Зброю — в кожну оселю?

Офіційно на території Рівненщини зареєстровано 20,5 тисячі одиниць зброї, але скільки її в нелегальному обігу — не знає ніхто. Нещодавно президент Петро Порошенко отримав електронну петицію за підписами 36 тисяч осіб, які вимагають вільного володіння зброєю для українців. Для області, де постійно точаться "бурштинові війни", — це неабияка спокуса. Та якщо торговці зброєю лише підтримали б таке нововведення, то фахівці-медики застерігають: українці до нього не готові.

Микола Ступак, власник магазину зброї "Ягдташ", член ВГО "Українська асоціація власників зброї": — Треба розуміти, що дозвіл на володіння зброю і на її носіння — це різні речі. Якщо за кордоном людина законно тримає вдома рушницю, щоб захистити себе та родину від грабіжників, то за носіння цієї рушниці на вулиці поліція заарештує. Наприклад, у Швейцарії легально зброя є в кожній оселі, а рівень злочинності в країні — практично нульовий. Псих або наркоман за кермом в рази небезпечніший. Але такому зброю не довірять, бо перед купівлею потрібно не лише отримати медичну довідку, але й дозвіл з міліції. Не тільки Рівненщина, але й вся Україна готова до легалізації зброї, адже кожен громадянин має право на захист, а от відповідного закону в нас досі немає. Міліціонер не завжди буде поруч, щоб допомогти. Якщо українська петиція президенту зібрала стільки голосів, значить, ця проблема актуальна. Сергій Омелянчук, старший інспектор сектора дозвільної системи ліцензування та державного охоронного нагляду УГБ УМВС: — Дозволи на володіння зброєю на Рівненщині нині мають понад 16,8 тисячі осіб — на 20514 одиниць зброї та на 2689 пристроїв для відстрілу гумовими кулями. Скільки незареєстрованої зброї є на руках у рівнян — важко сказати навіть приблизно. За останні вісім місяців в області вилучили 35 одиниць зброї різних видів. Чи готова Рівненщина до такого закону? Думаю, все залежить від самих громадян. Спершу треба привести до ладу нормативні документи, а тоді здійснювати нагляд. Юлія Щербяк, правозахисник ГО "Лекс-Форум": — Петиція — демократичний спосіб вирішити проблему, але вона не обов'язково означає суспільний інтерес, а може бути й відстоюванням чиїхось бізнесових інтересів. Наприклад, як адвокат, я маю право на володіння зброєю, але не користуюся ним, бо вона мені не потрібна. Тут багато нюансів. Зокрема, є поняття меж особистої самооборони. Однак захищатися зброєю можна лише від озброєного нападника, інакше це вже буде перевищення меж допустимої самооборони і за це теж доведеться відповідати перед законом. Щодо прикладу зі Швейцарією, то країна не має армії. Натомість кожен чоловік проходить військову підготовку та отримує обмундирування, яке знаходиться у нього вдома. Тобто якщо запроваджувати такі зміни, то вони мають бути системними. Павло Шевчук, головний позаштатний нарколог області, завідувач обласного центру психічного здоров'я населення: — Я вважаю, що наші люди не готові до вільного володіння зброєю, а правоохоронці не зможуть це проконтролювати. Нині у нас на обліку перебуває 28241 психічно хворий, з них 4386 дітей. А ще є 15882 нарко— та алкозалежних особи, наркоманів з них 1483. І це тільки офіційні дані! Щоб оцінити реальну ситуацію, цю цифру треба помножити на п'ять…Уявіть, що може накоїти така людина, якщо візьме в руки автомат і піде до школи? Мало не кожного дня ми чуємо про сутички бурштинокопачів. Бійці АТО, які повернулися додому, також хочуть мати право на зброю. У людей багато агресії, а самосвідомість українців до володіння вогнепальною зброєю ще не доросла. Думаю, що травматичної, холодної, гладкоствольної та нарізної зброї для самозахисту цілком достатньо.