Радянські космонавти використовували спеціальні рослинні препарати, адаптогени, для підвищення витривалості під час польотів. Сьогодні NASA офіційно включає адаптогенні трави як один із засобів захисту американських астронавтів від радіації в космічних кораблях. Американські та китайські спортсмени широко використовують добавки адаптогенів, які допомагають їм досягати високих результатів під час змагань.
Що ж це таке адаптогени? Адаптогени – це природні речовини, які допомагають адаптуватися (пристосуватися) до несприятливих факторів, з якими ми зіштовхуємося повсякчасно. Адаптогени не лише допомагають нашому організму справлятися зі стресом, тривогою, втомою та наслідками психічного або фізичного стресу. Вони також допомагають боротися із зовнішніми стресовими факторами, такими як забруднення навколишнього середовища, радіація, електромагнітне випромінювання.
В СРСР над адаптогенами працювали понад 1200 вчених, біологів і лікарів, які проводили дослідження під керівництвом Миколи Лазарєва та Ізраїля Брехмана. Було проведено понад 3000 клінічних досліджень і експериментів з адаптогенами. Досліджено чотири тисячі рослин на предмет адаптогенної активності. Найбільш відомі рослини-адаптогени: ашваганда (індійський женьшень), женьшень китайський та північноамериканський, родіола рожева, лимонник китайський та інші.
Ізраїль Брехман (20.11.1921—09.07.1994), радянський фармаколог, професор. Брехман все життя присвятив вивченню тонізуючих і "адаптогенних" властивостей женьшеню і елеутерококу, створив на базі їх багато лікарських препаратів. Деякі з цих препаратів, наприклад, допомагають космонавтам адаптуватися до умов невагомості. Взагалі він займався поліпшенням "здоров'я здорових людей" і став основоположником спеціальної науки - валеології (від латинського valeo - бути здоровим).
В чому полягає унікальність адаптогенів? Вони не лише допомагають ефективно протидіяти негативним наслідкам стресу, але також сприяють вашому організму відновити рівновагу. Що це означає? У тих, хто приймає адаптогени, не лише покращується настрій, зростає працездатність, у них зникає втома та відновлюється нормальний сон.
Основні переваги прийому адаптогенів: підтримка імунної системи; поліпшення настрою, розумової та спортивної працездатності; зменшення втоми та депресії; нормалізація рівноваги організму; покращення когнітивних функцій; підвищена уважність; нормалізація вироблення гормонів.
Адаптоген родіола рожева допомагає при легкій та помірній депресії.
Нещодавно було проведено наукове дослідження, щоб оцінити ефективність та безпечність стандартизованого екстракту SHR-5 кореневищ родіоли рожевої для пацієнтів, які страждають поточним епізодом легкої/помірної депресії. Клінічне дослідження ІІІ фази проводилося як рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження з паралельними групами протягом 6 тижнів. Зроблено висновок, що стандартизований екстракт SHR-5 демонструє антидепресивну дію у пацієнтів з депресією легкого та помірного ступеня при введенні в дозах 340 або 680 мг/добу протягом 6-тижневого періоду, тоді як у групі плацебо таких покращень не було. Про жодні серйозні побічні ефекти не повідомлялося.
Отже, ці дані можуть свідчать про те, що родіола рожева може бути корисною при легкій та помірній депресії.
З ТУРБОТОЮ ПРО ВАС,
НВЦ “ДОБРАДІЯ”: розробка нових фітопрепаратів: фітокомплекс Вікторін – інноваційна розробка вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
Унікальне поєднання двох найкращих адаптогенів родіоли рожевої та женьшеню забезпечує потужну адаптогенну дію у період несприятливих умов, сприяє загальному зміцненню організму при сезонних застудних захворюваннях, підвищенню імунітету.
До складу дієтичної добавки входить також унгернія Віктора, яка має антимутагенну, генопротекторну та імуномоделюючу дію. На основі унгернії Віктора виготовляють такі відомі препарати, як “Влаірин” та “Кантепарин”.
Вікторін виробляється на потужностях фармацевтичної компанії “АСТРАФАРМ”, виробництво якої відповідає вимогам GMP ISO 22000:2005 (стандарт для виробництва ліків), що свідчить про високу якість вироблених препаратів.
професор Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка НВЦ фітопрепаратів “ДОБРАДІЯ”
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України