Приказку про дрова, яких тим більше, чим далі у ліс, цілком справедливо можна віднести до процесу будівництва приміщення на вулиці Драгоманова, яке у недалекому (?) і світлому майбутньому має стати міською поліклінікою № 2. Тільки не деревину для розпалювання грубок слід мати на увазі в даному випадку, а гроші, яких потрібно щоразу більше, чим ближчим стає омріяне переселення медичного закладу. Ось і нині будівельники заявляють, що для того, щоб медики змогли врешті святкувати новосілля, їм знову не вистачає коштів…
Перші надії на те, що довгобуд з дев’ятирічним стажем з вулиці Драгоманова врешті зможе стати діючою будівлею, з’явилися у 2003 році — після того, як не один рівенський безпритульний зустрів там останній день свого життя. Тоді добитися з держбюджету необхідних 4,6 мільйона гривень на будівництво взялися народні депутати від Рівенщини. Втім, їхні намагання не увінчалися успіхом і окремого рядка для фінансування рівенської поліклініки у бюджеті не знайшлося. Більш ефективною у цьому плані виявилася тепла зустріч міського голови Віктора Чайки з тодішнім прем’єром у Києві, яка, крім традиційного ранкового головного болю міському голові, принесла Рівному перші 2 мільйони гривень на згадане будівництво. Тож, врешті, на початку 2004 року безпритульні змушені були шукати для себе інший довгобуд: будівельні роботи у приміщенні на вул. Драгоманова відновилися. Звісно, не все йшло гладко, адже за час «простоювання» будівля почала руйнуватися, тож спочатку довелося її укріпити, а отже, незаплановано витратися. Та й обіцяні кошти довго ішли із столиці, долаючи бюрократичні перепони. Тому минулого року тягар будівництва майже повністю ліг на місто — депутати міськради виділили 2,2 мільйона гривень з бюджету розвитку, рука у них не піднялася проголосувати проти стражденних і хворих рівнян. І все одно грошей хронічно не вистачало, а зима вже була на порозі. Тоді, повіривши Віктору Чайці, що «гроші від прем’єра обов’язково надійдуть, а приміщення здамо вже цього року», депутати дали дозвіл на отримання мільйонного кредиту під заставу… самого приміщення поліклініки. Ось так закладене приміщення будували, хоча і 4,4 мільйона гривень, які надійшли з держбюджету в повному обсязі тільки напередодні Нового року, ситуації не виправили — поліклініку в експлуатацію не здали. Відповідь на запитання, для чого було гарячково шукати мільйон і платити з міського бюджету відсотки за кредит, так і не була озвучена. Що ж до виконавця «поліклінічної затії», то слід сказати, що міське управління капітального будівництва ще й заборгувало за роботу будівельникам і збирається просити через тих же народних депутатів в нового уряду… ще 5,2 мільйона гривень. — На сьогодні у приміщенні поліклініки ще не завершені опоряджувальні роботи, не проведена каналізація та телефонізація, не підключено електроенергію, — розповів головний інженер міського управління капітального будівництва Леонід Немоловський. — Для того, щоб все це зробити, потрібно усього мільйон гривень. Втім, ми проситимемо у Кабміну більшу суму, тому що заборгували 2,5 мільйона гривень будівельникам за минулий рік, крім цього, на обладнання поліклініки ще потрібно 1,7 мільйона. Отож виходить, що замість необхідних 4, 6 мільйона, як говорилося спочатку, спорудження поліклініки вже обійшлося у суму майже втричі більшу — у 12,1 мільйона (без обладнання). Такі разючі відмінності між запланованою цифрою та затраченою п.Немоловський пояснює «зростанням зарплат та подорожчанням будматеріалів». Чи дійсно причина в цьому, а не в тому, що паралельно з поліклінікою потрібно будуватися ще комусь, і чому так стрімко росте кошторис «будівництва тисячоліття» — слід, напевне, з’ясувати відповідним органам. А от рівнянам цікаво, коли вони зможуть нарешті в нормальних умовах, а не по двох в одному кабінеті, як нині, отримувати медичну допомогу. За словами п.Немоловського, «здати першу чергу будівництва, тобто п’яти— та двоповерхове приміщення, в якому має розташовуватися поліклініка, можна було б десь у червні цього року, але за умови, що не пізніше, ніж у березні, надійдуть необхідні кошти з держбюджету» (у міському бюджеті цього року не передбачено на приміщення на вул. Драгоманова ні копійки). Але й ця надія є доволі примарною, якщо зважити на ті відписки з уряду та бюджетного комітету, що отримав у відповідь на своє звернення нардеп-комуніст Микола Кухарчук, який вже три роки затято хоче допомогти міському УКБ отримати для освоєння бюджетні гроші на поліклініку. Просить Микола Кухарчук у бюджеті 6,4 мільйона гривень — саме таку цифру для його депутатського запиту вивели комуністи, що керують міським УКБ. Втім, невідомою залишається доля другої черги будівництва — шестиповерхового приміщення, в якому планується розташувати відділення гінекології та жіночу консультацію пологового будинку № 1, а також денний стаціонар поліклініки № 2. Його будівництво планували теж завершити у 2005 році. Для цього, стверджує п.Немоловський, «потрібно близько 4 мільйонів гривень». Але невідомо, чи ця сума, як і у випадку будівництва першої черги, теж не зросте у кілька разів. Адже навряд чи будівельники відмовляться від зарплат, а фірми, які торгують будматеріалами, будуть працювати у збиток, опікуючись винятково благом рівнян. Та й сумнівно, що вже всі «потрібні» люди збудували собі житло. То чому б будівництву другої черги теж не подорожчати принаймні вдвічі?
