І знову скорбота. Клята війна завжди відбирає накращих. Адже лише вірні сини і доньки, гордо дивлячись смерті в очі, йдуть виборювати у ворога рідну землю.
Таким вірним сином української землі був і навіки залишиться молодший сержант Кулик Олександр Леонідович, 1995 року народження, який, не вагаючись, віддав найцінніше - своє життя, за свою країну, за свій народ. Багато слів співчуття нині лунатиме для мами Героя Людмили Володимирівни. Бо насправді потрібно мати надто велике серце, щоб зростити Героя.
- Ми схиляємо доземно голови в пошані нашого побратима. Ми обіцяємо, що пам'ять про Олександра навіки залишиться в наших серцях. Адже Герої живуть доти, доки жива пам'ять про них. Герої не вмирають! Вони просто йдуть на небо, щоб звідти продовжувати виконувати свій синівський обов'язок! Ми не забудемо! Ми не пробачимо! Спочивай з миром, Герою! М'яких Тобі хмаринок, - йдеться у повідомленні Рівненського Об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
