Напередодні Нового року міська влада Рівного презентувала розроблені на її замовлення науковцями Національного університету водного господарства чотири проекти удосконалення міських автомагістралей. На проекти, як завжди, було витрачено бюджетні кошти. На їхнє втілення грошей не було, немає і навряд чи будуть. Тож усе сказане на презентації слід розглядати як чергові побажання влади. Питання про те, чи варто було витрачати триста тисяч гривень на заздалегідь нереальні проекти, чи краще було витратити ці гроші на закупівлю вуличних ліхтарів та фарби для дорожньої розмітки, перед владою Рівного, судячи з усього, не стоїть. Чому б не помріяти за бюджетний кошт?
Коментарі Володимир Хомко, міський голова Рівного: — Ситуація, яка склалася в Рівному з транспортом, неприпустима. Наприклад, їду вранці на роботу — вулиця Степана Бандери порожня, а Соборна — така переповнена, що ні автобуси, ні тролейбуси їздити не можуть. Висновок — щось треба робити. Проте з огляду на те, що я — не спеціаліст в такій вузькій галузі, відповідальності змінювати ситуацію на себе взяти не можу. Рекомендації повинні давати люди, які на цьому розуміються — представники ДАІ та вчені. На щастя, у нас є університет, який має відповідних спеціалістів у цій галузі. Тому ми й замовили у них рекомендації на близьку та далеку перспективу. Наприклад, якщо вони запланували проїзд по вулиці Пересопницькій, то ми вже точно не будуватимемо там будинок, бо знаємо, що через кілька років там облаштуємо розв’язку. На основі рекомендацій науковців ми розробимо свої тактичні і стратегічні плани та програму фінансування. Віталій Гайдукевич, завкафедри автомобільних доріг, основ і фундаментів: — Вулиця Соборна потребує реконструкції вздовж парку, а саме додаткової смуги руху при виїзді вверх по цій ділянці. Це можна зробити за рахунок невеликої ділянки тротуару до кам’яного парапету. Вулиця Чорновола є магістральною, проте там спостерігаються постійні автомобільні черги. Технічно можемо забезпечити тут чотири смуги руху теж за рахунок тротуару. Нижня частина вулиці Степана Бандера на перетині з Чорновола є проблемною, тут теж можна додати по смузі — туди й назад. Щоб розширити пропускну здатність дороги по Степана Бандери, потрібно зробити вулицю Поповича, рух по якій зараз односторонній, двосторонньою. Натомість односторонній паралельний рух потрібно ввести на вулицях Пухова та Струтинської, Приходька та Мірющенка, щоб розвести автомобільні потоки і ослабити напругу, це ж стосується і вулиць Сагайдачного та Івана Мазепи. На вул.?Бандери також потрібно зняти два світлофори — біля музичної школи і при повороті на вулицю 24 Серпня. Пропускна здатність цієї вулиці завдяки цьому різко зросте. Заїхати на речовий ринок по вулиці 24 Серпня проблемно, вона вузенька, автомобільні черги нерідко бувають аж від ринку до виїзду на Степана Бандери. Потрібно зробити односторонній рух — тільки на в’їзд, а виїхати звідти можна буде вздовж Усті, поблизу магазину «Керамбуд». Однією з найпроблемніших є вулиця на ринку Дикого. Торгові точки так заблокували проїзд, що під’їхати туди навіть машиною швидкої чи пожежної допомоги неможливо. Торгові точки потрібно перенести і зробити з цієї вулиці повноцінну двосторонню проїзну. Пропонуємо зміни і на перехресті вулиць Мірющенка та Чорновола: забрати світлофорне регулювання і зробити саморегулююче кільце. Це буде корисно і для довкілля, адже автомобілі зупинятимуться менше. Вулицю Відінську пропонуємо розширити до чотирьох смуг, вдосконалити стоянки біля податкової та СБУ. А перехрестя на майдані Курчатова трохи перенести. На вулиці Млинівській потрібен новий шляхопровід. Біля автовокзалу потрібно зробити саморегулююче кільце та невеликий підйом, що радикально покращить ситуацію із завантаженістю цієї ділянки дороги автомобілями. Яким чином можна не пустити в місто транзитний транспорт в напрямі Луцьк-Київ? Питання вирішить будівництво додаткових доріг поза «Епіцентром» в районі аеропорту. Іван Гонгало, старший викладач кафедри міського будівництва та господарства: — У місті працює 50 світлофорів. Частина з них переключається автоматично з допомогою контролера, інша