Ми звикли, що втрата нюху є одним із головних симптомів Covid-19. Але це також загальний симптом багатьох нейродегенеративних захворювань, як от розсіяний склероз, хвороба Паркінсона і хвороба Альцгеймера.
Дослідження свідчать, що до 38% хворих на розсіяний склероз і майже половина дорослих людей із діагнозом деменція мали ознаки втрати нюху за п'ять років до розвитку хвороби.
Наразі кілька дослідників розробляють тести, в яких нюх використовують для діагностики нейродегенеративних захворювань. Одне дослідження також виявило зв'язок між нюхом і тривалістю життя у дорослих людей.
Втім, порушення нюху розвиваються не лише внаслідок захворювань. Близько 19% населення мають ту чи іншу нюхову дисфункцію. Близько 0,3% повністю втрачають нюх (аносмія), а 19,1% мають знижену здатність до розпізнавання запахів (гіпосомія).
Втрата нюху може бути також пов'язана з різними психічними розладами, як от депресія, шизофренія та дистонія (порушення, при якому м'язи людини безконтрольно скорочуються).
Навіть при звичайному відчутті самотності та пригніченості гострота нюху може знижуватися. Інші дослідження пов'язують порушення нюху з наближенням смерті, припускаючи, що це може бути «дзвіночок» для старіння або хвороби.
На неврологічному рівні порушення нюху можуть призвести до значних змін у структурі головного мозку. Ділянки мозку, які відповідають за сприйняття запахів, зменшуються. Хороша новина полягає в тому, що ділянки мозку, які скорочуються через втрату нюху, здатні відновитися при поверненні нюху. Це означає, що лікування втрати нюху можливе і може бути досить ефективним.
