Обливання водою біля підніжжя Ейфелевої вежі, сплав на човні річкою в Лаосі та чотири тисячі кілометрів на мотоциклі В'єтнамом. Це лише частина пригод рівнянки Юлії Кость. Разом із товаришем із Кіровограда Євгеном вони майже рік подорожують світом. Не поїздами, не літаками, а автостопом.
— Хотіли зробити щось таке, що можна буде розповісти не лише своїм, а й чужим дітям. Вирішили подорожувати. Автостопом! У Китай! — розповіла Юлія.
До Китаю дісталися, подолавши 17-18 тисяч кілометрів. Об'їхали 16 країн Європи, а також Туреччину, Грузію, Росію та Казахстан. У кожній зупинялися, інколи — на кілька місяців. Щоб підзаробити. У В'єтнамі навчали дітей англійської мови, у Грузії — працювали будівельниками. Спробували себе й у ролі вуличних музикантів — грали на барабанах на міських вулицях.
— До подорожі готувалися, збирали гроші. Але поїздка не на день і не на місяць, — долучається до розмови Євген. — Загалом у Європі разом з оформленням документів витратили 150 євро, за два місяці перебування в Туреччині у нас пішло 22 долари, в Китаї — 100, в Росії — 4 долари за два тижні. І це на двох! От Грузією взагалі можна подорожувати з порожніми кишенями. Тут нагодують та прихистять у кожному домі.
А от на транспорт туристи й справді не витратили ні копійки. І хоч на дорозі доводилося по кілька годин чекати, щоб зупинити машину, та у винагороду за терпіння разом з безкоштовним проїздом отримували нові знайомства та пригоди.
- Люди нас підвозили різні, - каже Євген. — Одного разу зустрівся французький письменник, котрий якраз займався перекладом книги свого товариша, який, як і ми, подорожує світом. Ще був художник, що мешкає у Бельгії та малює картини на будинках. Він подарував нам наліпки із зображеннями своїх картин і попросив розклеїти їх у різних місцях. Залишили їх у Гонконзі та в Парижі.
Підвозила нас також власниця ферми, де утримують коней. У неї залишилися гостювати. Інша супутниця — 50-річна жінка, коли вислухала нашу історію, розплакалася. Виявилося, що вона має великі статки — власний будинок, бізнес, проте усе життя мріяла подорожувати...
Хоча Євген та Юля мали необхідне туристичне спорядження, користувалися ним нечасто — зокрема, коли поселялися далеко від цивілізації. Зокрема, в Лаосі.
— Це чи не єдине місце, де ми жили в наметах, — розповідає Євген. — Готували лише на вогні та купалися під водопадом.
А здебільшого прихисток їм надавали сторонні люди — ті, з ким знайомилися Інтернетом або випадково зустрічалися.
— В Азербайджані довго «стопили», аж поки не сутеніло, — розповідають туристи. - Вже хотіли розкладати намет. Раптом, серед безлюдної дороги, з'явився молодий чоловік, який запропонував нам нічліг. Завів нас у місце, де б'ють термальні джерела. Тоді цілу ніч купалися в басейнах. Міркували над тим, що випадковостей не буває.
А у В'єтнамі довелося купити мотоцикл. На своєму байку проїхали чотири тисячі кілометрів. Свої враження від подорожі пара записує до щоденника, який веде у соціальних мережах. Додому не збираються. Продовжать подорож Азією.
