Ранньої весни, коли бруньки ще не з’явилися, а рух соку вже розпочався, розпочинається збір березового соку — в цю пору «березові сльози» найбільш цілющі.
Саме у весняну пору нашому організму потрібні вітаміни. А березовий сік містить білок, амінокислоти, мікроелементи та ще багато цілющих речовин. Його п’ють по три і більше склянок на день для «оздоровлення» крові в разі шкірних хвороб. Сік корисний для тих, у кого анемія, ангіна, серцеві хвороби. Також він виводить з організму шкідливі речовини, промиває нирки та печінку, має загальнозміцнювальну і тонізуючу дію. Майте на увазі, що спускання соку дозволяється лише з дерев, які підлягають зрубуванню, і то це потрібно робити за певними правилами. Не можна спускати сік з молодих берізок: цілюща рідина потрібна їм для росту. Найсолодший сік накопичується на висоті півтора-два метри від землі, тому саме в цьому місці варто робити заглибину. Вона повинна бути кілька сантиметрів і ні в якому разі не глибше. Заглибину бажано робити з північного боку, оскільки там соку зазвичай буває більше. Після збирання соку необхідно обережно видалити жолобок, а отвір або надріз змазати пластиліном, воском, милом або забити його мохом. Це убереже дерево від проникнення в нього бактерій і різноманітних грибків. Період збору соку триває лише два-три тижні. Але його можна заготовляти про запас. Відразу після збору рідину варто зберігати у холодному місці, але не більше двох-трьох діб, інакше випита рідина замість цілющих властивостей провокуватиме запаморочення і розлад шлунка. Для тривалого зберігання сік консервують або готують з нього квас. Хоча такий сік, звичайно, вже не той цілющий напій, що з дерева.
