Шнобелівська (Антинобелівська, Ігнобелівська) премія присуджується за наукові досягнення, «які спочатку викликають сміх, а потім змушують замислитися». Барт Кнолс і Руурд де Йонг із сільськогосподарського університету Вагенінгена (Нідерланди) у 2006 році одержали Шнобелівську премію з біології за відкриття того факту, що самок малярійного комара Anopheles gambiae однаково приваблюють запахи лімбурзького сиру і людських ніг.
У січні 2010 року група вчених під керівництвом Фредроса Окуму з Інституту здоров’я в Іфакарі, Танзанія, опублікувала в журналі «PLo ONE» статтю з описом пастки для малярійного комара на основі хімічних сполук запаху людини.
Як відзначає «Шнобелівський» фонд «Improbable Research», базою своїх розробок Окуму називає саме дослідження Кнолса. У 2009 році група одержала перший грант у 100 тисяч доларів. Новий грант спрямований на підтримку дослідження практичних аспектів використання пасток і економічної доцільності їхнього промислового виробництва.
Тестування пастки в польових умовах показало, що вона приваблює в три-п’ять разів більше диких комарів різних видів, що живуть в Африці, аніж люди. При розміщенні пастки в одному приміщенні з людьми в цій хатині також збиралося в два-п’ять разів більше комах, ніж у ті, де знаходилися тільки люди.
Разом з тим, недолік новинки, на який вказували автори, полягав у тому, що вибираючи безпосередньо між людиною і штучним джерелом запаху в одному місці, комарі все-таки частіше обирають людину. Ця обставина ускладнює використання пасток у приміщеннях.
