Цього разу Володимир Шишкін, директор ресторану «Фараон» і просто людина, яка любить смачно поїсти, ділиться своїми враженнями про карпатську кухню.
Цього разу Володимир Шишкін, директор ресторану «Фараон» і просто людина, яка любить смачно поїсти, ділиться своїми враженнями про карпатську кухню. — Гуцульська кухня — це смачно, ситно, натурально. Молоко з карпатських полонин нічим не гірше від альпійського. Дуже корисний мед з гір. А ще майже в усіх селах випікають дуже смачний та оригінальний хліб, до того ж, здебільшого старим дідівським методом — на капустяному листі. При цьому гуцули кажуть: «Глечик свіжого молока, паляниця свіжого хліба, глечик меду — і на сінник. Ще й не наодинці — кращого відпочинку не буває». Мешканці Карпат, які харчуються такими натуральними продуктами, живуть дуже довго. Щоправда, є у них і своя екзотика. Наприклад, у деяких місцях можна випити філіжанку кави із жолудів та «чай з каміння» — напій з певних видів моху, який росте на камінні і заварюють його разом з камінчиками. Дуже цілющий, сприяє ефективному очищенню організму. Відома також гуцульська кухня бринзою, домашніми копченостями, ароматною грибною юшкою і дуже смачними голубцями. Багато гурманів навіть колекціонують карпатські рецепти, спеціально записують їх, щоб потім можна було самим ці страви приготувати. Особисто мені секрет став зрозумілим після розповіді дев’яносторічної гуцулки баби Зоряни: «Береш два кулаки муки, дрібочку солі, трохи водички, на око цукру, крапельку олії…». «Ви мені в грамах розкажіть», — прошу бабцю. А вона посміхнулася і відповіла: «Так я ж не грамами міряю». Тоді я став поруч із старенькою і всі її дрібочки на грами переміряв, рецепт записав і спробував сам приготувати. Вийшло непогано, але не так смачно. «Ти все правильно зробив, — підбадьорила бабця Зоряна, — але замість того, щоб думати про те, якою смачною ця страва вийде і скільки радості доставить близьким людям, ти все вираховував та вимірював. А ще, коли ставив у піч, то не перехрестив. Ось і немає того смаку...». Свята у Карпатах — яскраве, колоритне, незабутнє видовище. Скрізь чути запахи свіжого дерева, молока і смаженого м’яса. Музика, пісні й веселощі продовжуються до глибокої ночі. Один з найбільш колоритних моментів свята — коли гуцули збираються навколо вогнища і на очах у гостей варять надзвичайно смачний банош. Для баноша з бринзою знадобиться: Склянка кукурудзяної крупи, 0,7 л сметани, склянка бринзи, зелень Вимити і перебрати крупу, після чого зварити її в сметані до виділення масла. Дуже важливо ввесь час помішувати кашу, щоб крупа увібрала усю сметану і не підгоріла. Приблизно через 15 хвилин каша готова. Саме ця страва і називається банош. Після приготування банош потрібно викласти на деко, змазане олією, і дати трохи постояти. Після цього викинути на дошку (страва збереже форму пирога) і нарізати невеликими шматочками. Розкласти по тарілках, а зверху посипати бринзою та зеленню. Банош дуже добре смакує з місцевим самогоном чи натуральним домашнім карпатським вином. Цю страву в Карпатах готують вже сотні років і оволоділи майстерністю її приготування досконало. Після такого сніданку можете сміливо вирушати на цілий день у гори — вам вистачить сил для тривалого пішого переходу.
