І знову — про безпритульних псів. Ця тема буде актуальною ще довго. Доки перестане бути гострою проблемою для людей, які змушені жити з собачими зграями в одному місті. А станеться це, вочевидь, ще не скоро. Відколи псів перестали відстрілювати (змушені були відмовитись ві цього методу як негуманного), зупинити їх розмноження неможливо. Результати стерилізації, за яку рік тому взялася громадська організація, за оптимістичними пронозами, будуть відчутні років через п'ять, а то й десять. І то при умові, що будуть стерилізовані усі вуличні пси. А поки що за ставленням до безпритульних собак рівняни поділилися на дві групи: одні скаржаться на собак, відганяють їх камінням і навіть стріляють у них, інші — жаліють, підгодовують і за власні кошти стерилізують.
Валентина Вакуленко, рівнянка: — Я підбираю цуценят і стерилізую їх. Знайомий ветеринар робить операції за 70 грн. Потім цуценят тримаю у власній квартирі 10 днів, поки їм не знімуть шви і вони не одужають. За минулий рік стерилізувала 17 безпритульних собачат. Усіх їх і роздала потім, за оголошеннями. Проте сусіди не завжди розуміють мої намагання допомогти собакам. Мене уже двічі били за те, що захищала собак, коли над ними знущались чоловіки. Багатьом не подобається, що я підгодовую псів. Але що ж їм, дати померти голодною смертю? А нещодавно стався випадок, який мене приголомшив. Підібрала трьох цуценят біля Будинку офіцерів, стерилізувала їх. А потім на день, як завше, випустила на вулицю погуляти. Вони після стерилізації ще кволі, тож нікуди не втечуть. Аж раптом сусід прийшов і каже, що одне з цуценят лежить і не встає. Я до нього кинулася, думала, може, камінцями побили. Але дітлахи, що гралися поряд, підказали, що у цуценяти прострелений бік. Знайшовся й чоловік, який бачив, хто стріляв. Він розповів, що саме гуляв зі своїми двома собаками, як з третього чи четвертого під'їзду у нашому будинку (на вул.Волинської Дивізії, 31) почали стріляти. Від жаху він кинувся тікати, побоявшись підняти голову. Я підозрюю, хто це міг зробити. Цей чоловік, який живе у нашому будинку, якось говорив, що й у людину вистрелить, не те що у собаку. Але це ж ненормально і незаконно. Надворі ж в той час гралися діти. Ольга Романюк, начальник відділу епіднагляду Рівненського міського управління Держсанепідемслужби: — За півроку собаки покусали 397 рівнян, зокрема, 93 дитини. Проте у 80% випадків кусали домашні тварини, а не безпритульні. У більшості винні самі люди — вони провокують собак. Скажених собак не було, проте усі тварини є носіями багатьох паразитів та інфекцій. Люди скаржаться, що безгосподарні собаки забруднюють їхні подвір'я. А господарі своїх собак вигулюють де? Ніхто ж не ходить з лопаткою і не прибирає після свого собаки. Тим більше, запевняю, безпритульні ніколи не будуть паскудити під вікнами людей, вони призвичаєні, щоб ховатися. Стерилізація допоможе вивести собак із Рівного лише через п'ять-десять років. Не варто забувати, що собаки можуть жити й до 15 років. Окрім того, стерилізація — не панацея від укусів та сказу. Людям залишається лише не провокувати собак. А ще було б добре, якби рівняни не викидали своїх домашніх собак на вулицю. Тварин не варто заводити бездумно. Михайло Дзьолось, головний епізоотолог Рівного: — Навряд чи стерилізація зменшить кількість безпритульних собак у Рівному. Відловити усіх одразу не вдасться, щоб прооперувати, а щодня якщо не народжуються нові цуценята, то прибувають з-поза меж Рівного. У селах безпритульних тварин набагато менше. А знаєте чому? Тому що там немає доступу до їжі. Собаки у місті будуть доти, доки будуть відкритими смітники, доки їх підгодовуватимуть люди. За кордоном культура поведінки у людей інша, тому й