Взяти інтерв’ю в директора агенції нерухомості «Челсі» Алли Юдович, незважаючи на її комунікабельність і привітність, не так вже й легко. Пані Алла переконана, що нічого особливого вона не робить, її агенція теж. Просто займається купівлею-продажем нерухомості. Нічого надзвичайно дешевого і надзвичайно вигідного не пропонує, тобто квартири за безцінь не продає. Але, мабуть, вагомий привід для спілкування з журналістами у неї є. Адже чи не вона, керівник агенції — одного з піонерів на ринку нерухомості Рівного — найбільше знає про цей ринок? Адже чи не до «Челсі» впродовж десяти років звертаються рівняни? Власне, із запитання про нову, але досить важливу професію фахівця з нерухомості — ріелтора — ми і розпочали нашу розмову з пані Аллою в дні, коли колектив «Челсі» відзначає десяту річницю від дня створення.
— Якими якостями, на вашу думку, повинен володіти ріелтор? — Насамперед він повинен досконало орієнтуватися у всіх правових аспектах операцій з нерухомістю. До того ж, він повинен володіти технологією ріелторської діяльності. Ріелтор зобов’язаний бути психологом, фінансистом (оскільки операції з нерухомістю завжди пов’язані із значними сумами грошей), мати уявлення про бухгалтерський облік, про земельне законодавство, вільно читати будівельні креслення. Також ріелтор повинен знати страхові технології й на достатньому рівні банківську справу, іпотеку тощо. Я вже не кажу про те, що ріелтор повинен знати культуру та історію. Адже людина, яка ввесь час спілкується, зобов’язана бути культурною. Потрібно вміти вести переговори, знаходити спільну мову з інвесторами, нерідко — закордонними бізнесменами. Така людина, наприклад, повинна знати, як потрібно одягатися при зустрічі з клієнтами різного рівня, тому що не кожного разу потрібно бути одягнутим однаково. Отже, виходить, що професія ріелтора — одна із найбільш важких. І думати, що цим може займатися будь-хто — велика помилка. — Пані Алло, а як ви, одна з першопрохідців на ринку нерухомості в Рівному, навчилися цієї професії — фахівця з нерухомості чи, як її ще називають — ріелтора? — Справді, десять років тому, коли декілька ентузіастів започаткували агенцію нерухомості «Челсі», все ще було таким незвичним і незрозумілим… Однак ми не розгубилися, набралися терпіння, сил і почали. Не знаю навіть зараз, що саме примусило тоді мене, молодого викладача економіки, перейти у бізнес, та ще й настільки новий і незнайомий. Але дорогу осилює той, хто йде. Вдячна друзям, які були ввесь час поряд. Пам’ятаю, що ми майже півроку очікували на першу угоду, саме тоді гартувався наш колектив, який, до речі, зберігся і донині. А потім пішли угоди за угодами. Ми відчули свою потрібність рівнянам, постійні зміни законодавства примушували нас підтримувати «форму», а конкуренція та чесне ім’я не дозволяли розслабитися ні на мить. Практично з моменту свого заснування «Челсі» увійшла до Співдружності агенцій нерухомості, наші працівники беруть активну участь у роботі Асоціації фахівців з нерухомості (ріелтерів) України. Переоцінити той досвід, який ми набували на семінарах, спільних заходах із фахівцями з усіх куточків держави надзвичайно важко. Тому я пишаюся своїми вчителями, з якими можна порадитися з будь-якого приводу, і одночасно — вірними друзями, які завжди прийдуть на допомогу, — я кажу про керівництво і членів Асоціації. — Чи легко працевлаштуватися у вашу агенцію? — Буду відвертою — нелегко. У нас працювати достатньо цікаво, але і складно. І головною у нас є вимога, про яку я постійно нагадую працівникам: інтереси клієнта повинні бути вищими за все. Що означає це на практиці? А те, що я вимагаю від свого працівника відмовитися від угоди, якщо вона може завдати шкоди нашому клієнту. Це також означає і те, що іноді, відмовляючись від угоди, ми відмовляємося і від свого заробітку. Але це не