Камерний хор «Воскресіння» залишився єдиним хоровим колективом України, який не має офіційної легалізації, тобто ще досі не отримав підтримки ніякої державної установи. Це стало відомо тоді, коли для хору не знайшлося жодної копійки в цьогорічному обласному бюджеті.
Свого часу керівник «Воскресіння» Олександр Тарасенко оббивав пороги міськвиконкому, намагаючись довести необхідність створення муніципального, тобто такого, що забезпечений фінансуванням з міського бюджету, колективу на базі його хору. Коли стало зрозуміло, що місто не в змозі утримувати хор, Тарасенко звернувся до обласної ради, де його запевнили, що питання буде вирішене позитивно, порадивши просити якомога більшу суму. Та коли справа дійшла до розподілу фінансів, про відомий колектив «забули», в результаті чого той знову залишився без державної підтримки. Поза тим, абсолютно усі аналогічні колективи України мають статуси чи то філармонійних, чи то муніципальних, чи то обласних колективів — а це вже і гроші на гастрольні поїздки, і пристойні костюми, і зарплатня учасникам. Парадокс у цій ситуації полягає в тому, що в мистецьких колах «Воскресіння» зараховують до числа кращих хорів держави, доказом чому служить такий факт — рівенський колектив за тринадцять років свого існування на всеукраїнських конкурсах ніколи не був другим, а завжди здобував лише перемоги. В 2004 році хор так і залишиться церковним колективом, що, певне, не завадить і надалі брати участь у міжнародних фестивалях. Останньою з таких поїздок був візит до Кракова на фестиваль «Колядки по-сусідськи», де «Воскресіння» є традиційним учасником, у чому постійно допомагає професор Білостокського університету Юрій Плиска. Після виступу у величезній міській базилиці мер Кракова запросив рівнян на вечерю до найдорожчого ресторану, стилізованого під старовинний шинок. Послухавши виступ українців, один з польських театрів запропонував «Воскресінню» взяти участь у запису саундтреку до вистави за Достоєвським «Бесы».
