Кожна нова влада починає з нищівної критики влади попередньої. Але справа ця недовга. Те, що перед виборами називалося «злочинами», потім стає «зловживаннями», потім перетворюється на «порушення», а далі й взагалі зникає безвісти. Настає черга шукати «злочини» вже в нової влади. Впродовж минулого року в області було порушено багато гучних справ проти «кучмістів». Чи відповідали звинувачення на адресу не останніх людей у Рівному дійсності і яка судова перспектива порушених проти них справ — міліцію і прокуратуру з їхніми рапортами про розкриті «гучні» злочини, схоже, не цікавили. Вони ж бо старалися вгодити тодішньому голові обласної держадміністрації. Тепер, як і слід було чекати, ні керівництво силових структур, ні головний надихач правоохоронців про «гучні» справи вже не згадують. Бо вони одна за одною фактично «розвалюються» і закриваються вже без жодного розголосу.
Томограф для онкодиспансеру Днями набрала чинності постанова судді Рівенського міського суду п. Боймиструка про закриття провадження по кримінальній справі проти колишнього начальника обласного управління охорони здоров’я Ярослава Маслія і головного лікаря обласного онкологічного диспансеру Григорія Максим’яка. Суд заодно звільнив їх від відповідальності за ніби скоєні ними злочини та скасував підписку про невиїзд. Нагадаємо, міліція затримала Ярослава Маслія і Григорія Максим’яка торік у червні. Їх звинуватили у тому, що через неналежне виконання своїх обов’язків і несумлінне ставлення до них вони спричинили «тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді матеріальної шкоди на загальну суму 1 мільйон 100 тисяч гривень». Фактично ж мова йшла про те, що за медобладнання для онкодиспансеру у вигляді комп’ютерного томографа начебто було заплачено двічі. Утримання в міліцейському ізоляторі Ярослава Маслія і Григорія Максим’яка тривало недовго: перший звідти потрапив у лікарню з інсультом, другий — з серцевим нападом. Згодом, за станом здоров’я, обоє були визнані інвалідами третьої групи, але разом з тим змогли приступити до роботи. Пан Максим’як повернувся у крісло головного лікаря онкодиспансеру, а Ярослав Маслій обійняв посаду заступника начальника інформаційно-аналітичного центру медичної статистики обласного управління охорони здоров’я. Там вони і зустріли постанову міського суду про своє звільнення від відповідальності. Принагідно відзначимо, що за дивним збігом обставин доля Ярослава Маслія значною мірою повторила долю Мирослава Семаніва. Останній також очолював облуправління охорони здоров’я, є головним лікарем обласної клінічної лікарні і також побував під слідством. Більше того, Мирослав Семанів свого часу, в грудні 2001 року, таки був засуджений за «шахрайство» і мав у вигляді покарання сплатити 1700 гривень штрафу, однак відповідальності уникнув. До Мирослава Семаніва одразу застосували Закон «Про амністію». Згодом він став депутатом обласної ради, а після «помаранчевої» — начальником обласного управління охорони здоров’я. Семанів доводив, що його «хотіли посадити злодії та шахраї від попередньої влади за те, що він знав, хто вкрав 96 мільйонів гривень».
Справа про 96 мільйонів Сумнівно, що хтось про неї ще не чув, але нагадати варто. Мова йде про вексельний розрахунок, здійснений в 1999 році. Тоді за рішенням обласної ради і за погодженням з урядовцями для закупівлі медичного обладнання для обласної клінічної лікарні був виписаний вексель обласного фінансового управління на суму понад 96 млн. грн. Ярослав Маслій, який тоді був головним лікарем обласної клінічної лікарні, передав цей вексель київській фірмі, що мала доставити обладнання, але оплатив ці послуги ще до поставки обладнання. Саме у цьому його, а разом з ним і колишнього голову Рівенської ОДА Миколу Сороку, звинувачували. Про поспішність порушення кримінальної справи «про 96 мільйонів» не раз говорили на всіх, в тому числі й на найвищому, рівнях, мало хто сподівався, що з неї щось «вигорить». Зрештою, так воно і сталося. Все звелося до того, що звинувачувані свого часу пішли на цілком нормальний управлінський ризик, який до того ж згодом себе виправдав. Тобто не вчинили жодного злочину, коли, з врахуванням тодішньої дисконтної ставки, розрахувалися за медобладнання не 35 млн. гривень готівки, а векселем на 96 млн. грн. Обладнання ж було отримане і бюджету це нічого не коштувало, а найголовніше — було врятоване життя тисяч хворих. Щодо кримінальної справи, то вона вже хтозна де, принаймні про неї вже давно ніхто і не згадує. За винятком начальника УМВС у Рівенській області Сергія Піддубного, який декілька місяців тому заявив на прес-конференції, що слідство у «справі 96 мільйонів» зайшло у глухий кут через ненадання необхідної інформації і документів, такий собі саботаж... з боку управлінців облдержадміністрації під головуванням Червонія.