головне, адже ми не ставимо собі за головну мету заробити гроші у будь-який спосіб. Етичні та професійні питання для нас — не звичайні слова, а правила гри. Це ж стосується і наших партнерів і, гадаю, саме завдяки цим принципам у нас склалися дуже хороші партнерські стосунки, які ми дуже цінуємо. — Операції з нерухомістю все ж таки викликають у рівнян деяку пересторогу. Їх завжди найбільше турбує те, щоб не потрапити на вудочку шахраїв… — Погоджуся з вами. І певна обережність завжди повинна бути. Це безумовно. Адже справа стосується великих грошей, іноді — всього статку людини. У цьому випадку порада одна — звернутися до фахівців, які запропонують і належний юридичний супровід справи, і забезпечать страхування угод. Та і я завжди кажу — ріелтор повинен бути досвідченим психологом, людиною з достатнім життєвим досвідом. Головне — не бути байдужим! Потрібно відзначити, як поводиться людина, чи не бігають у неї очі, чи не тремтять руки. Іноді потрібно спостерігати і за поведінкою продавця у квартирі, буває, що він і не знає, де і що розташовано. Зрозуміло, що це все повинно викликати сумніви. І ось якщо ми керуємося принципом небайдужості до нашого клієнта, то жодного шансу шахраям не дамо. Щоправда, іноді доводиться довго переконувати людину, пояснювати їй, чому цей чи інший варіант (дешевший, зручніший) їй не підходить, розповідати їй про сумніви. Дехто сподівається на нотаріуса, мовляв, він перевірить усі документи. Це неправильно. Нотаріус не перевіряє, а завіряє документи, а справжній нотаріус повинен все перевірити. За це — за виважене ставлення до роботи — нам і платять гроші. — Вам доводилося працювати з «тяжкими» чи постійними клієнтами? — Звичайно, люди бувають різними. Щодо, як ви кажете, «постійних» клієнтів дозволю собі відзначити таке. Потрібно з повагою ставитися до особливостей людського характеру — хтось, наприклад, і року не може прожити в одній квартирі, хоче її обміняти, продати. У когось статки дозволяють переїхати в іншу, кращу квартиру, комусь потрібно терміново продати квартиру і одержати гроші. Життєві ситуації трапляються різні. Але постійними клієнтами ми з повагою називаємо тих, хто, скориставшись нашими послугами, за деякий час приводить до нас своїх знайомих, родичів. Це — найвище визнання нашої роботи. Про «тяжких» клієнтів запитуєте? На мою думку, таких немає. Хоча є люди, які чомусь переконані, що вони багато чого знають, що повністю покладаються на власний досвід і до того ж у них склалося негативне уявлення про ріелторів взагалі. Тому з такими клієнтами доводиться довго працювати, щоб вони переконалися — ми захищаємо їхні інтереси. Хоча, зрозуміло, нам небайдужий і наш заробіток, але для нас головне, щоб клієнт залищився задоволеним… І розповів про нас своїм знайомим. — Ви розповідаєте про все з якогось незвичного, нематеріального боку. Говорите про людей, їхні відчуття, про етику, порядність. Але ж справу маєте з доволі матеріальними речами — грішми, документами… — Все тому, що гроші мають величезну енергетику. Я в цьому переконана. І, знаєте, гроші можна віддати людині з побажанням добра, із вдячністю за те, що вона для вас зробила. А можна віддати зі злості, з якимись негативними емоціями. Тому я завжди кажу нашим працівникам, і сама дотримуюсь такого принципу — наші клієнти повинні віддавати гроші із вдячністю, тоді ці гроші принесуть нам удачу. Те ж стосується і енергетики нерухомості. Я, наприклад, впевнена, що сама квартира повинна підказати покупцю, підходить вона йому чи ні. І тому всіх закликаю дослухатися до своїх відчуттів. Ми завжди прагнемо, щоб між покупцями і продавцями залишилися хороші стосунки, бо продавець, йдучи з квартири, залишить у ній свою позитивну енергетику. Тому, гадаю, й не дивно, що наші клієнти зазвичай залишаються нами задоволені й рекомендують своїм знайомим.
