Відродити українське кіно у нинішніх умовах можливо лише радикальним способом. Янукович збирає у великому актовому залі півтори сотні найвідоміших людей України і у характерному стилі "нарізує" завдання. Мета — відродження вітчизняного кінематографа. Метод — "продразвьорстка" часів революційної розрухи. Кожний олігарх зобов'язаний продюсувати як мінімум одну високобюджетну кінострічку раз у три роки.
Відродити українське кіно у нинішніх умовах можливо лише радикальним способом. Янукович збирає у великому актовому залі півтори сотні найвідоміших людей України і у характерному стилі "нарізує" завдання. Мета — відродження вітчизняного кінематографа. Метод — "продразвьорстка" часів революційної розрухи. Кожний олігарх зобов'язаний продюсувати як мінімум одну високобюджетну кінострічку раз у три роки. Ринату Ахметову, як найбагатшому українцю, дістається найдорожчий проект — історично-пригодницький блокбастер про отамана Сірка. Ігорю Коломойському — високобюджетна драма про "праведників світу" — українців, які у роки другої світової війни рятували євреїв від рук нацистів. Петру Порошенку — комедійне роуд-муві за мотивами "Енеїди" Котляревського. Віктору Пінчуку — шпигунський трилер про художника-розвідника Миколу Глущенка. Братам Суркісам — гостра спортивна драма про корупцію у сучасному спорті. Юрію Іванющенку — вітчизняна гангстерська драма на зразок "Хрещеного батька". Сергію Таруті — авантюрно-пригодницька стрічка про пошуки скіфських скарбів. Валентину Ландику — щось на морально-етичну тематику. Леоніду Черновецькому — екранізація твору українських письменників-фантастів Бедзика, Бердника чи Владка. Фельдману і Костельману — по мюзиклу. Косюку і Бахматюку — по бойовику. Віталію Цехмістренку — "народне" кіно про життя українського села. Корилкевичам — Данилу та Михайлу — українське фентезі за мотивами Олександра Кондратьєва (письменника, який оспівав рівненське Полісся і річку Горинь у демонологічному романі-фентезі "На берегах Ярині")... Крім батога, Янукович обіцяє і "пряник" — якщо картина потрапляє у призери українського аналога "Оскара", її власники отримують ексклюзивне право на "оффшор". Уявляєте, як закипить робота на 150 знімальних майданчиках від Сум і до Карпат? Навіть боязко уявити, що буде, коли фігури калібру Ахметова та Ярославського віддадуться кіноіндустрії із запалом затятих футбольних вболівальників! Газетні сторінки через якийсь час ряснітимуть заголовками. Головна інтрига кіносезону — скрім-панк Януковича-молодшого проти рімейку Віктора Медведчука! Або — антифашистський сиквел Таріела Васадзе проти неполіткоректного приквелу Костянтина Жеваго. Країною повзуть чутки. Це правда, що Тигіпко замахнувся на екранізацію "Капіталу" Карла Маркса? А ви чули про скандал довкола нового політичного трилера" від Хорошковського"? Навіть ув'язнена Юлія Тимошенко не залишилась осторонь. За власною ініціативою її однопартійці продюсують картину про Беназір Бхутто — жінку, яку не зламала в'язниця і котра після звільнення тріумфально стала прем'єр-міністром Пакистану. Найкращі рекрутери всіх кадрових агенцій країни збились із ніг у пошуках яскравих, талановитих, творчих особистостей. Україною прокотилася хвиля рейдерських атак на провінційні театри. Серед рівненських театралів паніка — три монументальних чорних джипи Gelaendewagen із тонованим склом та східноукраїнськими номерними знаками помічені біля репетиційної бази Народного театру Атталії Гаврюшенко. Подейкують, акторам-аматорам театру Едуарду Хитрому, Євгену Васильєву та іншим зроблено пропозицію, від якої неможливо відмовитись. І врешті-решт — звершилося! Дружина одного з українських олігархів спішно по всьому світу розшуковує підходящі сукню та прикраси — картина її чоловіка номінована на "Оскар"… …У 2010 році на кінофестивалі у Каннах Україна вперше була представлена повнометражною стрічкою "Щастя моє", знятою на німецькі гроші білорусом Сергієм Лозницею. Режисер запропонував світовій спільноті чорнушну драму про жахливе життя-лайно. Причому лайно не українське, а чомусь — російське. Чи то у нас свого лайна не вистачає, чи то аромат російського більш цінується на Заході — наразі невідомо. Своїм негативом лозніцинське "щастячко" успішно конкурує з класикою чорнушного жанру — "Грузом 200" Олексія Балабанова. Причому в Лозниці все набагато серйозніше — відсутній і найменший натяк на фірмовий балабановський чорний гумор. Проте росіяни на стрічку не образилися. Гучних і безглуздих мітингів на кшталт тих, на яких полюбляють піаритись українські політики, не організовували. Ба, саме Лозниця із новою стрічкою "В тумані", екранізацією однойменної повісті Василя Бикова, буде представляти Росію на цьогорічних Каннах. А хто представлятиме цьогоріч на набережній Круазет Україну? Схоже, це знову будуть українські професійні мітингувальниці з Femen…