«Мерседес» для Сороки Ще одна гучна справа, в якій фігурував екс-голова Рівенської облдержадміністрації Микола Сорока, стосувалася законності відчуження та продажу автомобіля «Mercedes-Benz S 420» посадовими особами КТП «Комуненергія» та облдержадміністрації. «Прокуратура Рівенської області порушила кримінальну справу за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах колишнім головою Рівенської облдержадміністрації за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. Кримінальна справа порушена після перевірки, проведеної управлінням з боротьби з організованою злочинністю», — інформувала у травні минулого року прес-служба РОДА, чи то пак Василя Червонія. Щоправда, це повідомлення досить швидко поправив особисто міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, заявивши, що «кримінальна справа порушена , але не щодо Сороки, а за фактом». Згодом стало відомо про справжню суть справи. З’ясувалося, що Микола Сорока їздив на авто, орендованому ОДА у ВАТ «Облагротехсервіс». Але з часом підприємство вирішило, що йому недоцільно витрачатися на утримання авто, яким воно не користується, і запропонувало його Сороці, як акціонеру, у подарунок. В «Облагротехсервісі» підготували відповідне рішення і прийняли його на загальних зборах акціонерів. Микола Сорока отримав авто у подарунок за його балансовою вартістю, «вклав» у нього близько 17 тисяч гривень і продав вже за ринковою вартістю ДП «Теплотранссервіс». Вся процедура відбувається абсолютно відкрито, при цьому були сплачені всі належні податкові платежі за максимальними ставками — в сумі близько 20 тисяч гривень. Варто відзначити також факт, що коли гроші від продажу авто надійшли у банк, пан Сорока написав розпорядження, своєрідний аналог заповіту, що коли з ним щось трапиться, гроші слід переказати на рахунок сирітського притулку в Олександрії. Тепер щодо порушеної кримінальної справи — хоча й була вона порушена за фактом, але розписана як проти особи. Отож адвокату Миколи Сороки й випало доводити правомірність отримання у власність авто, його відчуження, відсутність будь-яких неправомірних дій з боку свого підзахисного. Розповідає Микола Твердий, адвокат Миколи Сороки: — Захистом було передбачено, що першою з кримінальних справ стосовно діяльності п.Сороки на посаді голови РОДА спробують порушити справу щодо законності придбання ним автомобіля «Мерседес». З тим, щоб пред’явити обвинувачення, заарештувати, а опісля інкримінувати ще й «справу 96 мільйонів» та інші «злочини». І хоча загалом таки було порушено п’ять кримінальних справ і здійснено чотири спроби затримання Миколи Сороки у період передвиборчої кампанії, скомпрометувати його не вдалося. Захистом превентивно (на випередження) були відпрацьовані всі докази як законності придбання Миколою Сорокою автомобіля «Мерседес», так і всіх інших діянь, які йому хотіли інкримінувати. На сьогодні всі справи закриті, по жодній з них обвинувачення Миколі Сороці не винесли, слідство припинено.
Асфальтна справа Будівництво у Рівному асфальтного заводу ще з 2002 року перебувало під пильним оком окремих народних депутатів, проводилися численні перевірки різними контролюючими установами, але виявлені порушення бюджетного законодавства визнавалися несуттєвими. Але 8 серпня 2005 року щойно призначений прокурор міста Рівного Ігор Ольшанецьський таки порушив кримінальну справу за фактом використання службовими особами управління ЖКГ бюджетних коштів в особливо великих розмірах усупереч цільовому призначенню. Відтак не довго шукали й головного підозрюваного у злочині — ним визнали начальника міського управління житлово-комунального господарства Юрія Собчука. Як заведено рівенськими захисниками закону, його одразу ж затримали і відвезли в ізолятор тимчасового тримання при міськвідділі міліції. Звідти «швидка» забрала п. Собчука з високим тиском у лікарню, а через день-два йому змінили міру запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Юрію Собчуку інкриміновано нецільове використання з місцевого бюджету 254 тисяч гривень, з яких 23 тисячі гривень було витрачено на придбання газонокосарок і бензопилок, а решта грошей пішли на будівництво асфальтного заводу. Щодо останнього, як з’ясували слідчі, на будівництво заводу було витрачено 64 тисячі гривень, які мали піти на придбання обладнання (воно обійшлося дешевше, ніж планувалося), і ще на 67 тисяч гривень роботи по будівництву того ж таки заводу перевищили попередньо затверджений кошторис. Як заявляв минулоріч Юрій Собчук, порушена проти нього кримінальна справа — це ніщо інше, як виконання замовлення голови ОДА Василя Червонія, який хоче морально знищити міського голову Віктора Чайку як не напряму, так через оточення. Не визнає себе винним п. Собчук і зараз, а також не може дочекатися, коли врешті-решт суд розгляне справу і закриє. Чекає він цього вже кілька місяців. Розповідає адвокат Олександр Журавльов: — 22 червня суддя Рівенського міського суду Лариса Остапчук винесла постанову про повернення справи проти мого підзахисного п. Собчука на додаткове розслідування. Цьому передувало клопотання про це заступника прокурора Рівного Василя Суржука. Воно ж, як я переконаний, було зумовлене побоюванням прокуратури, що у суді Юрія Собчука повністю виправдають. Але як би там не було, суддя постанову винесла. Далі ж все затягнулося з так званих технічних причин. Річ у тім, що секретар судді пішла у відпустку, не встигнувши виписати відповідний протокол, і справа у міську прокуратуру для додаткового розслідування досі так і не надійшла.
