Все більше українців підробляють у закордонних компаніях. Вчені, програмісти, перекладачі і юристи стають аутсорсерами, одержуючи замовлення з різних куточків світу. Наприклад, за даними міжнародного порталу працевлаштування Odesk, українські аутсорсери знаходяться на четвертому місці у світі за кількістю виконаних замовлень, після спеців з Індії, Росії і США. Така активність наших співвітчизників зрозуміла. Іноземні роботодавці в 2–5 разів щедріші за вітчизняних, а серед плюсів такої співпраці — безцінний досвід роботи із закордонними компаніями. Щоправда, не обходиться і без ложки дьогтю в бочці меду.
Кого шукають іноземці На першому місці за популярністю серед закордонних компаній — українські айтішники. «Найбільшим попитом користуються програмісти. Їх на аутсорсинг шукають у всіх країнах ЄС і в США. Тому що при високому рівні професіоналізму наші айтішники просять за свої послуги менше, ніж закордонні», — говорить Анна Воєводіна, юрист компанії HeadHunter Україна. Втім, навіть з таким невеликим «апетитом» вони заробляють більше, ніж ті, хто працює на українські компанії. Наприклад, в Україні за розробку сайта середньої складності платять $100-400, тоді як замовники з-за кордону готові за аналогічні проекти платити $600-1000 і більше. За підсумком, на місяць професійний програміст-аутсорсер може заробляти близько 5 тисяч доларів. Алла Коняєва, експерт компанії Executive Search, відзначає, що центрами збору аутсорсингових замовлень для програмістів є США, Канада, Великобританія і держави Скандинавії. Другими за популярністю після програмістів серед іноземних роботодавців є юристи. «Компанії, що планують вести бізнес з українськими партнерами, торгувати з нашою країною або, можливо, відкривати тут свої дочірні підприємства, шукають юристів в Україні, щоб одержати роз’яснення щодо нашого законодавства. Платять за такі консультації мінімум удвічі більше, ніж всередині країни», — розповідає приватний юрист Анатолій Яковлев. Припустимо, якщо погодинна ставка юристів, що супроводжують українські підприємства, становить від 800 грн. за годину, то при роботі на іноземні компанії мова йде про ставку в $300-400 за годину і вище. На третьому місці — представники творчих професій: дизайнери і рекламісти. Вони одержують замовлення як зі США і ЄС, так і з азіатських країн, у т.ч. Китаю, Південної Кореї, Тайваню, а також Росії. «Попит з боку іноземних замовників є на українських спеціалістів з розробки рекламного продукту на всіх етапах, від креативу до втілення ідеї в життя», — відзначає Олена Грищук, директор рекрутингової компанії «Форсаж». Платять їм іноземні роботодавці теж набагато більше. Припустимо, по Україні разова робота дизайнера упаковки коштує $100-300, а при замовленнях з Москви або далекого зарубіжжя вартість проекту стартує від $300. За словами Грищук, інтерес з боку іноземців є і до експертів у сфері легкої промисловості, наприклад, дизайнерів одягу і закрійників. «Дизайнери одягу і висококваліфіковані швачки в Україні готують замовлення для прет-а-порте, а іноді і колекцій от кутюр, в Об’єднані Арабські Емірати. А спеціалісти, котрі працюють у сфері легкої промисловості, кваліфіковані портьє і закрійники, можуть розраховувати на замовлення з пошиття одягу для європейського масового ринку», — говорить Грищук. Тут головний плюс — масове замовлення і гарантована робота, плата за яку стартує від 700 євро і вище, залежно від рівня виконавця. На близьке зарубіжжя — Росію і Східну Європу — працюють українські майстри, котрі виготовляють вироби з дерева і прикраси ручної роботи. Їх закуповують як сувеніри, наприклад, в Угорщину і Польщу. Завдяки попиту на гуртові замовлення сувенірів з таких міст, як Краків і Будапешт, з розвиненішою туристичною інфраструктурою, ніж в Україні, майстри можуть заробляти від $1 тис. на місяць.
Де знайти замовника Починати пошук замовника найкраще через профільні сайти, так звані біржі фрілансерів, на яких компанії з усього світу публікують оголошення про спеціалістів, яких шукають. До таких належать, у т.ч., www.elance.com, www.odesk.com, www.vworker.com, www.weblancer.net і www.free-lance.ru. Шукати замовника можна двома шляхами. Перший — переглядаючи існуючі вакансії і пропозиції. Другий — розмістити своє резюме і/або портфоліо. Як правило, успішно виконавши кілька проектів, ви одержуєте постійного замовника. Колишні аутсорсери запевняють, що попит на українських експертів більш ніж пристойний. «Я розмістив своє портфоліо на міжнародних фріланс-біржах і за перший тиждень одержав більше десятка замовлень. Оскільки відмовлятися від роботи на біржах не дуже добре для репутації здобувача, у майбутньому я прийняв для себе рішення не розміщати резюме, а просто самостійно вибирати пропозиції, що мені цікаві», — говорить Ігор Соболєв, програміст, котрий співпрацює з компаніями з Німеччини, Швеції, Ірландії. Ще один варіант, що підходить для закрійників і майстрів, — пошук посередників, котрі зводять працівників із замовниками з-за кордону. Посередник бере відсоток від роботи в розмірі 10-15% від замовлення, за які забезпечує потік замовлень і виступає гарантом з оплати праці. Обов’язковою умовою для одержання віддаленої роботи з-за кордону для всіх професій, крім майстрів, є знання хоча б однієї іноземної мови, найкраще — англійської. Якщо ви з роботодавцем не можете зрозуміти один одного в листуванні або в спілкуванні по скайпу, ваша подальша співпраця, напевне, не заладиться. Виняток — експерти, що працюють на країни колишнього Союзу.
