Такими спостереженнями поділився голова обласної ради Андрій Карауш:
– Які зали із 23-х наявних є найпопулярнішими у нашому Рівненському обласному краєзнавчому музеї? На основі вподобань відвідувачів рейтинг такий:
“Старе Рівне”
“Край в XVII ст. Берестецька битва 1651 р.”
етнографічні зали (“Основні заняття та ремесла Рівненщини”, “Народний одяг жителів Рівненщини”)
Що можна дізнатись на цих локаціях?
“Старе Рівне” – зала, що розкриває історію міста, знайомить з основними подіями його минулого, економічним і культурним розвитком. На макеті можна побачити, який вигляд Рівне мало у XVIII столітті – з вулицями, храмами та величним палацом князів Любомирських.
“Край у XVII ст. Берестецька битва 1651 р.” – тут можна побачити холодну та вогнепальну зброю, ужиткові речі козаків, селян та поляків XVII століття, унікальні шкіряні вироби – чоботи, сумки, сідла та ходаки. Особливий експонат – макет легендарної Берестецької битви.
Етнографічні зали – це знайомство з побутом, ремеслами та традиціями Рівненщини:
– у першій залі представлені знаряддя та предмети, що розповідають про землеробство, скотарство, рибальство, бджільництво й збиральництво.
– друга зала присвячена ткацтву та вишивці. Тут можна побачити інструменти для обробки льону та прядіння, домоткані вироби, а також національний одяг кінця XIX – 30-х рр. ХХст.
Варто зауважити, що з наявних 23-х залів наразі для відвідувачів працюють 19, деякі з початком повномасштабного вторгнення залишаються зачиненими.