Під прицілом —«Абердин» Колишнього голову Рокитнівської райдержадміністрації й заступника керівника обласної організації Народної партії України Віктора Рудницького було затримано наприкінці травня 2005 року. Три доби він провів в ізоляторі, а потім Рівенський міський суд вирішив, що підстав для утримування підозрюваного під вартою на період слідства, як того вимагали правоохоронці, немає, в тому числі і зважаючи на його хворе серце. Звинувачення п. Рудницькому висунули серйозні, зокрема, незаконне зберігання зброї, зловживання посадою, службове підроблення, порушення законодавства про бюджетну систему України і втручання у виборчий процес. Подейкували, що «запитання» до Віктора Рудницького мало і УСБУ в Рівенській області, однак затримували його таки за поданням прокуратури. Зараз п.Рудницький перебуває вдома, працює консультантом на небайдужій йому фірмі «Абердин» і є депутатом районної ради. А об’єднану справу проти нього, яка ще розглядається у Сарненському суді, п. Рудницький коментує так: — Легко справу порушити, але важко її розглянути і закрити, все дуже затягується у часі. Можу також повідомити, що з усіх висунутих мені раніше звинувачень залишились лише перевищення службових повноважень і нецільове використання бюджетних коштів. Але і по цих пунктах я винним себе не визнаю, всі документи, по всіх сумах і коштах у мене є, і я продовжуватиму доводити свою правоту, домагатимусь повного виправдання по справі. Окрім мене, у справі також фігурують директор підприємства «Абердин» та голова місцевої сільської ради, але і вони не визнають себе винними.
Ліки для чиновників Головним героєм останньої з гучних «справ лікарів» є Володимир Баюн з Рівенського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Він досі числиться головним лікарем медзакладу, оскільки з початком минулорічного листопада був лише відсторонений від службових обов’язків, а відсторонення — це не звільнення і може тривати хтозна скільки. Тим часом, міліція нещодавно оголосила п. Баюна у розшук і за інформацію про його місцезнаходження гарантує винагороду. Варто згадати, що у минулому році правоохоронці вже затримували кілька разів Володимира Баюна, але його, як і інших керівників від медицини, у міліцейських застінках хапало серце, а отже, все закінчувалося лікарняним ліжком. Щодо звинувачень і масштабу кримінальної справи. Нагадаємо, розслідування злочинів, вчинених службовими особами диспансеру, розпочалося в березні минулого року. Слідчі припускали, що медики під керівництвом Володимира Баюна виписували підроблені рецепти на придбання ліків постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, які перебували на обліку в диспансері. Підроблені, оскільки начебто далі за цими рецептами в аптеках безплатно отримували ліки та вироби медпризначення для обслуговування, лікування спонсорів диспансеру та керівників різного рангу. Хто ті таємничі спонсори і чиновники — міліція та прокуратура так і не сказали. Натомість було повідомлено, що державі завдано збитків більш ніж на 150 тисяч гривень, що матеріали про розкрадання ліків службовими особами диспансеру склали понад п‘ятдесят томів, що обвинувачення було пред’явлено 30 медпрацівникам і що справа буде передана до суду. Що ж далі — спрогнозувати неважко. Зважаючи на долі героїв попередніх гучних справ і той факт, що всі лікарі, які начебто розкрадали ліки разом з п.Баюном, спокійно працюють у диспансері, хіба що окремі на нижчих посадах.
