Російський режим опинився у складній ситуації: перші варіанти завершення війни на своїх умовах провалилися, а виснаження власних ресурсів стає дедалі відчутнішим. Попри це, Володимир Путін не планує змінювати курс і готується до тривалої війни на виснаження, розраховуючи зламати опір України та Заходу вже цієї зими.
Поразка перших сценаріїв Кремля
На початку 2025 року в Москві розраховували на швидке дипломатичне або військове вирішення конфлікту. Аналітики Центру Карнегі зазначають, що Кремль опирався на три послідовні стратегії. План «А» передбачав співпрацю з Білим домом для примусу Києва до капітуляції на російських умовах. План «Б» полягав у очікуванні повного згортання американської допомоги. Коли ж ці розрахунки не справдилися, Москва перейшла до Плану «В» — здобуття прямої перемоги безпосередньо на полі бою .
Проте станом на сьогодні жоден із цих сценаріїв не приніс бажаного для Кремля результату. Спроби схилити нову адміністрацію США до поступок провалилися, а Вашингтон зберіг санкційний тиск та передачу критично важливих розвідувальних даних . Зі свого боку, Україна за підтримки європейських партнерів змогла компенсувати втрату прямої фінансової та військової допомоги з боку США, перетворивши Європу на надійний тил для власного оборонно-промислового комплексу .
Криза оборонної економіки та втрати РФ на фронті
Перехід до затяжної війни на полі бою оголив глибокі системні проблеми всередині самої Росії. Якщо у 2024 році російська армія змогла захопити значні території, то за першу половину цього року її просування практично зупинилося . Аналітики Центру Карнегі підкреслюють, що розширення української «зони ураження» за допомогою безпілотників та побудова нових ліній фортифікацій призвели до критичного зростання втрат серед окупантів. Наразі щомісячні втрати російських військ убитими та важкопораненими перевищують обсяги поточного набору до ЗС РФ .
Економічна ситуація в Росії також неухильно погіршується. Систематичні удари по російських нафтопереробних заводах і критичній інфраструктурі призвели до виведення з ладу третини нафтопереробних потужностей країни та зумовили дефіцит пального. Дефіцит державного бюджету РФ за перші шість місяців року суттєво перевищив заплановані річні показники, а накопичені раніше резерви практично вичерпані . Це змушує Кремль скорочувати цивільні видатки та перекладати фінансовий тягар війни на бізнес і пересічних громадян, що вже викликає зростання тривожності та зниження рівня підтримки дій влади серед населення .
Кремль формує план «Г»
Попри зростання внутрішніх проблем, Володимир Путін не демонструє готовності шукати компроміси чи йти на реальні переговори. Для продовження війни Кремль формує для Росії план «Г», який базується на використанні залишків економічної міцності, репресивному апараті, цифровому стеженні та посиленні мобілізації . Крім того, Москва робить ставку на нарощування виробництва балістичних ракет і керованих авіабомб.
Експерти Центру Карнегі попереджають, що головний розрахунок Кремля на найближчу перспективу полягає у масованих ударах по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі в зимовий період . У Москві переконані, що створення гуманітарної кризи в Україні та спровокована нею нова хвиля біженців до Європи зможуть розхитати політичну ситуацію в європейських країнах, посилити позиції ультраправих сил та змусити Захід відмовитися від подальшої підтримки Києва .
Нова тактика: удари по воді та системах життєзабезпечення
За даними аналітиків, Росія суттєво оновила тактику ударів по критичній інфраструктурі. Якщо раніше атаки були розпорошеними по всій країні, то тепер агресор зосереджується на систематичному руйнуванні енергетичних об’єктів у окремих регіонах, чергуючи їх із точковими ударами по конкретних об’єктах в інших областях . Такий підхід дозволяє створювати тривалі перебої з електропостачанням у цілих областях, що значно ускладнює ремонтно-відновлювальні роботи.
Особливу тривогу викликає те, що російські війська дедалі частіше цілеспрямовано атакують об’єкти водопостачання та каналізації. Як зазначають аналітики, ця тактика має на меті не лише створити нестерпні умови для цивільного населення, а й паралізувати роботу лікарень, шкіл та інших критичних об’єктів інфраструктури . Без води та каналізації виживання в умовах зимових холодів стає практично неможливим.
Росія також суттєво збільшила інтенсивність застосування безпілотників-камікадзе, запускаючи до 5400 дронів щомісяця. Британська розвідка оцінює, що Кремль використовує цю тактику для виснаження української ППО та створення гуманітарної кризи серед цивільного населення . При цьому вартість одного дрона-камікадзе типу “Шахед” становить близько 35 тисяч доларів, що робить цю тактику економічно вигідною для Москви, навіть попри високий рівень перехоплення українськими силами ППО .
Виклик для України та Заходу
Перед Україною та її союзниками постає серйозний виклик: протистояти новій тактиці Кремля, спрямованій на створення системної гуманітарної катастрофи. Для цього необхідно не лише нарощувати можливості ППО, а й забезпечувати фізичний захист критичної інфраструктури, створювати резерви обладнання та палива. Як зазначають експерти, здатність України відновлювати пошкоджені об’єкти швидше, ніж Росія здатна їх руйнувати, стане вирішальним фактором у протистоянні цієї зими .
Путін, своєю чергою, демонструє готовність продовжувати війну будь-якою ціною, використовуючи цивільне населення як інструмент тиску. За словами аналітиків, Кремль свідомо перетворює зиму на зброю, синхронізуючи удари з періодами екстремальних холодів для максимізації страждань цивільного населення . Це є порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин .
