Батьки школярів та дошкільнят навчальних закладів області щороку надають кілька мільйонів гривень благодійної допомоги школам і дитсадкам, та грошей все одно не вистачає.
Батьки дошкільнят цього року сплатили близько 1,4 млн. грн. так званих добровільних внесків, а школярів — 1,5 млн. грн. У Рівному — 225 тис. грн. та 69 тис. грн. відповідно. Батьки також здають гроші на придбання меблів, штор, килимів тощо. Найбільші суми сплатили батьки у Рівному, проте не всі знають, що мають право вимагати звіт, на що використано ці кошти. Сергій Терентьєв, батько учня школи №13 Рівного: — Від жодного вчителя чи вихователя я не чув словосполучення "благодійні внески". Бо їх сприймають не як добровільну пожертву батьків, а як обов'язкову оплату. Звісно, усі розуміють, що з нинішнім фінансуванням освітньої галузі без допомоги батьків не обійтися, бо ніхто не хоче, щоб на його дитину дуло з вікна чи вона не мала чим помити руки. Деякі батьки готові платити й більше, але вони мають знати, за що платять. А я, коли прийшов до школи і попросив показати мені звіт, конкретної відповіді так і не отримав. Як на мене, мали б бути офіційні щомісячні звіти перед батьками. Те ж саме у дитячих садках. Тим паче, що там від батьків часто вимагають сплатити "добровільний внесок" ще до того, як дитину влаштують у заклад. Олена, мама рівненського школяра: — Замислитися над тим, на що я здаю по 25 грн. щомісяця, мене змусив один незвичний випадок. Дитина зателефонувала мені просто з туалету і сказала, що не може вийти, бо немає туалетного паперу. Я змушена була залишити п'ятимісячного малюка і йти у школу. Після цього випадку я попросила у керівництва школи надати звіт, на що витрачено батьківські кошти за минулий рік. Проаналізувала його і вирішила відмовитися платити благодійні внески взагалі. Бо вважаю, що школа може обійтися без натяжної стелі за понад п'ять тисяч гривень, методичної літератури, купленої за понад чотири тисячі гривеної з батьківських грошей, канцтоварів за понад 17 тисяч гривень та витрат на олімпіади у майже 13 тис. грн. До слова, відколи благодійні внески не плачу, ставлення до мене та до моєї дитини не змінилося. Василь Харковець, начальник міського управління освіти: — Змусити батьків здавати благодійні внески не може ніхто. Якщо у родини немає коштів чи вона не хоче платити, ніхто у неї не вимагатиме гроші. І на ставлення до дітей це не може впливати. Загалом благодійні внески — це компетенція самих батьків. Є піклувальні ради при школах та дитячих садках, які самі мають вирішувати, скільки коштів здавати та на що їх витрачати. Батьки мають право вимагати прозвітувати за використання благодійних внесків. До речі, звітувати повинне не лише керівництво шкіл, а й голова піклувальної ради, бо саме він відповідає за витрачання зібраних коштів. Навчальні заклади не можуть обійтися без батьківської допомоги. За останні роки лише 0,5-0,4% бюджетних коштів, виділених на освіту, залишають на поточні видатки, тобто на придбання нових меблів, канцтоварів та іншого. Цього року лише 200 тис. грн. виділили на поточні ремонти — це мізерна сума. Проте є наказ, який забороняє міським навчальним закладам брати благодійні внески готівкою. Заклади мають відкриті спецрахунки, на які батьки мають переказувати гроші. Навчальні заклади також мають подавати інформацію на власних сайтах про благодійні внески і їхнє використання. Якщо у батьків вимагатимуть сплачувати благодійні внески чи не надаватимуть їм звіт щодо їхнього використання, вони можуть звертатися до мене зі скаргами. Вікторія Лагодюк, директор школи №12 Рівного: — Здебільшого скарги у батьків виникають через погано налагоджену роботу піклувальної ради. У нас піклувальна рада працює відокремлено від вчителів. Я наполягла, щоб вчителі, чиї діти навчаються у нашій школі, не були в її складі. Голова піклувальної ради запитує, що потрібно школі, і тоді рада вирішує, скільки вона виділить на це коштів і чи виділятиме взагалі. За тією інформацією, яку я маю, 40% батьків наших учнів не здають добровільних внесків.
