Невідомо, хто переконав Василя Берташа в надзвичайній ефективності так званої енергетичної верби як альтернативі газу, торфу та вугіллю, але з усього видно, що цією ідеєю голова ОДА пройнявся неабияк, і підлеглих зарядив, і депутатів облради переконав. Коли під час сесії «спіткнулись» на цьому питанні, затіявши дискусію, п.Берташ вийшов на трибуну і почав розтлумачувати ідею тим, хто ще не зрозумів, навівши, зокрема, як аргумент те, що енергетична верба дозволить зменшити викиди парникових газів, а отже, область може отримати відповідно до Кіотського протоколу гранти від міжнародних організацій.
Депутати погодились з тим, що область зробить свій внесок у зменшення парникового ефекту на Землі, і виділили 50 тисяч гривень на вирощування саджанців. Наступного року суму пообіцяли збільшити до 140 тисяч гривень. Щоправда, з коментаря Анатолія Юхименка, заступника голови ОДА, згодом стало зрозуміло, що справа ця продиктована не лише турботою про довкілля: — Все, що ми повинні мати — це власний посадковий матеріал цієї верби. Щоб коли прийде інвестор, ми йому могли запропонувати матеріал для розвитку його бізнесу. Ось основне завдання. На деяких депутатів, щоправда, магія слів Берташа та його підлеглих не подіяла. До скептиків відноситься, зокрема, депутат Василь Багній: — У нас щороку спалюється біомаси від лісозаготівлі від 400 до 500 тисяч метрів кубічних. В річках росте до мільйона метрів кубічних біомаси — лози, яку треба просто взяти і використати. Я вважаю, що програма вирощування саджанців енергетичної верби не є актуальною для нас. Це в Європі потрібно, де є дефіцит біомаси. До речі, в Радянському Союзі була затверджена програма, згідно з якою в Україні мали все засадити тополями. В результаті, окрім алергену, ми нічого не отримали. Чи не повториться така ж історія з енергетичною вербою? Втім, директор Рівненського інституту агропромислового виробництва НААНУ Володимир Польовий, який займатиметься «експериментом», заперечує: — Той сорт верби, який ми збираємося вирощувати, не викликає алергічних реакцій. Та й призначення її зовсім інше — для виготовлення пелетів, які спалюватимуть в котлах. Що стосується лози у заплавах річок, то вона не піддається заготівлі — немає механізму збору такої сировини. Окрім того, на Поліссі є понад 100 тисяч гектарів низькородючих земель, які не використовуються — їх можна засадити енергетичною вербою.
Довідка «РВ» 1 тонна сухої верби замінює 1,12 тонни соломи, 0,43 тонни ріпакової олії, 0,46 тонни викопного вугілля, 0,51 тис куб.м природного газу.