частина — за рахунок кнопки виклику пішохода. Сьогодні 40% світлофорів по три-чотири рази відпрацювали відведений їм строк і є непридатними для подальшого регулювання руху. Тільки 8 з 50 світлофорів працюють на світлодіодах, інші — на лампах розжарювання, які є дуже енергозатратними. Більша частина світлофорів працює з контролерами УК-2, які є застарілими, через що зробити якесь коорд иноване управління між цими світлофорами, на зразок «зеленої хвилі», неможливо. Потрібно замінювати їх на контролери КДК-2 та їхні аналоги. За результатами проведених нами досліджень 90% світлофорів потребують реконструкції, а на деяких ділянках потрібно вводити й нові, загалом — більше 10. Для того, щоб світлофорні об’єкти працювали ефективніше, потрібно переглянути їхні цикли регулювання. Доцільно встановити кілька режимів для світлофорів — стандартний, на годину пік, на нічний час, адже в ці періоди інтенсивність дорожнього руху різна. Мінімум потрібно 4 таких режими. Звісно, застарілі світлофори потрібно замінювати, переводити їх на світлодіодні лампи. Також варто було би вдосконалити координування руху цими об’єктами на восьми ділянках. Насамперед — створення «зеленої хвилі» з включенням всій світлофорних об’єктів по вулиці Степана Бандери, завдяки чому автомобілі зможуть проїжджати по ній від початку до кінця на одній швидкості без зупинок. Це приведе і до покращення екологічної ситуації в місті. Таку ж «зелену хвилю» можна було б запровадити на вулицях Київській, Соборній до Театральної площі, Макарова, Грушевського, Княгині Ольги, Князя Володимира та Дубенській. Євген Тхорук, доцент кафедри регіонального управління: — 21 з 35 маршрутів міста проходить через центр, через що в годину пік через центр проїжджає близько п’яти з половиною тисяч пасажирів. Щоб скоротити кількість маршрутного транспорту, потрібно вводити великогабаритні автобуси, щоправда, перед тим потрібно розширити дороги. Також вважаємо за доцільне створити новий тролейбусний маршрут, який би з’єднував район Боярки з автовокзалом. Щоб краще контролювати рух маршруток містом, потрібно якнайшвидше підключити їх до системи супутникової навігації, обладнавши GPS-приладами, а також ввести систему електронних квитків. Окрім того, великою проблемою в місті є завантаженість зупинок, особливо в центрі міста, де маршрутки зупиняються іноді в три ряди. Тому ми пропонуємо розділити автобусні і тролейбусні зупинки. Наприклад, щоб в районі продуктового ринку, біля магазину «Взуття», була автобусна зупинка, а біля «Колоска» — тролейбусна. Це ж стосується і зупинки біля органного залу: ближче до залу зробити тролейбусну зупинку, а далі за входом в підземний перехід — автобусну. Пропонуємо також змінити призначення зупинки на Театральній площі в напрямі ринку, було би правильно перетворити її на стоянку маршруток. Окрім того, в місті до сих пір є необладнані зупинки, де люди очікують на транспорт на узбіччі. Насамперед потрібно відповідно оформити зупинку біля поліклініки №3, а також навпроти супермаркету «Літа» на вулиці Макарова. Ірина Стародуб, доцент кафедри міського будівництва та господарства: — Сьогодні в Рівному є 256 автомобілів на тисячу мешканців. Можна спрогнозувати, що кількість автомобілів у найближчі роки зросте більш ніж вдвічі. Тим часом місто тільки на 30% забезпечене постійними стоянками і на 60% — тимчасовими стоянками, тобто парковками. Проблему вирішить будівнитцво нових багатоповерхових відкритих парковок. Насамперед ми пропонуємо побудувати постійну стоянку автомобілів з охороною на вулицях Макарова і Дубенській. Олексій Хмилецький, заступник міського голови Рівного: — Звісно, втілення рекомендацій науковців у життя недешеве. Для прикладу, тільки комплект світлового обладнання на одному важливому перехресті разом з проектом, вартістю обладнання та роботою обійдеться в 300 тисяч гривень. Тому по кожній пропозиції буде ще окрема нарада за участю ДАІ та окремо розроблена проектно-кошторисна документація. У міру розробки та погодження пропозицій виділятимуть і кошти на їхню реалізацію. Можливо, вони будуть виділятися за державною субвенцією або за державною програмою.
