Що не кажіть, а приємно, коли старі анекдоти залишаються смішними через багато років. Бо нічого іншого, окрім згаданого анекдоту, не спадає на думку після ознайомлення із черговою "ідеєю" міської влади Рівного. Цього разу Володимир Хомко забажав створити у Рівному "обсерваторію". Чому ні?
— Вот выгоним, Петька, белых из города и построим большую консерваторию!
— Верно, Василий Иванович, народу консервы нужны!
— А потом рядом большую обсерваторию сделаем!
— Тоже правильно! Консервы же и порченые могут быть!
Що не кажіть, а приємно, коли старі анекдоти залишаються смішними через багато років. Бо нічого іншого, окрім згаданого анекдоту, не спадає на думку після ознайомлення із черговою "ідеєю" міської влади Рівного. Цього разу Володимир Хомко забажав створити у Рівному "обсерваторію". Чому ні? Он "академій" та "університетів" скільки понавідкривали! Скільки "професорів" з'явилося! Це коли не знати, що справжніх обсерваторій в Україні залишилося аж півтори, і ті, включаючи унікальну Кримську обсерваторію, перебувають на межі закриття через відсутність належного фінансування. До чого тут телескопи, які кожен бажаючий може нині купити у магазині? Не стану ж я астрономом після того, як куплю той телескоп і поставлю його у себе на даху. Власне, назвати щось подібне "обсерваторією" ніхто нікому не забороняє. Лише не варто потім ображатися, коли дехто зрозуміє цю назву як той Петька із старого анекдоту. А може, спочатку таки консерваторію відкриємо?
Ярослав Левшенюк, вчитель фізики гімназії "Гармонія":
— Мова йде про сучасний телескоп з комп'ютером, який дозволить фотографувати об'єкти зоряного неба, а не лише спостерігати за ними. Коштує такий від 500 до 1000 доларів. І сума ця посильна для міського бюджету. Але ще потрібно десь телескоп встановити. Міський голова попросив мене подумати над цим питанням. Знаю, що в період СРСР була спроба над центральним корпусом Рівненського державного гуманітарного університету на вулиці Остафова зробити рухомий купол зі щілиною для телескопа. І мав заклад тоді кілька телескопів. Купол цей є і досі.
Також облаштувати обсерваторію можна було б на даху нашої гімназії. Приблизно це обійшлося б у майже 10 тисяч доларів. Але потрібно отримати дозвіл на реконструкцію даху, розробити проектно-кошторисну документацію. Хто цим буде займатися?
Ще одне місце, яке можна облаштувати для спостереження за зірками — вишка у парку біля Палацу дітей і молоді. Але вона зараз у жахливому стані і перетворилася у зборище для безпритульних. Та й хто відповідатиме за розташування тут телескопа? Можна ще телескоп робити виносним. Але, вважаю, тоді не буде з нього толку.
|
 | Може, і в голови ОДА Василя Берташа виникла ідея створення обсерваторії |
Якби обсерваторію розташували у нашій гімназії, я б міг відповідати за телескоп, організувати тут з учнями спостереження. Знаю, що в деяких школах міста є телескопи з радянського періоду. Але вони слабенькі — на зразок підзорної труби. І не скрізь їх використовують, бо десь у вчителя кваліфікації для цього не вистачає, десь — учні деталі від телескопа розікрали. Наш заклад телескопів не має.
До речі, колись обсерваторія у Рівному була у парку імені Шевченка на місці нинішнього ресторану "Ліон". Тоді молодь після танців на літньому майданчику заходила сюди за певну плату поспостерігати за зоряним небом. Тож з допомогою телескопа можна не лише вивчати астрономію, а ще й заробляти.
Руслан Постоловський, ректор РДГУ:
— У нас справді є купол над центральним корпусом, ми його відремонтували. І є свої телескопи. Один з них — потужний, користуються ним студенти, вивчаючи астрономію. Якщо для міста придбають телескоп, можемо дозволити встановити його у нас і, якщо буде потрібно, зробити платний доступ до нього, щоб кожен бажаючий міг побачити зоряне небо.
Любов Лівандовська, заступник директора Рівненської Малої академії наук:
— У 2011 році ми придбали за кордоном сучасний потужний телескоп з довжиною труби 1,5 метра, діаметром об'єктива 30 см і товщиною скла 12 см. Під'єднали його до комп'ютера і на даху Будинку вчених облаштували своєрідну обсерваторію. У неї може піднятися з науковим керівником 2-3 дитини. А для масових спостережень використовуємо телескоп частково. Скажімо, під час затемнення виносили його на вулицю перед обласним театром ляльок. Також вперше цього року возили телескоп в оздоровчий заклад "Електронік", де були літні збори для переможців обласного етапу конкурсу-захисту робіт МАН. Нині працюємо над тим, щоб зробити телескоп більш мобільним, щоб він сам міг 24 години на добу фіксувати результати спостережень.
Олег Желюк, директор природничо-математичного ліцею "Елітар":
— Ми замовили сучасний потужний телескоп для свого закладу через один з Інтернет-сайтів. Він має об'єктив 20 см у діаметрі, автоматичне наведення на об'єкти. Через нього можна побачити не тільки планети, а й плями на них, їхні супутники, туманності тощо. Коштує телескоп 16 тисяч гривень. Тож ми вирішили витратити на його придбання 10 тисяч гривень, якими ліцей нагородили за перемогу у міському рейтингу популярності навчальних закладів у номінації "навчальна діяльність". Також маємо 5 тисяч гривень за перемогу у конкурсі "Вчитель року". Можливо, їх використаємо на телескоп. Або цю суму докладуть батьки та спонсори закладу, адже завжди йдуть нам назустріч.
Має наш ліцей і старий телескоп з періоду СРСР. Ми використовуємо його для навчання. Але нам цього телескопа вже мало. Тим паче, що наш заклад — природничо-математичний, тож хочеться, щоб астрономію учні вивчали з сучасним приладом. Чув я також про сучасний телескоп у Малій академії наук. Але це — обласна установа. І щось я не чув, щоб школярів з міських закладів туди запрошували.
