У 2-3 рази вища захворюваність спостерігається нині серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, ніж серед інших «чорнобильців». Простежуються й інші негативні тенденції: серед потерпілих від Чорнобильської катастрофи у 100 разів, у порівнянні з періодом до 1986 року, збільшилося хвороб щитоподібної залози і в 5 разів — раку щитоподібної залози. Поліпшення ситуації зі здоров’ям населення Рівенщини медики поки що не прогнозують.
Загальний рівень онкозахворюваності, за словами головного лікаря обласного онкодиспансеру Григорія Максим’яка, в усьому світі зростає на 2,2% в рік. Не становить винятку щодо зростання кількості хворих на рак і Україна. На щастя, серед потерпілих від аварії на ЧАЕС не спостерігається масової онкозахворюваності, як прогнозував у перші роки після аварії американський доктор Гейл. Втім, рак у загальній структурі захворюваності займає все більше місця і нині в області налічується 16 тисяч онкохворих. У більшості з них онкозахворювання пов’язують з аварією на ЧАЕС. Хоча, стверджує п. Максим’як, чіткого зв’язку їх з Чорнобильською катастрофою не простежується. Приміром, у місті атомників Кузнецовську, яке знаходиться у зоні радіаційного забруднення та ще й біля Рівенської АЕС, зафіксована найнижча в області захворюваність на рак, у той час як у Дубні, яке не належить до «чорнобильської» зони, онкозахворюваність значно вища. Пояснення цьому просте: Кузнецовськ — молоде місто, де середній вік населення сягає 37,5 року, в Дубні ж середній вік мешканців — набагато старший. Звісно, не останню роль у збільшенні кількості захворювань відіграє і більш якісна, ніж раніше, діагностика, робота виїзних бригад медиків у потерпілих районах, що дозволяє виявляти хвороби на ранніх стадіях. Сучасна онкозахворюваність має негативні тенденції. Зокрема, за словами п. Максим’яка, рак нині помолодшав, став агресивнішим і пухлини видозмінилися. Якщо раніше він здебільшого уражав населення після 70 років, то нині — 40-50-річних, хоча зустрічається і в 20, і в 30 років. Майже зовсім до 1986 року не зустрічався рак у дітей, нині ж в області налічується 63 дитини з онкозахворюваннями. Якщо ж говорити про наслідки аварії на ЧАЕС, то найбільше радіація вдарила по щитоподібній залозі. В обласному ендокринологічному диспансері, за словами в. о. головного лікаря цього закладу Юрія Серветника, не буває місяця, щоб до закладу не потрапило людини з раком щитоподібної залози. На сьогодні в області налічується 360 хворих з таким діагнозом, з яких 11 дітей. Це при тому, що до 90-х років, стверджує в.о. головного лікаря обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення Олександр Веремчук, взагалі такого захворювання, як рак щитоподібної залози, у дітей не фіксувалося. Погіршення здоров’я населення викликане й нестачею коштів на лікування. Приміром, якщо ще в стаціонарах нині «чорнобильців» забезпечують безплатно, принаймні основними препаратами, то з лікуванням в амбулаторних умовах проблема. Хоч фінансування на нього збільшилося, однак через зміну у формулах розрахунків виходить, що Рівне отримує менше коштів на безплатне придбання «чорнобильцями» в аптеках ліків, ніж, приміром, Сарненський район. Це пояснюється більшою кількістю в районі потерпілих. Втім, за словами п. Веремчука, дуже багато ліквідаторів та евакуйованих переселилося до обласного центру. Тож кошти на безкоштовні ліки в рівенських аптеках вичерпуються буквально в перші три години з моменту їх надходження першого числа кожного місяця. Ще сумніша картина простежується у лікуванні онкохворих. Рівень їх виживання в нашій області після лікування, за словами п. Максим’яка, найвищий в Україні — 52-53%. Однак хоч, згідно з державною програмою «Онкологія», безплатним лікуванням держава має забезпечити 33% дорослих онкохворих та 100% дітей, насправді програма в повній мірі не виконується. І цього року область має отримати на медикаменти для онкохворих 1 мільйон 90 тисяч гривень, що є краплею в морі. Оскільки, пояснив п. Максим’як, їх вистачить лише на лікування 20-30 хворих, адже, приміром, для лікування деяких видів раку одна ампула препарату коштує 7,5 тисячі гривень.
