстві розроблена та втілюється в життя програма енергозбереження. Серед її заходів є зміна схеми водопостачання у районі Боярки та ВНС «Київська». Це дозволило забезпечити рівнян водою безперебійно. Завдяки цим й іншим методам управління виробництвом ми не тільки воду подаємо цілодобово, а й стали на 10-15 відсотків менше споживати електроенергії порівняно з минулим роком. Не осягнути логіки пана Нецького у створенні міського комунального підприємства «Рівневода». Ми не змогли зрозуміти, що відбувається, адже основні засоби залишилися в «Рівнеоблводоканалі». То чому ж туди перевели працівників «Рівнеоблводоканалу»? Як результат, два роки водопостачальне підприємство існувало як фантом, не маючи жодних ліцензій, погоджень та дозволів, і найголовніше — основних засобів виробництва. Хоча в собівартості послуг (за які, до речі, платило населення) враховувались амортизаційні нарахування. Чому ж ті, хто говорить про погану роботу підприємства сьогодні, мовчать про це? Не можемо не сказати й про нездорову атмосферу в колективі, яка була в останні роки. До 2004 року з «Рівнеоблводоканалу» звільнилося майже 1200 осіб. Пішли три заступники директора. А в одній з найбільш відповідальних служб підприємства — абонентській — змінилося сім начальників. Минуло трохи більше ніж півроку від моменту призначення нового керівника водоканалу. Відтоді змінилася ситуація з водопостачанням у місті. Підприємство отримало всі необхідні ліцензії та дозволи на водопостачання, акредитувало обидві лабораторії. Змінилося й ставлення споживачів до підприємства. Поліпшилась і ситуація в колективі. Працівникам без затримки виплачується заробітна плата, вчасно сплачуються податки. Повернулися на підприємство кваліфіковані робітники, збільшено й інженерно-технічну службу, і не на 100 чоловік, як у цьому звинувачують Володимира Хомка, а на 23 кваліфіковані спеціалісти. Це дало можливість відновити роботу Гощанської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства та вдосконалити роботу на каналізаційних очисних спорудах Рівного. Нині кількість працівників на «Рівнеоблводоканалі» є оптимальною і достатньою, щоб виконувати ті функції, які покладені на неї. Але найважливіше — на відміну від попередніх років у колективі запанувала творча робоча атмосфера. Тільки це, очевидно, комусь дуже дошкуляє.
