![Як жити в умовах постійної військової загрози]()
З ніг на голову перевернула звичайний життєвий уклад багатьох українців поява на нашій території та біля її кордонів військ сусідньої держави. Чи запасати продукти? Чи забирати гроші з банку? Як рятувати сім'ю в разі загрози, і що робити, якщо призвуть до армії? Про те, як відповідають на ці запитання люди, котрі живуть у стані військової загрози вже багато років...
"Щойно спрацювала повітряна тривога, наш автобус одразу зупиниться, і ми вийдемо. Будь ласка, залиште речі в автобусі", — гід перериває екскурсію. Автобус паркується на узбіччі, люди висаджуються, відходять на кілька метрів, присідають. На протилежному боці дороги жінка меланхолійно відходить від автобусної зупинки до бетонної стіни. Хлоп! — Ізраїльська система ППО збила палестинську ракету. Можна їхати далі.
Ізраїль живе в стані постійної військової загрози з моменту свого заснування — вже 65 років. За цей час війна тут увійшла в повсякденність. Серед країн, що мають з Ізраїлем спільний кордон, мирні договори з ним підписали тільки Йорданія та Єгипет, який вже погрожував розірвати договір, коли до влади тут прийшли ісламісти. Зовсім не визнають державу Ізраїль сусідні Ліван, Сирія і Саудівська Аравія, а також Ірак, Іран та низка інших держав Північної Африки та Центральної Азії. Крім того, постійне джерело напруги — конфлікт в секторі Газа, звідки періодично здійснюються ракетні обстріли території Ізраїлю.
Українці живуть в стані очікування війни поки тільки місяць, і звикнути ще не встигли. Ізраїльтяни ж під кулями і ракетами змогли побудувати процвітаючу країну. Тому Українці все частіше приміряють досвід Ізраїлю на себе.
Безпека
Як поводитися під час повітряної тривоги, кожен ізраїльтянин знає з дитинства. Почули сирену на вулиці — підійдіть до бетонної стіни, на відкритій місцевості — лягайте на землю або присядьте і прикрийте голову, в приміщенні — спустіться в підвал або виходьте на сходовий майданчик. Якщо їдете в автомобілі або громадському транспорті — треба обов'язково зупинитися і відійти на кілька метрів. Головна загроза — не сама ракета. Ізраїльська система ППО "Залізний купол" — найкраща в світі, і перехоплює в середньому 85% ракет. А ті, які пропускає, падають зазвичай десь у полі і нікому не загрожують. Але якщо збити ракету над містом, то осколки можуть влучити в людей, будівлі або транспорт — ось тому в основному і потрібно дотримуватися правил. П'ять хвилин війни посеред робочого дня — і можна повертатися до повсякденних турбот. Головна складність спочатку — навчитися на слух відрізняти військову тривогу від сирени швидкої допомоги або пожежної. Тому, якщо ви потрапили в Ізраїль під час загострення конфлікту, спочатку доводиться регулярно озиратися на реакцію оточуючих.
Ще одна загроза — це тероризм. Рамки-металошукачі стоять практично на всіх входах в торгові центри та супермаркети і нікого не дивують. Аеропорт — окрема історія. На відміну від звичної всім процедури реєстрації на рейс, в Ізраїлі цей процес займає більше часу. Першу перевірку безпеки — опитування та огляд багажу — ви проходите ще до реєстрації.
Чи самі ви пакували свій багаж, чи залишали його без нагляду, чи є в ньому речі, які вам хтось передав або подарував — це стандартний набір запитань. Як довго пробули в Ізраїлі, куди їздили, з ким зустрічалися, — запитують у іноземців. Можуть задавати і несподівані запитання, влаштовуючи такий собі перехресний допит. "Коли я лечу зі своїм хлопцем, то нас опитують набагато більше. Питають про наші стосунки, наприклад", — розповідає 25-річна Аді з Єрусалиму.
Якщо відповідали на запитання не переконливо, готуйтеся до ретельної перевірки багажу. При цьому підозрілі речі — в цю категорію може потрапити що завгодно, особливо якщо ви не можете зрозуміло пояснити походження — одразу вилучаються. Навіть якщо вам здається, що ви не схожі на терориста. Тут однаково перевіряють чоловіків, молодих дівчат, вагітних жінок, підлітків — країна перебуває у стані війни, а ворог, як ми вже знаємо, не завжди буває настільки благородним, щоб не використовувати в своїх цілях жінок і дітей. Однак перевірка "напружує" тільки вперше. Потім приходить розуміння, що це — лише незначна плата за відчуття безпеки.
Запаси
Для "пострадянської" людини будь-яка небезпека — громадянських заворушень, війни, епідемії — це насамперед необхідність робити запаси. Гречка, макарони, сіль, сірники, консерви — все змітається у величезних кількостях. Ажіотажний попит закономірно призводить до спустошення полиць супермаркетів, і ось вже власники 5-10-кілограмових мішків крупи і макаронів радіють своїй завбачливості. Навіть 20 лютого — в найтрагічніший за історію української незалежності день — багато жителів Києва та регіонів "штурмували" супермаркети. В Ізраїлі така ситуація — в дивину. "Не можу пригадати такого, щоб моя сім'я робила запаси продуктів. Я думаю, так робили під час великих воєн — в 1948, 1967, 1973 роках, — але не за мого життя", — розповідає 25-річний Дорон, житель передмістя Тель-Авіва. Тому черг у супермаркетах, навіть у найскладніші моменти, ви тут не побачите. Підвищений попит може бути хіба що на деякі інші предмети першої необхідності. "Коли виникає загострення конфлікту (як було з Іраном востаннє), то можуть бути черги за респіраторами, які роздають державні служби", — коментує Аді. Чи варто говорити, що за 65 років існування Ізраїлю — і військової загрози для його жителів — голоду тут не було ніколи.
