У році, що завершився, культурно-мистецьких подій вистачало, причому абсолютно різних — від пересічних до ектраординарних. Кожен, хто не шкодував часу та грошей на відвідування концертів, вистав, фестивалів чи звичайних виставок, може самостійно робити висновки, що більше сподобалось чи навпаки. Наша газета також вирішила оглянути останні дванадцять місяців, згадавши сміх, сльози, позіхання чи іронічні посмішки, навіяні подіями року. А щоб було цікавіше читати, ми спробували порозсовувати героїв сцени, пера та пензля по різних номінаціях.
Гастролер Безперечний лідер — Руслана Лижичко. На початку року, якраз на Щедрий вечір, співачка привезла в місто різдвяні колядки та щедрівки, прихопивши декількох «звьозд»-початківців. Одинадцять місяців потому Руслана зі своїми «Дикими танцями» знову зібрала фанатів у кінопалаці «Україна».
Концерт В 2003 році продовжилась гарна традиція влаштовувати в Рівному концерти зірок українського та російського шоу-бізнесу. Виступів було багато, але найбільше вразив Валерій Леонтьєв, котрий не зважив, що їде в провінційне західноукраїнське місто, а показав справжнє шоу європейської якості з шикарними костюмами, декораціями та польотами над сценою. Менш яскравими, але не менш відвертими та душевними були концерти Олександра Розенбаума (програма «Странная жизнь»), Валерія Меладзе («Се ля ві») та Олександра Малініна («Берега моей жизни»).
Фестиваль Фестивалів у 2003 рівенські митці навигадували купу, щоправда, більшість з них мали містечковий характер, без претензій на грандіозність. Лише за два фести не було соромно. Вже вдруге Дубно провело відроджений рок-проект «Тарас Бульба», а Рівне зустріло фольклорні «Древлянські джерела». Дубенський рок-фестиваль став менш пафосним і менш вдалим для рівнян — перемогла івано-франківська «Карна», а єдиним призером від нашого міста стала «Ейфорія». З «Древлянськими джерелами» організатори вчинили розумно, помістивши його в рамки святкування 720-річчя Рівного, що дозволило зібрати на декількох концертних майданчиках багато глядачів, котрі просто не мали морального права у такі дні сидіти вдома. До того ж, фестиваль вперше отримав матеріальну допомогу в особливо великих розмірах від Міністерства культури та Держкомітету у справах сім’ї та молоді.
Проект Торік акторам рівенського драмтеатру стало тісно у рідних стінах, через що вони вирішили перебратися у свій же театральний дворик. Там директор театру Володимир Петрів разом із київським режисером Мирославом Гринишиним затіяли гучний (на нашому рівні) проект вистави просто неба. Експериментувати було вирішено над класикою — «постраждали» шекспірівські «Віндзорські жартівниці». В місцевому варіанті це називалося «Рогоносець» («Фальстаф») та набуло сучасного вигляду — з автомобілями, кав’ярнями та персонажами неестетичного вигляду. Театральне Рівне задовго до і після прем’єри дискутувало про художню цінність та вдалість постановки, проте новизною ідеї Петрів і компанія пересічного глядача таки вразили.
Новинка Довго думала наша влада, що б таке цікаве вигадати, аби допомогти талановитій, але безталанній творчій молоді. І таки зробили — минулого року дев’ять молодих рівнян отримали з рук Миколи Сороки пластикові картки з близько тисячею гривень за перемогу в конкурсі грантів голови облдержадміністрації для реалізації творчих проектів. Сума могла бути й більшою, проте письменники, художники та етнографи ідеєю залишились задоволені. В 2004 році хтось знову зможе зробити виставку, видати книжку чи поїхати в експедицію.
Альбом 2003 рік найрозвиненіший місцевий колектив «Ot Vinta» запам’ятає надовго — 12 лютого хлопці презентували київським прихильникам рокабільної творчості довгоочікуваний альбом «Дригтиндимба». За два місяці відбулася рівенська презентація — в кращих традиціях рок-н-рольних виступів, зі справжніми дикими танцями публіки з ірокезами та поламаними стільцями. Сам альбом складений з хітів колективу, виданий професійно та в рок-тусовках користується популярністю. Незабаром він буде перевиданий в Москві. Аж трьома компакт-дисками відзначився 2003 рік для фольклорного колективу «Веснянка». Влітку керівник гурту Віктор Ковальчук презентував збірку інструментальної музики «Ой заграли музиченьки» та етнічного вокального співу «З древлянських джерел», а перед Різдвом побачив світ аудіоальбом з колядками «Зіронька ясная на небі сяє». Розмова про доходи від продажу названих альбомів вроздріб, самі розумієте, особливо недоречна у ці передсвяткові дні.
