Землі селянам вистачить. На кладовищі

1473 0

Сорок чотири роки тому біля Рівного виросло невелике село. Чи то через назву місяця його «зачаття», чи то на згадку про події 1939-го року, але назвали село Вересневе, увійшло воно до Великоомелянської сільради. З тих пір багато часу минуло, але життя кращим не стало. Отож бо й вирішили селяни: «далі так жити не можна» і зініціювали схід села — майже за Тичинівським сценарієм, «на майдані, коло церкви», ще не добудованої.

Запросили люди до себе на збори голову районної ради Стельмаха (замість нього прибули два його заступники — Віталій Шуль та Віктор Дмитрієвцев), голову райдержадміністрації Камінського (той не знайшов часу приїхати), і, звісно, свого «рідного» голову Великоомелянської сільради Володимира Новака. Сподівались, що завітає в село й народний депутат Віталій Цехмістренко. Та його представник повідомив, що затримали депутата в столиці невідкладні справи. Він же й передав обіцянку Цехмістренка виділити гроші на добудову храму. Нині церква знаходиться в обдертому приміщенні колишнього сільського клубу, а за дзвони правлять три бідони з-під молока, в яких обрізали днище. Незважаючи на те, що церква споруджується толокою, а будматеріалами підсобляють меценати, на її покрівлю не вистачає ще 10 тисяч гривень. Райрада ніби-то й прийняла рішення виділити 2 тисячі гривень «на культові споруди» у Вересневому та Великій Омеляні, але з фонду розвитку, тобто за умови перевиконання районного бюджету. У те, що так станеться, нині вірить небагато хто. — Будьмо оптимістами. Давайте вірити, — із затятістю проповідника звертався до людей голова сільради Володимир Новак. Слід зазначити, що оптимізм не завадив би і самому пану Володимиру — люди досить різко висловлювались про його діяльність на посаді сільського голови. Одна пенсіонерка заявила, що вона, як і багато мешканців Вересневого, хоча й голосувала за Новака, однак побачити його змогла вперше тільки на сході села. Виявляється, на початку цього року 54 мешканці Вересневого направили до сільського голови лист, у якому говорилося, що в той час, як сусідня Велика Омеляна розцвітає, Вересневе хиріє — немає школи, доріг, невідомо куди ідуть місцеві кошти. Новак визнав, що багато порушених питань є справедливими. Однак, як зазначається у відповіді сільській громаді, «на жаль, існують в нашій державі такі закони, що їх обійти не можна». Допоки фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, клуб не буде у комунальній власності, доти неможливо вирішити питання про фінансування їх з районного чи сільрадівського бюджетів. — Мені соромно везти у Вересневе високоповажних гостей, котрі часто відвідують сільраду, — зізнався сільський голова. Також Новак визнав, що досі не проводив прийому громадян у селі, а просто приїздив і навідував селян. Проте справи ніби налагоджуються — з 1 квітня дитсадок прийняли у власність місцевої громади, тепер думають над його ремонтом. Подякував сільський голова за те, що запросили його на схід села, зауваживши попередньо, що збори вважає не зовсім... законними, оскільки будь-які сходи села, на переконання Новака, повинні відбуватися тільки після затвердження сільською радою. Незважаючи на це, селяни швиденько надали «легітимності» своєму зібранню, обравши голову та секретаря зборів. — Не так вже й багато насправді тих грошей надходить від Вересневого, — зауважив пан Володимир, коли мова зайшла про бюджетні кошти. А тому сільський голова намагається переконати місцевих підприємців зареєструватися у селі, а не в місті. Висловили занепокоєння селяни і тим, що, мовляв, площа сільського кладовища надто мала. — Нині під кладовище виділено п’ять гектарів землі. Цього вистачить, — заспокоїв пан Володимир і побажав мешканцям Вересневого довго жити і не хворіти.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також