Держторгінспекція провела тотальну перевірку столичних супермаркетів. Результати плачевні: у престижному магазині покупець ризикує бути обманутим нітрохи не менше, ніж на брудному ринку. В арсеналі несумлінних продавців — як традиційні базарні методи, так і високотехнологічне шахрайство. Останнім часом обмануті москвичі завалили столичну Держторгінспекцію численними скаргами на супермаркети міста. Це й стало причиною тотальної перевірки. «Зростання кількості скарг москвичів на різноманітні порушення правил торгівлі і прав споживача відзначається у всіх секторах роздрібної торгівлі в столиці, — повідомили «Новым Известиям» у міському департаменті споживчого ринку і послуг. — Тільки за минулий рік надійшло майже 4,5 тис. заяв від громадян. Це на 4,6% більше, ніж у 2003 році».
Держторгінспекція провела тотальну перевірку столичних супермаркетів. Результати плачевні: у престижному магазині покупець ризикує бути обманутим нітрохи не менше, ніж на брудному ринку. В арсеналі несумлінних продавців — як традиційні базарні методи, так і високотехнологічне шахрайство. Останнім часом обмануті москвичі завалили столичну Держторгінспекцію численними скаргами на супермаркети міста. Це й стало причиною тотальної перевірки. «Зростання кількості скарг москвичів на різноманітні порушення правил торгівлі і прав споживача відзначається у всіх секторах роздрібної торгівлі в столиці, — повідомили «Новым Известиям» у міському департаменті споживчого ринку і послуг. — Тільки за минулий рік надійшло майже 4,5 тис. заяв від громадян. Це на 4,6% більше, ніж у 2003 році». Всім скаргам був «даний хід», і в процесі перевірки переважна більшість із них була визнана обгрунтованими. Цікаво, що, йдучи по сліду порушень, вказаних у заявах скривджених громадян, інспектори, як правило, фіксували й низку інших грубих відступів від правил торгівлі. У 9 із 10 випадків москвичі незадоволені роботою магазинів, і лише в кожній десятій скарзі фігурують підприємства громадського харчування. За даними столичної влади, причина 40% скарг — незадовільна якість продовольчих і промислових товарів, 12% — обман покупців, 14% — інші порушення прав споживачів. Як розповіла інспектор Держторгінспекції Марія Рогова, якщо в простих магазинах, точно так само, як і на ринках, покупці зіштовхуються найчастіше лише з прямим обваженням і обрахуванням, то автоматизовані комп’ютерні системи в супермаркетах дозволяють шахраям винаходити десятки витончених способів обману.
Два на два — вісім Обрахування існує, певне, стільки, скільки існує торгівля. Правда, останнім часом сфера його застосування звузилася — усе більше з’являється магазинів, де касир не «вибиває» чеки, а користується сканером — пристроєм, який зчитує штрих-коди. Там же, куди сучасні торгові технології ще не дійшли, два на два як і раніше нерідко виходить вісім. Виявити, що вас елементарно обрахували, неважко, коли купуєш два батони хліба. Проте тим і відрізняється «супер» від булочної за рогом (та й де вони, ці булочні?), що коли вже людина прийшла туди, то вона «затоварюється» від душі, на повний візок. Єдиний спосіб перевірити наміри касира — носити із собою калькулятор і «перевіряти гроші й чеки, не відходячи від каси». Зате навіть у крутих супермаркетах нерідко практикується такий вид обрахування, як «зайва покупка». Ніякий штрих-код не допоможе, якщо, скажімо, замість п’яти пляшок пива вам пробивають сім. Це трапляється найчастіше тоді, коли через сканер проходить не кожна покупка одного найменування, а одна з наступним множенням. «У великих супермаркетах вас таким примітивним чином, скоріше за все, не обмануть, — розповідає «НІ» Марія Рогова. — Тому що касири піддаються жорсткому контролю з боку керівництва. Подібні способи обрахування характерні скоріше для середніх і маленьких магазинів. Проте пильність втрачати не варто — нам відомі випадки, коли касири великих «суперів» працювали в «команді» зі старшими касирами й адміністраторами залу». А ще фахівці застерігають, що при введенні штрих-коду в касовий апарат вручну можливість обрахування різко зростає.
