Зірковий пил продажної «України»

1186 0

«Малюй зірочки, малюй одразу три», — говорив своєму механіку кіношний пілот-винищувач, повертаючись із важкого бою. Скільки зірочок намалюють на рівенському готелі «Україна» у разі його реконструкції — поки що ніхто не знає, як достеменно невідомо, хто матиме фінансову змогу зупинятися у фешенебельному готелі після капремонту. Але вже сьогодні зрозуміло, що підприємцям, які до того в «Україні» орендували приміщення, доведеться змінити місце розташування. Цього вони не хочуть, цього не хоче Рівнерада, але, зрештою їм під натиском міського голови доведеться «посунутися».

Батьківщину не вибирають, але «Україну» продати можна Міський голова Рівного Віктор Чайка має турботу — йому ніде розмістити своїх поважних гостей, не хочуть вони жити в одноіменному з нашою державою «клопівнику», а їздять ті гості за місто у «калинах» та «борах» відпочивати. Тому пан Віктор всерйоз взявся за створення в місті нових готельних комплексів. Ще перед Новим роком він презентував громадськості свої задуми стосовно «України» — київські бізнесмени запропонували вкласти у готельний комплекс два з половиною мільйони доларів і намалювали красивий проект реконструкції. У запланованому тризірковому готелі буде все — і конференц-зал, і хороші номери. Але тільки нещодавно ідея міського голови була запропонована на розгляд депутатів Рівнеради, які без ентузіазму зустріли таку пропозицію, більше того, продавати «Україну» чи то через сентиментальні почуття до назви готелю, чи то через заяви нинішніх орендарів, не захотіли. Віктор Чайка тоді скористався своїм правом і наклав на рішення Рівнеради своє вагоме вето. «Україну» продадуть, в який спосіб і кому — це деталі. — Продамо готель на конкурсній основі, для цього готується відповідне рішення міської ради, — повідомив перший заступник міського голови Олександр Кравчук. — Проектні пропозиції від потенційних покупців до нас вже надходять, але ще нічого конкретного немає. Зараз готель перебуває в аварійному стані, прийде будь-який інспектор і закриє його. Перекриття дерев’яні, будинок післявоєнний, потрібно робити капремонт, міняти всі труби. На це потрібні мільйони, звісно, місто самостійно реконструкцію провести не зможе, тому залучатимемо інвесторів. Пан Кравчук вже сьогодні уявляє, яким чином відбуватиметься реконструкція — досвід такого будівництва, наприклад, є в Києві. Від готелю залишать тільки коробку, а все начиння, включаючи перекриття, поміняють. А що ж, інтереси більш як півсотні орендаторів, за рахунок яких цьому готелю вдалося виборсатися із боргової ями та втриматися на плаву, тепер не беруться до уваги? У разі продажу чотириповерхової споруди одному власнику вони ризикують залишитися на вулиці. — Продаж готелю в одні руки — найлегший шлях вирішення проблеми, — говорить орендар приміщення магазину в «Україні» Вадим Пономаренко. — Те, що при такому «вирішенні» сотні людей залишаться на вулиці, те, що ці люди втратять надію і віру (в черговий раз) у справедливість, і якщо хочете — гуманність влади — цю саму владу абсолютно не обходить. То чия ж це влада? Чи не ми її обирали?

Гості з майбутнього Запитання підприємця Пономаренка, схоже, залишаться риторичними. Не допомогли орендарям і неодноразові звернення з їхнього боку до міського керівництва із проханням приватизувати свої офіси, в які було вкладено чималі кошти для реконструкції приміщень. Та схоже на те, що цей факт наше місцеве керівництво менше всього цікавить. Інакше як пояснити те, що навіть прагнення підприємців спільно зробити реконструкцію готелю було відхилено. Незважаючи на те, що «Україна» певний час дійсно переживала фінансові труднощі, все ж її керівництву за кошти, виручені з орендної плати, вдалося зробити один номер «люкс», який відповідає всім європейським стандартам і решту, майже півсотні номерів, утримувати в більш-менш пристойному вигляді. Директор готелю Володимир Шишкін стверджує, що в цій ситуації дуже добре розуміє невдоволення своїх підприємців-орендарів, але зважаючи на те, що готель є комунальною власністю, він буде змушений виконати будь-які розпорядження міської влади. Але найбільше його турбує доля колективу, який на сьогодні складається з півсотні осіб. На його думку, після приходу нового власника підлеглі можуть залишитися без роботи. В той же час пан директор розуміє, що півмільйона гривень у рік, які заробляє готель — ніщо у порівнянні з тим, що збираються вкласти у нього інвестори. — Підприємці-орендарі не усвідомлюють тієї небезпеки, якій вони себе піддають, працюючи в аварійному будинку, — переконаний Олександр Кравчук.— Перед майбутнім покупцем готелю будуть поставлені умови працевлаштування персоналу «України», компенсації орендарям. Але і в цьому потрібно навести порядок — ми дали завдання експертам, вони зараз вивчають, скільки насправді вклали підприємці в готель і чи дійсно вони робили капітальний ремонт. Як твердить народна мудрість, яку, напевне, поділяє і пан Кравчук, гроші не пахнуть. Не мають гроші прописки і не важливо, хто вкладе їх у будівництво старого-нового готелю. А те, що рівнянам навіть за умови найуспішнішого ведення бізнесу важко буде змагатися із столичними інвесторами за право проводити реконструкцію, не викликає сумнівів. Тим більше, вірить міський голова, вірять, мабуть, і кияни, що за декілька років з’явиться у нашому місті стільки поважних і грошовитих гостей, що їх ніде буде розмістити. Дякуємо за довіру. А всіх інших просимо звільнити приміщення — для гостей з майбутнього.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також