Тему нашої сьогоднішньої розмови підказало саме життя. До моїх знайомих приїхали у справах бізнесу родичі, котрі, не бажаючи завдавати зайвих клопотів, вирішили винайняти окреме помешкання в Рівному. Мені ж запропонували допомогти і, заодно, описати ввесь творчий процес винаймання житла в оптимально короткі терміни.
Ситуація на ринку Для чистоти експерименту ми вирішили шукати дві квартири: одно— і двокімнатну, оскільки саме вони і є найпоширенішою потребою. Найперше я зателефонувала до агентства нерухомості «Кадет СВС», щоб дізнатися реальну ситуацію на ринку й оцінити наші шанси. Резюме спеціалістів було не надто втішним. Виявляється, зняти пристойне житло в Рівному, котре б знаходилося у потрібному вам районі й мало необхідні вам параметри — важко, а за один день — нереально. Пов’язано це із тим, що попит на винаймання житла значно перевищує пропозицію, і така ситуація спостерігається вже впродовж двох років. На ринок нерухомості квартири, що здаються, потрапляють рідко — найчастіше їх винаймають родичі, знайомі, знайомі знайомих власників квартир, що видається останнім безпечніше і надійніше, аніж впускати до рідної оселі незнайомих людей. Також перевага надається довготерміновій оренді, а на місяць-два житло здають неохоче. Щодо цін, то, як зоєрінтував нас працівник агентства Андрій Андрущенко, однокімнатна вмебльована квартира в нормальному стані з телефоном коштує 60-70 доларів за місяць, двокімнатна — до 100 умовних одиниць, «вбиті» малосімейки — близько 50 американських грошових одиниць.
Однокімнатна квартира Перевіряти представлену картину на власному досвіді ми почали в понеділок вранці, озброївшись свіжою газетою «Безкоштовні оголошення». На цей час всі пропозиції, надруковані в газетах, що вийшли раніше, вже були неактуальними — переважна більшість квартир, що здавалися, вже знайшли тимчасових власників. Перше, що впало в очі — величезна кількість пропозицій здачі квартир «погодинно» і «подобово». Перша послуга за ціною 8-10 гривень за годину надається переважно для «інтимних зустрічей». Зняти квартиру за 30-40 гривень на добу можна дозволити собі лише на кілька днів. У цьому випадку «подобові» квартири є чудовою альтернативою готелям, у котрих доба проживання в одномісному номері коштує від 30 до 90 гривень, у двомісному — від 48 до 104 гривень. Тим паче, що квартири, які пропонуються, вигідно відрізняються від готельних номерів, особливо найдешевших, і розмірами, і комунальними вигодами — у більшості з квартир зроблений євроремонт, є колонки або бойлери, що забезпечує гарячу воду цілодобово, телевізори, музичні центри, кабельне телебачення та інші вигоди. Однак винаймати таку квартиру «покращеного планування» на тривалий термін надто дорого — мінімум 900 гривень на місяць. Як вдалося з’ясувати, готелі також не передбачають жодних знижок для тих клієнтів, котрі бажають оселитися у них на місяць-два. Тож маневруючи між золотими, як для нас, оголошеннями, я віднайшла кілька потрібних номерів з пропозиціями однокімнатних помешкань. Основною проблемою, з якою довелося стикнутися — відсутність повного спектра необхідних нам параметрів. Одні квартири виявилися частково вмебльованими і спати двом особам у них просто ніде, інші не мали телефону, ще інші знаходилися у віддалених мікрорайонах. А от на ціну відсутність усіх вигод майже не впливала. До того ж, окремі власники вимагали аж занадто велику передоплату — до 4-6 місяців і не надто раділи тому, що квартира винайматиметься на відносно короткий термін. Врешті ми зупинили свій вибір на квартирі в районі льонокомбінату. Хоча вона й була дещо віддалена від необхідного району і без телефону, проте вода в ній була цілодобово, а ціна становила 50 доларів за місяць. Ми швиденько поїхали знайомитися із власницею, яка навіть пообіцяла донести телевізор і через два тижні провести телефон. Помешкання виявилося не надто ефектним, але, як кажуть, «жити можна». Заплативши за два місяці наперед, щасливі знайомі почали обживати тимчасову домівку.
Двокімнатна квартира Пошуки двокімнатної квартири у конкретно заданому районі я почала з тієї ж газети, однак з кожним новим оголошенням мій оптимізм розвіювався. За більшістю оголошень ховалися посередники, які бадьорими голосами спочатку повідомляли, що в них є «все й одразу», проте згодом виявлялося, що це далеко не так. Найперше, двокімнатні квартири важко вдарили ціною — за місяць щастя проживання в них власники хотіли 80, 90, 100 і навіть 120(!) умовних одиниць. Посередники ж просили за свої послуги або стабільну таксу від 100 гривень до 40 умовних одиниць, або половину місячної вартості винаймання житла. Поступово з’ясувалася ще одна хитрість оголошень. Заявлені в них «квартири в центрі» з такими ж центрально-матеріальними амбіціями їхніх власників, виявлялися розташованими в районі колишнього магазину «Малятко», автовокзалу, ЗОШ №12 і навіть Палацу культури «Текстильник ». Звичайно, «центр» — поняття відносне, але не настільки ж. День довгих пошуків завершився нічим — у понеділок знайти підходящу двокімнатну квартиру нам не вдалося. Наступного дня я найперше взялася обдзвонювати місцеві агентства нерухомості, й виявилося, що майже всі з них подібних послуг просто не надають. Лише у двох мене втішили, що взагалі вони інколи допомагають винаймати житло, проте нині жодних пропозицій немає. Відчуваючи деякий неспокій, я почала телефонувати за тими оголошеннями, які з певних причин не зацікавили мене раніше. Й знову почали виявлятися «підводні камені» — через посередників більшість квартировласників повідомляли своє бажання прийняти на квартиру лише сім’ї на тривалий термін з 2-3-місячною передоплатою. Перспектива здати квартиру двом дорослим чоловікам-бізнесменам на три місяці майже нікого не надихала. Окремі господарі, правда, бажали «подивитися» на цих чоловіків, що вже не надихало ні їх, ні мене. Ціни ж у наближених до потрібного нам району вперто трималися на рівні 100 доларів і не хотіли поступатися ні центом. У потрібному нам районі житло не здавалося взагалі. Не буду вдаватися в подробиці й описувати ввесь спектр почуттів, які охоплювали мене при подальшому пошуку потрібного помешкання. Скажу лишень, що знайти двокімнатну квартиру в заданому районі міста й за прийнятну ціну нам цього тижня не вдалося. Висновки. На ринку житла, що винаймається, працює дуже багато посередників, які надто високо оцінюють свої послуги, проте насправді рівень їхньої кваліфікації не витримує жодної критики. Наприклад, деякі з них пропонували нам квартири, які, як виявлялося згодом, вже були здані господарями. Вибір помешкань у посередників дуже малий, а ціни оренди, які називаються спочатку, можуть згодом відчутно зрости. Особам, які бажають зняти квартиру, для економії їхнього часу можна порадити з’ясовувати всі подробиці в телефонній розмові. Обманювати господарів щодо майбутньої кількості проживаючих не варто, оскільки вони часто перевіряють обстановку в своїй квартирі. Також їхніми добровільними агентами є сусіди, котрі охоче повідомляють про поведінку квартиронаймачів. У конфліктних ситуаціях, скоріше всього, постраждає квартиронаймач, особливо іногородній, якого можуть просто викинути з квартири, незважаючи на кількамісячну передоплату.
