Влітку для заробітчан починається період "жнив" — Європа набирає людей на сезонні роботи в полях. У жителів Західної України особливо популярна сусідня Польща: їхати недалеко і візу зробити найпростіше, у порівнянні з консульствами інших європейських країн. Щоб влаштуватися на роботу у фермерські господарства сусідньої країни, потрібні запрошення від роботодавця і гроші на візу і поїздку. Втім, зараз заробітчани можуть розраховувати на візу не раніше серпня. Причина затримки — небувалий візовий ажіотаж, викликаний червневим єврочемпіонатом. У цьому кореспондент "Сьогодні" переконалася, відправившись у генеральне консульство Республіки Польща у Львові на вул.Франка.
Влітку для заробітчан починається період "жнив" — Європа набирає людей на сезонні роботи в полях. У жителів Західної України особливо популярна сусідня Польща: їхати недалеко і візу зробити найпростіше, у порівнянні з консульствами інших європейських країн. Щоб влаштуватися на роботу у фермерські господарства сусідньої країни, потрібні запрошення від роботодавця і гроші на візу і поїздку. Втім, зараз заробітчани можуть розраховувати на візу не раніше серпня. Причина затримки — небувалий візовий ажіотаж, викликаний червневим єврочемпіонатом. У цьому кореспондент "Сьогодні" переконалася, відправившись у генеральне консульство Республіки Польща у Львові на вул.Франка. Навколо, як завжди, промишляють візові "рішали", котрі за гроші швидко влаштують і запрошення, і саму візу. Я ще тільки думаю, чи варто йти до консульства, і стою на переході, як до мене підходить чоловік і пропонує допомогу. Чесно зізнаюся йому: запрошень у мене немає, просто хочу влітку заробити на зборі врожаю — полуниці, наприклад. Це його розсмішило. "Полуницю ви вже проспали. Вам зараз хіба що яблука "світять". Або, якщо пощастить, збір вишні", — сміється пан Василь, котрий "працює" під консульством: знаходить клієнтів, займає чергу, дає консультації. А далі переходить до конкретики: зробити виклик на роботу, знайти цю саму роботу і навіть завезти мене він береться сам. Від мене потрібен лише вітчизняний і закордонний паспорти з ідентифікаційним кодом і 1000 гривень. Телефонувати потрібно його дружині, котра забере документи і гроші. Щоб я не сумнівалася в його чесності, викликає з черги молодого чоловіка і той підтверджує, що саме цей пан Василь допоміг йому два тижні тому здати документи, а ось зараз вони прийшли забирати візу і їдуть на роботу в Польщу. Розраховують у день "на полуниці" одержувати до 150 злотих (350 грн.). На місяць набігає $900—1000. Торік за ту ж роботу платили на $100—200 менше. Відразу після кризи 2008-го — і того менше: 500—700 баксів (особливо впали заробітки в 2010-му, коли через повінь у Польщі ягоди погнили). "А зараз вже після кризи оговталися, і платять більше", — говорить нам вчителька зі Львівщини Богдана Скляр, котра п'ятий рік заробляє влітку на ягодах, пояснивши тим самим, чому в порівнянні з минулими роками зараз серед заробітчан аншлаг. Кажу пану Василю, що 1000 гривень для мене дорого, і намагаюся здати документи сама, щоб одержати хоча б турвізу. А вже на місці пошукати нелегальну роботу. Але для того щоб записатися на здачу документів, треба спочатку зареєструватися на сайті консульства. А це виявилося просто неможливо — система e-konsulat зависає на кроці "бронювання терміну". У польському консульстві обіцяють ось-ось відновити завислу реєстрацію на сайті. Затримка, як пояснив нам генконсул Ярослав Дрозд, виникла через заміну офісного обладнання на нове, яке дозволить швидше видавати візи. За словами генконсула, з початку цього року вони видали на 10 тисяч віз більше, ніж за аналогічний період минулого року, — близько 40 тисяч. А поки сайт висить, можна здати документи через візовий центр на вул. Садовій, що відкрився півроку тому. Щоправда, там потрібно доплатити за послуги 250 грн. Але й отут "облом": 16 травня в центрі на подачу документів записують аж на 4 липня. Якщо врахувати, що візу будуть робити два тижні, то саме до серпня і видадуть. Втім, ми знайшли ще один варіант: у центрі Львова, на тротуарі, місяців два як припаркований легковик з польськими номерами й оголошенням українською мовою. У ньому — привабливі пропозиції роботи за кордоном. У Польщу набирають чорноробів на заводи, на м'ясокомбінат, будівельників, трактористів і тваринників, а також збирачів яблук, груш, шампіньйонів. У Швецію й Фінляндію кличуть збирати чорницю-морошку. Обіцяють 3—5 тисяч євро на місяць. Сезон — з липня по жовтень. У машині — нікого. Багато хто зупиняється і записує номери телефону. "Я після роботи на тому м'ясокомбінаті тепер все життя буду лікувати спину й ноги. Наносився важенних тушок. А м'яса в рот не візьму — надивився, як його роблять", — намагається відмовити мене один з перехожих. "А я боюся, що можуть кинути", — недовіряє інший перехожий. До речі, на оголошенні зазначено номер ліцензії фірми-наймача. Експерти в таких випадках радять підписувати договір у юристів. Я телефоную. У розмові мені називають той же перелік документів, що й "рішала" під консульством. От тільки послуги коштують дорожче: "До 1500 гривень, але можемо поторгуватися". Ймовірно, автомобіль у центрі міста з оголошенням — це додаткові витрати для цього "рішали". Ті, хто знає польську мову, влаштовуються в Польщі медпрацівниками, офіціантами, вчителями і няньками. Сорокарічна львів'янка Еріка та її двадцятирічна донька Ілонка — няньки для двох малят у Варшаві. Обидві мають звичайні туристичні візи, які не дають права на роботу. Але поки що їх не впіймали. "Ми з дочкою міняємося: місяць вона там, наступний місяць — я. Обидві добре розмовляємо польською, тому на вулиці нас не зупиняють для перевірки документів. Коли нас запитують, куди їдемо — кажемо, що до родичів", — розповідає Еріка. На роботу мама з дочкою не скаржаться. "Ми працюємо в пристойному будинку, а не в полі. І на тому спасибі", — говорить жінка. Няньки заробляють $400—500 на місяць, але заощаджують на їжі й житлі, адже живуть і харчуються в господарів.