Виплата грошей: поради бувалих Плюс пошуку роботи через біржі фрілансерів — це насамперед страховка від несплати. Справа в тому, що багато бірж беруть оплату від замовника наперед, у такий спосіб захищаючи своїх користувачів-найманців, більшість яких живуть у державах, що розвиваються. Але замовлення надходять не завжди від біржі, і тут можуть виникнути проблеми. Серед найпоширеніших ризиків, пов’язаних з роботою на іноземні компанії, — імовірність невиплати обіцяних грошей через такий інструмент, як електронний гаманець. «Нерідко замовник пропонує переказати оплату в електронних грошах. А потім гроші за виконану работу з гаманця зникають, — говорить Марія Смірнова, копірайтер, котра працює з московськими рекламними агентствами. — Тобто я бачу гроші в гаманці і висилаю виконане замовлення. Потім заходжу в гаманець, а грошей там немає. У моєму випадку виявилося, що замовник висилав гроші з функцією підтвердження коду, який мені потрібно було «ввести» у своєму гаманці. Але не повідомив мене про це, і гроші просто пішли назад замовнику. Він виявився несумлінним, і назад я їх не одержала». Тепер Марія, щоб підстрахуватися, використовує такі способи оплати, як банківська картка, а за самі замовлення береться тільки за умови передоплати 50%. Є й інші способи захисту від нечесних іноземців. «Одного разу я стикнувся з непорядним замовником з ЄС. Одержав передоплату, виконав проект, але другу частину гонорару так і не побачив», — розповідає Антон Прохін, харківський дизайнер упаковки, котрий працює з європейськими й азіатськими рекламними агентствами. Доводити щось компанії, яка знаходиться в іншій країні, Антону було не по кишені: послуги адвоката, що спеціалізується на міжнародному праві, обійшлися б у суму, рівну половині заробленого. Навчений гірким досвідом, він почав перестраховуватися. «Тепер, при виготовленні дизайну упаковки, я показую результати роботи в такому вигляді, щоб не можна було їх використовувати. Наприклад, висилаю файли низької якості, з накладенням водяних знаків. І тільки після повної оплати надаю дизайн у високій якості», — говорить Антон. А в програмістів є своя хитрість — вмонтувати в програму так званого «їжака». «У будь-який софт вкладаєш «їжачка», який незабаром блокує всю роботу, — ділиться досвідом Віталій Коротун, технічний директор в американській компанії Magento. — Наприклад, спочатку програма працює в демонстраційному режимі, потім з’являються написи «Заплатіть розробнику!». Програміст Роман Шпак також перед початком співпраці радить звертати увагу на «чорні списки» роботодавців, що публікуються на спеціалізованих сайтах з працевлаштування: у них потрапляють замовники, що не виконали свої зобов’язання перед найманцями. А от для майстрів і кравців, котрі не можуть вмонтувати у свою працю «їжаків», головними запобіжними заходами є 50-відсоткова передоплата і робота з перевіреними компаніями з гарною репутацією.
Як захистити себе від шахраїв
- Перевіряти репутацію замовника, читаючи відгуки на freelance-сайтах
- Співпрацювати з постійними замовниками
- Погоджуватися на роботу тільки за умови часткової або повної передоплати
- Якщо 100%-ва передоплата неможлива — вимагати покрокової оплати роботи, у міру виконання замовлення
- Дизайнерам і програмістам — надавати результати роботи до 100% оплати в захищеному вигляді
Податкові питання Якщо ви — приватний підприємець-спрощенець, то обмежуєтеся сплатою єдиного податку і єдиного соціального внеску (близько 600 грн. на місяць). «Фрілансеру бажано зареєструватися як суб’єкту підприємницької діяльності і стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Тоді на підставі зовнішньоекономічного договору з замовником можна надавати йому послуги і не боятися нічого», — говорить Анна Воєводіна, юрист компанії HeadHunter Україна. Якщо ви не є підприємцем, то з отриманих з-за кордону грошей потрібно заплатити 15-17%-вий податок на прибутки фізосіб. Причому йти в податкову і заповнювати декларацію доведеться самостійно. Тому ідеальний варіант при роботі на іноземного замовника — коли податки за вас платить безпосередньо роботодавець. Припустимо, вчена Світлана Макарова живе в Києві і готує культурологічні дослідження для польських інститутів і компаній. Гроші одержує на свій рахунок в українському банку, але податки за неї платить роботодавець. «Головне — з’ясуйте питання з податком до початку роботи. Тому що до українських податків можуть додатися податки країни, в якій розташований ваш замовник, і ви одержите на руки суму на 10-20% меншу, ніж було обумовлено — залежно від країни, в якій «сидить» ваш наймач. Тому я і мої колеги-вчені просимо роботодавців з ЄС «відвести податок», тобто взяти усі фіскальні зобов’язання на себе», — радить Макарова.