Усе не переважити Якщо хтось думає, що в супермаркетах не обважують, то це глибока помилка. Єдина в цьому випадку відмінність від дрібного магазинчика в тому, що процес тут поставлений не так грубо і безсоромно. І виявити обважування, природно, набагато складніше. Фокус у тому, що вже розфасовані товари оцінюються не за масою нетто, а за масою брутто. Це означає, що за кожен грам упаковки покупець платить за ціною, скажімо, загорненої в неї осетрини. Якщо продукти фасуються централізовано, що практикують більшість супермаркетів, обманутими виявляються всі покупці. Крім того, іноді фасувальники використовують більш товсту плівку, ніж потрібно. «При зважуванні під час контрольних покупок товщина плівки обов’язково враховується», — нагадує Марія Рогова. Є й інший спосіб обважування. Заснований він на тому, що більшість продуктів мають властивість всихати і втрачати при цьому у вазі. Наприклад, надійшло в магазин 100 кг бананів, полежали вони тиждень і всохли в цілому на декілька кіло. Щоб екзотичний фрукт «худнув» без шкоди для продавця, банани відразу ж фасують у пакети, на них наклеюють етикетки з вагою і вартістю. І там, де вказано «1 кг», вмісту може виявитися грамів 900. «Щоб не платити за повітря, покупцям треба просто переважувати фасований товар, а не сліпо вірити етикеткам», — радить держторгінспектор.
Тримай злодія! Тепер перейдемо до фірмових викрутасів супермаркетів. Спосіб, про який піде мова нижче, нехай і не найпоширеніший, тому що потребує змови касира з охороною, проте останнім часом практикується він не так уже й рідко. Схема комбінації проста: касир не пробиває одну одиницю купленого вами товару. Ви, не помітивши цього, відходите від каси і… Охорона вже тут як тут! Контролер переглядає чек і фіксує неоплачену, скажімо, ковбасу, яку вважає вкраденою. Охорона вас затримує, відводить у свою «комірчину» і пропонує не погіршувати ситуацію — обійтися без міліції. Більшість «ненавмисних злодіїв» у таких випадках погоджуються розійтися миром. Вам пропонують оплатити «украдений» товар у потрійному розмірі та йти на всі чотири сторони. Причому дві ціни з трьох, вами оплачених, зрозуміло, ніде не фіксуються: за негласними правилами багатьох магазинів вони звичайно йдуть у кишеню прозорливому контролеру в нагороду за виявлену пильність. Довести, що ви не збиралися нічого красти, практично неможливо — місцева міліція часто знайома з охороною супермаркету і стає на її бік. Дає практичну пораду на випадок такої «підстави» слідчий Зеленоградського УВС Денис Долматов. «Конкретних шляхів до дії я тут, на жаль, дати не зможу, — зізнався юрист. — Ця ситуація, скоріше, психологічна, ніж юридична. Найкраще, звичайно, робити усе для її запобігання, тобто бути уважним при розрахунку з касиром. Ну а якщо все-таки ви стали жертвою шахраїв, то поводьтеся впевнено, наполягайте на своєму. Якщо не хочете збільшення конфлікту, намагайтеся перевести інцидент на непорозуміння, а не якісь «підстави». Погоджуйтеся оплатити товар в одиничному розмірі, але ніяк не в потрійному. Охорона сама не зацікавлена в збільшенні конфлікту. Вона просто хоче «зрубати грошей». Адвокат Московської колегії адвокатів «Князєв і партнери» Петро Домбровицький коментує ситуацію інакше. «Для початку варто усвідомити раз і назавжди, — заявив він «НІ», — що з правового погляду охоронці взагалі ніхто. Єдине, що вони можуть дозволити зробити з вами, — це затримати до приїзду міліції. Вони не мають права ні відводити вас до себе в кімнату, ні перевіряти вас і ваші речі, ні застосовувати до вас насильство, крім випадків вчинення опору. Довести, що це справді був факт злодійства, практично неможливо. Вам достатньо наполягати на своєму: все, що ви купили, вами оплачене, інше — не ваша проблема. Доказів вашої провини охоронці представити напевно не зможуть, і, що найголовніше, вони все це самі чудово знають. Тому достатньо проявити трохи твердості, й охоронці, скоріше за все, відстануть самі». До того ж, як підкреслив адвокат, навіть лякати кримінальною відповідальністю покупця можна, якщо ціна «викраденого» товару перевищує 500 руб. Якщо вона нижча, це питання адміністративного виробництва.