Книга У серпні минулого року відомого «бубабіста» Олександра Ірванця назвали кращим поетом Рівного. А той у відповідь видав «на-гора» аж дві книжки. Поетичну збірку «Любіть!», в якій поет зібрав, на його думку, кращі поезії за останні двадцять років, він презентував восени на малій сцені драмтеатру в компанії кращого українського поета молодого покоління Сергія Жадана. А ось інша збірка, тепер вже прозових творів, тільки чекає своєї презентації, хоча видали її ще на початку літа в столиці. В «Очамимрі» однойменна фантасмагорична повість про загибель Києва (через неї рівнянина звинувачують у плагіаті) поєдналася із декількома невеликими оповіданнями. Попри те, що в самому Рівному протягом року було надруковано купу книжок, стало зрозуміло, що до рівня Ірванця місцевим літераторам все одно ще далеко. Зрозуміло, що видання своїх творів у вигляді книжок принесло нашому земляку-поету величезне моральне задоволення. Про матеріальне, як і у випадку з аудіоальбомами рівнян, говорити так само недоречно.
Тусовка Як відомо, всі нормальні люди святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на перше січня. Музиканти — люди не завжди нормальні, тому й традиції вони порушують. Улюблене свято представники молодої творчої інтелігенції міста святкувала… в лютому, разом із мільярдами мешканців Китаю. Ініціатором святкування китайського Нового року став відомий фотохудожник Олексій Потянок, котрий і запросив у рок-клуб «Яма» своїх друзів і колег на персональну фотовиставку. Тусовка зібрала чимало музикантів, фотографів і журналістів і відбувалася під звуки живої рок-музики та живого спілкування.
Ностальгія Якось непомітно та безрекламно відбувся у березні фестиваль естрадної пісні пам’яті Назарія Яремчука, що зібрав на сцені метрів традиційної естради Миколу Гнатюка, Ніну Матвієнко, Лілію Сандулесу та братів Яремчуків. Цей фестиваль, що до Рівного вже поїздив багатьма містами, налаштовував глядачів на хвилю естрадно-«брехунцевої» ностальгії за дев’яностими. Місцеві музиканти теж не проти іноді згадати давні добрі часи. У травні палац культури «Текстильник» приймав музикантів різних часів у фестивалі «Поліський тур», що мав на меті нагадати про музику, починаючи від шістдесятих років. «Лабухів» та шанувальників ретро зібралось багато, проте не настільки, щоб заповнити ввесь зал. Та й з організацією через недосвідченість виникали проблеми, хоча саму ідею організації ностальгійного дійства це не зіпсувало.
Скандал Скандалів 2003 рік подарував чимало. Особливо сподобався рівенський музикант Леонід Репета, котрий судився з податковою, на думку якої, Репетівський фонд «Культура та мистецтво» «забув» заплатити декілька тисяч гривень податків зі своєї діяльності. В результаті суд ухвалив рішення не на користь відомого митця. Відзначились на невмирущій ниві скандалів і молоді націоналісти. Дружно згуртувавшись, представники Молодіжного націоналістичного конгресу, Молодого Руху Рівенщини та «Пласту» спробували протестувати проти виступу надпопулярної Вєрки Сердючки в місті. Почали вони це робити розклеюванням афіш із закликами «відвідати шоу гомосексуалістів і Вєрки Сердючки», а закінчили безпосередньо перед концертом міні-пікетом, чим виставили себе на посміховисько. Жодної реакції з боку Андрія Данилка, виступ якого з аналогічних причин скасували у Тернополі, не було. Третім у списку скандалістів став легендарний рокер, лідер гурту «Гражданская оборона» Єгор Лєтов. Вокаліст культового панк-колективу постав перед місцевими «неформалами» п’яним, як кажуть, «в драбадан». Спів був відповідний.
Облом Обломом року для все тих же прихильників рок-музики став неприїзд Кості Кінчева та його «Аліси». Містом вже розклеювали афіші про концерт 21 листопада, коли стало відомо, що директор гурту зажадав від організаторів стовідсоткової передоплати за тиждень до концерту. Останні ці умови виконати не змогли. Рівенські меломани так не засмучувались навіть під час відміни виступу Земфіри. Що, врешті-решт, зрозуміло. Яким би не був 2003 рік, він довів — рівняни почали ходити на концерти, витрачати гроші на квитки в театр, можливо, трохи більше цікавитись мистецтвом. До ідеалу, коли не буде напівпорожніх залів, ще далеко. Але напрямок правильний, що не може не втішати.
