Багатьом відомі жартівливі слова української народної пісні «Зроби хату з лободи, а в чужую не веди!»… Як з’ясувалося, вони є актуальними й зараз. Можна згадати й про українські традиційні глинянки, мазанки, покриті соломою, які теж практично представляли собою прообрази екодому.
Минулого тижня Рівненська організація «Української Асоціації Маркетингу» презентувала конкурс технічних розробок у галузі енергозберігаючого будівництва «Екодім-Геліотерм». Зокрема, особлива увага учасників презентації була привернута до зведення будинків із солом’яних блоків. — Потрібно налагоджувати гармонію навколишнього середовища з суспільством, — вважає доцент кафедри теплоенергетики НУВГП Анатолій Карпюк. — Як бачимо, чим далі, тим більше ця проблема загострюється. Основними засадами проектування екодому є: гармонія, безпека, надійність. Причому усі ці поняття мають двоякий характер: адже людина має захищатися від природи, а природа — від людини. За словами гостя презентації, міжнародного експерта з питань екологічного будівництва Євгена Широкова (Мінськ, Білорусь), перший на теренах СНД солом’яний будинок з’явився в Білорусі в 1996 році. Він і зараз перебуває у хорошому стані, радуючи своїх господарів натуральністю. — Такі будинки замовляють або бідні люди (тому що вони набагато дешевші), або ж багатії, які зрозуміли, що жити в таких будинках — це одне задоволення, — каже пан Євген. — Ми проектуємо й будуємо будинки із солом’яних блоків навіть у центрі Мінська, інших міст. У Білорусі є ціле екопоселення, яке мешкає саме в солом’яних будинках. Термін експлуатації цих будинків — 100 років. Такий будинок не потребує бетонного фундаменту, тому що його стіни легкі. Основою будинку є дерев’яний каркас, на який «вдягаються» солом’яні блоки. Солома — найбільш екологічний, економічний і доступний матеріал, стіни такого будинку справді дихають, хоча їхня товщина — 50 см. Було помічено, що в таких будинках рідше хворіють люди, а хворі дітки одужують набагато швидше. Але, як виявилося під час презентації, не лише білоруси мають що розповісти про енергозбереження. Наприклад, директор фірми «Промеко» Ігор Бенесюк повідомив про опалення школи у Зарічному за рахунок тепла зовнішнього повітря. Ця система вже успішно працює цілий рік і розглядається як серйозна альтернатива традиційному опаленню.