Високотехнологічне шахрайство Тепер перейдемо до описання шахрайства, яке використовують працівники магазинів на основі систем автоматизації, що, власне, і відрізняє супермаркет від звичайного продуктового магазина. За оцінкою Петра Домбровицького, найпоширеніший випадок порушення правил торгівлі у великих магазинах — підміна цінників, неправильно розвішані цінники, недостовірна інформація на них. «Причина подібних порушень не завжди пов’язана з бажанням обдурити покупця, часто це пов’язано із звичайною халатністю, — розповів він «НІ». — Проте результат подібних порушень той самий: покупець кладе у візок товар, будучи впевненим, що він коштує одну суму, а на касі дізнається, що цей товар значно дорожчий». Справді, часто на полиці магазина стоїть товар із тою ж назвою, але з різними цінами. Наприклад, горілка «Столична» у подарунковій упаковці коштує 150 руб., а без — 80. Покупець бере просту пляшку, а йому пробивають її як подарункову. На чеку в графі «найменування товару» і в тому й в іншому випадку вказується просто «горілка «Столична». При закупівлі на тиждень, коли візок повний, помітити таку підміну дуже складно. Ще один «просунутий» підступ — це «програмна помилка» в електронній системі касових апаратів. «Наприклад, у торговому залі цінник на товарі стоїть один, — розповідає системний адміністратор одного із супермаркетів Олександр Іванов. — А на касі при автоматичному зчитуванні штрих-коду сканером виявляється, що товар коштує набагато більше, ніж обіцяв цінник». Ще один спосіб застосування комп’ютерних технологій у процесі обману покупця, за словами пана Іванова, застосовується в процесі одержання товару на складі. Це так зване непряме обрахування, коли адміністрація магазину розпоряджається встановити, скажімо, на хліб торгову націнку 20%, а в звітній документації для податкових органів у них проходить 10%. «Один із найвитонченіших способів роботи з націнкою такий, — розповідає Олександр Іванов. — Націнка на товар ставиться правильна, скажімо 20%, і він нормально продається. Проте потім постачальник нерідко пропонує той же товар за більш низькою ціною, але націнка не у відсотках, а в живих грошах залишається тією ж. Програма пропонує переоцінити товар на його здешевлення, але цього, зрозуміло, не робиться». Виняток становлять лише ті випадки, уточнює системний адміністратор, коли постачальники самі відстежують ціну, встановлювану на товар. На зорі приватного підприємництва ще в перебудовні часи в нові ресторани і магазини хороші менеджери не брали персонал, який має досвід роботи в радянській торгівлі. Пройшов час, а проблема так і не вирішилася. «Щоб обман покупців або внутрішні розкрадання (їх, до речі, за кількістю виявлених випадків більше на порядок, тому що справа це менш ризикована і більш прибуткова) не зростали лавиноподібно, персонал, наприклад, періодично обновляється, — розповів начальник відділу автоматизації однієї з мереж супермаркетів Дмитро М. — І подібна практика існує скрізь: відсотків 50-60% нижчого складу магазинів (продавці, фасувальники, вантажники) змінюються раз у два місяці. Найбільш жорсткому контролю піддаються продавці вагових товарів, а також алкогольної продукції». Охорона, за його словами, найчастіше не контролюється керівництвом супермаркетів, це окрема структура, яка обслуговує магазин за договором і підзвітна лише самій собі. «Від них потрібно одне — щоб не крали», — сказав наш співрозмовник.
За кордоном теж обманюють На початку квітня 2005 року в Ганновері (Німеччина) працівники мережі супермаркетів REAL були викриті в тому, що перекладали в нову упаковку прострочений м’ясний фарш і заявляли його як свіжий товар. Прокуратура висунула обвинувачення 9 працівникам супермаркету. Керівництво REAL пообіцяло, що протягом декількох тижнів направить у свої магазини близько 300 нових менеджерів, які будуть стежити за якістю товарів і підпорядковуватимуться безпосередньо вищому керівництву фірми. У червні 2004 року в Південній Кореї вибухнув скандал, який одержав назву «пельмені зі смітника». У пельменях одного з місцевих виробників, які продавали переважно через супермаркети, був виявлений гнилий редис, що поставляється з Китаю. Корейське санітарне відомство повідомило, що з 1999 року по лютий 2004 року 18 компаній використовували у своїх пельменях гнилі овочі. Було вилучено 20 т пельменів, самі виробники відкликали і знищили ще принаймні 50 т. Японія призупинила імпорт південнокорейських пельменів, а хазяїн однієї з замішаних у скандалі продовольчих компаній покінчив із собою, кинувшись із моста в річку. Найбільша корейська продовольча компанія CJ Corp., яка була також замішана в скандалі, опублікувала вибачення в 20 газетах, обіцяючи, що зробить усе для того, щоб знову завоювати довіру споживачів.
Обережно, якість! Спільну з Мосторгінспекцією перевірку якості продукції, яка реалізується у великих магазинах Москви, провела нещодавно і Московська державна інспекція з якості продовольства. За словами начальника Людмили Гордієнко, більшість супермаркетів реалізують продукти з простроченим терміном зберігання, без відповідних документів, вказання стандартів і юридичних адрес виробників. У результаті з 118 тонн перевіреної продукції забраковано: 76% — овочевої, 2,9% — м’ясної, 0,5% — рибної; 35,6% бакалійних товарів і кондитерських виробів; 4,3% молочних продуктів; 12,3% м’ясних і рибних консервів; 2,8% пива, вино-горілчаних і безалкогольних напоїв.