безпритульних тварин у них немає. Відчинений бачок зі сміттям там не знайдеш. Нині ми спостерігаємо тенденцію до збільшення собак у місті, оскільки їх припинили відстрілювати. Відповідно, і кусають вони людей частіше. В основному собаки кусають тих, хто їх зачепив. Люди люблять годувати собак з руки, гладити їх, а тварини це сприймають як небезпеку для себе. Є, правда, моменти, коли собаки агресивні, наприклад, під час шлюбного періоду. Але собак, які навіть покусали людину, згідно з законом, вбивати не можна. Їх потрібно зловити і знайти господаря. Якщо вже собака геть агресивний і його ніхто не хоче забирати, то можна усипити. Цього року одного собаку вже усипили. Тамара Лук'янчук, голова правління обласної громадської зоозахисної організації "Під Егідою", яка опікується комунальним притулком для собак у Рівному: — У травні та червні КАТП-1728 стерилізувало 55 собак. Першочергово вагітних, аби вони не дали потомства. Стерилізація, без сумніву, дасть результати. Але коли саме це буде — залежить від темпів стерилізації. Якщо вони будуть такими, як нині, то лише через років п'ять про безпритульних собак у Рівному забудуть. Якщо стерилізувати масово, на місяць хоча б по 100 собак, то ефект міг би бути за два роки. Проте поки що не маємо можливості оперувати стількох тварин. Собак на вулицях Рівного щонайменше дві тисячі, хоча їх ніхто точно й не рахував — це нереально. А у нашому притулку ми можемо утримувати не більше 40-50. Окрім того, стерилізацію поки що змушені припинити. Казначейство не виплачує грошей ветеринару. Людина за свій кошт робила останні операції. З міського бюджету передбачено кошти на стерилізацію 480 собак. Але навіть якщо гроші таки виплатять, то не встигнемо прооперувати таку кількість. Стерилізувати можемо лише у теплі періоди року, з травня по жовтень, тобто прооперуємо десь 240 собак. Взимку тримати прооперованих собак ніде — їм потрібне тепло, а будівництво теплих вольєрів не передбачено. Нині до нас дзвонять рівняни, які дбають про безпритульних собак, і просять, аби ми цих собак простерилізували. Уже навіть черга є. У Рівному, до речі, багато людей за власні кошти стерилізують безпритульних собак. Проте є люди, які, навпаки, викидають на вулицю цуценят, а то й дорослих домашніх собак. А не простерилізовані собаки за рік можуть дати чималу кількість потомків. У Рівному зробили велику помилку, що не розпочали стерилізувати собак одразу, як їх припинили відстрілювати. Тоді, у 2009-2010 роках проблему можна було вирішити за кілька місяців. Тепер же доведеться витратити роки. У Європі добре налагоджена боротьба із безпритульними собаками, але їхній досвід нам не підійде. Справа в тому, що безпритульних псів відловлюють у муніципальні притулки. Там вони живуть десь місяць. Якщо їм не знаходять господаря, їх мають усипляти. Проте за кордоном є багато приватних притулків, які забирають цих незатребуваних собак і тримають у себе, доки їх таки хтось не візьме. У нас же усіх собак масово би усипляли. Тому зоозахисники й вимагали, щоб в Україні собак після стерилізації відпускали на вулицю. Тож рівнянам доведеться миритися із собаками. Проте майже всі вони неагресивні, найбільше, що може докучати — їхній гавкіт. Звісно, є й агресивні, але ще не налагоджена система, що з ними робити. По-перше, ще й досі не знайшли ловця. Посада специфічна, небезпечна і малооплачувана, тож ніхто не хоче йти. Окрім того, нині тільки йдеться про створення комісії, яка б визначала долю агресивних собак. Якщо собака піддається вихованню, йому би підшуковували господарів. І тільки тих, хто вже не підлягає дресируванню, усипляли б. Але рівняни розбирають псів неохоче. За цей рік знайшли господарів лише сімом собакам.
