Точної дати, коли українські «блакитні берети» поїдуть в Ірак, рівенські військові воліють не називати, вони кажуть, що й самі її ще не знають і посилаються на засоби масової інформації. Попередньою датою стану готовності до відправки в Ірак військовий комісар Рівенської області Владислав Муляр назвав 20 червня. Але людей з цього дня, очевидно, ще не відправлятимуть, першою у Перську затоку попливе техніка. У складі українського миротворчого батальйону туди полетять і рівенські військові-конктрактники.
Точної дати, коли українські «блакитні берети» поїдуть в Ірак, рівенські військові воліють не називати, вони кажуть, що й самі її ще не знають і посилаються на засоби масової інформації. Попередньою датою стану готовності до відправки в Ірак військовий комісар Рівенської області Владислав Муляр назвав 20 червня. Але людей з цього дня, очевидно, ще не відправлятимуть, першою у Перську затоку попливе техніка. У складі українського миротворчого батальйону туди полетять і рівенські військові-конктрактники. Наших, за інформацією п.Муляра, до Іраку збирається не так багато, принаймні планових завдань не доводили. Достойних з-поміж тих, хто виявив бажання служити у складі стабілізаційних сил, вибирали конкурсна та медична комісії на місці, у нашій військовій частині, а далі претендентів відправляють у військові частини Білої Церкви та Житомира, де вони пройдуть ще одну атестаційну комісію, там уже й сформуються окремі підрозділи. — З 17 червня ми відправляємо наших військових на збори, — розповів начальник організаційно-мобілізаційного відділу та комплектування 13-го армійського корпусу Павло Косецький. — Збори триватимуть місяць чи трохи більше. Додому повернуться тільки ті, що не пройдуть атестацію. Великого потоку бажаючих ризикувати своїм життям та здоров’ям у чужій країні у Рівному, каже п.Косецький, не було, однак не назвав конкретної цифри, скільки було заяв у співвідношенні до потреби, це, виявляється, службова таємниця. — Більшість із тих, хто збирається їхати в Ірак, уже мають досвід служби у миротворчих батальйонах, саме це, а також їхня військова спеціальність, і враховуються при відборі, — розповів п.Косецький. — Насамперед поїдуть інженери та зв’язківці, такі професії вважаються найбільш дефіцитними. Від нас поїдуть також фахівці загальновійськових спеціальностей. Через півроку відбудеться ротація, але представники найбільш дефіцитних спеціальностей, ймовірно, залишаться й далі. Не хоче тутешнє військове керівництво називати й величину посадових окладів, які наші будуть одержувати там. За неофіційною інформацією, платня складатиме від 600 до 1200 доларів на місяць. Уже визначені розміри грошових винагород, надбавок за службу в складних кліматичних умовах, розміри грошової компенсації у випадку поранення. Про всі ці деталі, як повідомив п.Косецький, наші миротворці дізнаються вже там. Ймовірно, там одразу по приїзді їм запропонують, як було у Сараєво, скласти заповіт, а також переписати усі речі, які є при собі, із зазначенням їх компенсаційної вартості. Усе це зрозуміло, але насторожує кожного. Основним мотивом ризику власним життям у чужій країні, в якій стріляють, є нагода заробити. Самі контрактники, які мають досвід служби у миротворчих силах, від балачок на цю тему поки утримуються з кількох причин: перша — їм просто не дозволяють надто багато говорити на цю тему, друга — вони самі остаточно не знають, поїдуть чи ні, третя — бояться наврочити і не повернутися. Пам’ятаєте, у льотчиків була така прикмета: не фотографуватися перед вильотом...
