Життя європейців: пенсіонери в Італії

Італійська система пенсій зазнала важливих реформ в останні десятиліття. Достатньо тривалий час зобов'язання держави у виплаті пенсій перевищували її ресурси. У середині 1990-х стало зрозуміло, що неможливо втримати пенсії на попередньому рівні без суттєвого збільшення зборів у державний пенсійний фонд — зборів, які й без того були одними з найвищих у Європі. Реформа зі зменшення пенсій розпочалася в 1995 році.

Реформи пенсійної системи в Італії

Італійська система пенсій зазнала важливих реформ в останні десятиліття. Достатньо тривалий час зобов'язання держави у виплаті пенсій перевищували її ресурси. У середині 1990-х стало зрозуміло, що неможливо втримати пенсії на попередньому рівні без суттєвого збільшення зборів у державний пенсійний фонд — зборів, які й без того були одними з найвищих у Європі. Реформа зі зменшення пенсій розпочалася в 1995 році. Нові закони суттєво зменшували державні виплати пенсіонерам та сприяли розвиткові так званих схем зайнятості. У середині 2000-х цей процес продовжився — головною метою декількох законів того часу була відмова від державної пенсії взагалі. Водночас було прийнято закони, які спряли розвиткові приватних пенсійних фондів.

Система пенсій в Італії сьогодні

Пенсія в Італії, як у багатьох інших європейських країнах, має три основні складові. По-перше, існує державна пенсія, яка традиційно є основним джерелом доходів пенсіонерів та ще кілька десятиліть тому була дуже щедрою до пенсіонерів. Другою складовою пенсії є приватні пенсійні фонди, в які громадяни вкладають гроші; подеколи такі фонди створюють компанії для своїх працівників або профспілки для працівників своєї галузі. Насамкінець банки пропонують індивідуальні програми заощаджень до пенсії. Дві останні складові стали необхідністю саме тому, що через демографічні причини — старіння населення, а також через спад економічного зростання, реальність змінилася; відповідно, відбулися суттєві скорочення саме державної пенсії. Водночас підвищилися відрахування із заробітної плати до державного ПФ. Наприклад, з 1995 року ці відрахування становлять 33% від зарплати (від зарплати брутто, до утримання інших податків). Реформа 1995 року визначала три групи населення: ті, хто до 1995 року пропрацював щонайменше 18 років; ті, хто до 1995 року пропрацював менше 18 років; ті, хто почав працювати після 31 грудня 1995 року. Лише перша група людей продовжує отримувати пенсії за старими правилами. Друга та третя група отримують значно менші пенсії, що напряму залежать від кількості індивідуальних соціальних внесків, які вони внесли до державного пенсійного фонду.

Коли італійці йдуть на пенсію

Суто формально мінімальною вимогою законодавства для того, щоб отримувати пенсійні виплати, є трудовий стаж 5 років та зарплата в 1,2 раза більша за мінімальну. Звісно, у такому разі йдеться про дуже малі гроші. Для отримання повної пенсії в Італії запровадили існує показник суми трудового стажу та віку. Наприклад, у 60-річного чоловіка, який має трудовий стаж 40 років, цей показник становить 100 (60+40). За сучасними вимогами, з 2013 року цей показник має дорівнювати 97-98. Загалом реформи 2000-х років підняли пенсійний вік до 65 років для чоловіків та до 60 років — для жінок. Втім, пенсійний вік для жінок поступово підвищуватимуть до 65 років у період з 2014-го до 2026 року. До того ж, дефіцит державного бюджету привів до появи відомого декрету 2011 року від назвою "Врятувати Італію", який ще раз суттєво підвищив пенсійний вік.

"Врятувати Італію!"

Із 1 січня 2012-го в Італії набрав чинності декрет прем'єр-міністра Маріо Монті — цей декрет символічно назвали "Врятувати Італію!". Відповідно до цього декрету, пенсійний вік ще зріс порівняно з попередніми законами. Так, чоловіки, які працюють у державному або приватному секторі, а також жінки, котрі працюють у державному секторі, тепер виходять на пенсію в 66 років. До 2018 року заплановано підвищити пенсійний вік до 66 років також і для жінок, які працюють у приватному секторі. Декрет із порятунку Італії також визначає, що з 2021 року пенсійний вік буде підвищено до 67 років як для чоловіків, так і для жінок. Цифра здається дуже великою. Але не варто забувати, що існує зв'язок між пенсійним віком та очікуваною тривалістю життя. Італійці є лідерами в питанні очікуваної тривалості життя: цей показник сьогодні становить 83 роки. Друге важливе зауваження стосується безробіття серед молоді — молоді люди не знаходять собі роботи — відповідно, не відраховують у пенсійний фонд, а водночас зростає пенсійний вік. Це становить велику проблему для європейської економіки.