Заощадження
Ще одна чутлива тема під час конфліктів — збереження заощаджень. В Україні в нинішній ситуації вона багато в чому продиктована жалюгідним станом економіки. Проте в цілому логіка "зняти гроші з депозиту — перевести у валюту — зберігати вдома на чорний день" — характерна для українців в непевні часи. І хоча більшість вкладників розуміють, що чим більше вони знімуть з депозитів і рахунків, тим з більшою ймовірністю у банку будуть проблеми, прагнення зберегти власні заощадження часто переважує логіку. Ізраїльтяни ж, навчені багаторічним досвідом, у фінансову паніку впадати в основному не схильні. "Ізраїльтяни зазвичай довіряють банкам і не скуповують іноземну валюту. Запасів готівки вдома теж ніхто не тримає", — розповідає Дорон. При цьому не можна сказати, що курс ізраїльського шекеля зовсім не схильний до впливу конфліктів: наприклад, в 2002 році під час збройного повстання палестинських арабів курс шекеля впав до мінімального рівня за всю історію через виснаження ізраїльської економіки. Однак в останні роки ситуація виглядає кращою. Так, під час Другої ліванської війни в липні-серпні 2006 року курс ізраїльської валюти навіть зростав. А в 2012 році під час загострення конфлікту в секторі Газа курс шекеля лише трохи знизився, і знову пішов вгору.
Армія
Питання, в якому українці вже можуть зрозуміти ізраїльтян — служба в армії. Якщо раніше українські призовники намагалися доступними способами уникнути служби в армії, то за березень 2014 року, коли з'явилася загроза введення російських військ на територію України, близько 500 тисяч добровольців прийшли у військкомати, щоб записатися в українські збройні сили.
В Ізраїлі служба в армії — норма. Військова повинність тут поширюється як на чоловіків, так і на жінок. Добровільно служити в армії або відмовитися від цього можуть лише релігійні ізраїльтяни і араби. Термінова служба не обмежується першим дворічним терміном: щороку резервісти проводять на зборах до 45 днів. Ставлення до військової повинності у ізраїльтян швидше позитивне. "Дехто з моєї сім'ї — дуже релігійний і тому не служив у армії. Але вони дуже позитивно до неї ставляться. Інша частина — атеїстична, і всі (чоловіки і жінки) провели в армії по два, три і більше років, бо це обов'язково. "За" вони чи "проти" — складно сказати. У моїй родині (релігійній та не релігійній її частинах) до військової служби ставляться як до позитивного обов'язку", — розповідає Аді. Навіть ті, хто не в захваті від військової служби, приймають її необхідність як данину. "Моя сім'я, як і багато ізраїльтян, приймає військову повинність як необхідне зло. Щось таке, чого ніхто не хоче, але кожен повинен робити. Кожне покоління мріє, що його діти не повинні будуть йти в армію, але в підсумку розчаровується", — розповідає Дорон.
Взагалі до армії тут ставлення до певної міри сакральне. "Для багатьох ізраїльтян армія — це стійкість Ізраїлю, а також захист і безпека", — резюмує Аді. Тому, а також тому, що солдатів регулярно відпускають додому на вихідні і свята зі зброєю, людей з автоматами в Ізраїлі не бояться. Молоді люди їздять з ними в транспорті і ходять містом. Організовані групи солдатів часто можна побачити, наприклад, на екскурсії в музеї — автомати при цьому складають біля входу. У країні, де зі зброєю вміють поводитися, випадкових перестрілок або "побутових суперечок" з її використанням зазвичай не трапляється.
Допомога
У чому українці вже точно дадуть фору кому завгодно — так це в здатності мобілізуватися для допомоги постраждалим співвітчизникам і армії. За березень 2014 року фізичні та юридичні особи в Україні в рамках акції "Підтримай українську армію" пожертвували на потреби збройних сил майже 70 мільйонів гривень. І це при тому, що українці також зібрали майже 5,5 мільйонів гривень для допомоги сім'ям загиблих на Майдані, а під час революції забезпечували Майдан не лише їжею і медикаментами, але навіть дорогим медичним обладнанням. Крім того, багато українців пропонують тимчасове житло кримським сім'ям, які бажають покинути півострів.
Ізраїльтяни в цьому відношенні можуть більше покладатися на державу. "Держава несе відповідальність за допомогу постраждалим від війни і тероризму. Вони отримують соціальну та медичну допомогу", — розповідає Дорон. Але і звичайні громадяни не залишаються осторонь. "Є організації, які надають допомогу (фінансову, практичну) сім'ям та солдатам. Але потрібно сказати, що ізраїльське суспільство також залучене: люди допомагають, навіть якщо не є членами якихось організацій", — коментує Аді. Так, під час ізраїльсько-ліванського конфлікту в 2006 році, коли північні райони Ізраїлю обстрілювали снарядами, державі довелося вдатися до допомоги громадян, щоб відселити мешканців півночі країни на час небезпеки. Бажаючих взяти співвітчизників в центрі країни виявилося так багато, що соціальні служби навіть могли вибирати для тимчасових переселенців найбезпечніші варіанти.
tag:війна на сході
