Звістка про те, що вибух газу на вулиці ледь не вбив дубенського школяра, облетіла цього тижня всю Україну. Побувавши на місці події, кореспондент «РВ» переконався в тому, що це був справжній вибух, потужність якого могла призвести до непоправних наслідків. Причиною вибуху став вогонь запаленої хлопчаками петарди, яка потрапила під каналізаційний люк.
Свідками події стали кілька дубенчан: потужний вибух, стовп диму, розкидані металеві люки і хлопчик, якого ударною хвилею підкинуло на кілька метрів. За твердженням очевидців та мешканців сусідніх будинків, вибух нагадував постріл гармати. Постраждав від нього дев’ятирічний школяр Олексій Тишковець, який, забавляючись ще із двома хлопцями, кинув підпалену петарду в каналізаційний колодязь. Постраждалого непритомним із тяжкою черепно-мозковою травмою швидка допомога доправила до травматологічного відділення Дубенської міської лікарні, а згодом на лікування у Рівне. Біля палати нейрохірургічного відділення Рівенської центральної міської лікарні нашого кореспондента зустріла мати Олексія. Витираючи червоні від сліз очі, вона попервах не дозволяла спілкуватися з сином. — Я завжди боялася тих петард, — розповіла пані Надія. — Не раз забороняла сину гратися ними, але ж хіба вони в такому віці послухають, тим більше коли ті забавки ледь не на кожному кроці вільно продають. Вибачте, я не можу зараз говорити, нехай краще він сам усе розповість. Хлопець лежав у напівтемній палаті з перебинтованою головою. За декілька днів лікування, принаймні так запевняли нас медики, самопочуття хлопця значно покращилося і він міг пригадати деякі подробиці того випадку. — Мої два друга, — пригадав Олексій, — запропонували купити петарди. У мене було з собою декілька гривень, і я погодився. Дорогою додому ми ці петарди підпалювали і кидали. Одну з петард я підпалив і закинув у каналізацію, але вона чомусь не вистрілила. Я хотів подивитися, і в ту мить пролунав сильний вибух. Мене підкинуло догори. Пам’ятаю, як один з моїх товаришів відтягав мене на узбіччя тротуару. Другий, напевно, злякавшись того, що сталося, втік додому. Потім я знепритомнів і прийшов до тями лише дорогою в лікарню в машині швидкої допомоги. — Того дня, — розповідає Борис Голова, мешканець будинку, біля якого сталася пригода, — я вдома дивився телевізор. Раптом почув вибух, від якого задрижала підлога під ногами. Було таке враження, що поруч з будинком вистрілив танк. Я вискочив на балкон і побачив, як з колодязів газових люків йде дим, а поруч з розбитою головою лежить хлопчик. Моя дружина підбігла до малого, витерла йому хустинкою кров. Гукнула мені, щоб я викликав швидку допомогу і передзвонив батькам хлопця, а сама відтягнула його на узбіччя і чекала лікарів. Пізніше дружина розповіла мені, що повертаючись від свекрухи, випадково побачила, як від вибуху хлопця разом із каналізаційними люками підкинуло у повітрі, після чого він впав і сильно вдарився головою об бордюр. Після вибуху хлопчик намагався кілька разів підвестися, але падав, а потім сказав моїй дружині, що перестає її бачити. Вже за декілька хвилин бригада швидкої допомоги везла хлопця разом з його мамою до лікарні. За словами медичних працівників, на той час хлопець вже опритомнів, але був у шоковому стані й не міг нічого чітко пояснити. — В результаті удару, — розповів завідувач травматологічного відділення Дубенської міської лікарні Мирон Павлів, — хлопець отримав тяжку черепно-мозкову травму і вдавлений перелом черепа. Тому одразу довелося його госпіталізувати і призначити інтенсивне лікування. До вечора стан його здоров’я нормалізувався, але щоб запобігти ускладненням, ми порадили відвезти його на консультацію в Рівне. Відверто кажучи, йому пощастило, адже від такого вибуху наслідки могли бути значно гіршими. У нас вже був подібний випадок позаминулого року в сусідньому селі Рачин. Щоправда, діти тоді кинули в каналізацію не петарду, а запалений сірник. Хлопця з тяжкими опіками обличчя і тіла довелося витягати з того світу. Загалом, проблема петард для нас не нова. Незважаючи на застереження, діти продовжують бавитися цими небезпечними іграшками. Щороку, здебільшого під час новорічних свят, до лікарні привозять по декілька пацієнтів з опіками чи травмами різної тяжкості. Коли готувався цей номер, лікарі нейрохірургічного відділення міської лікарні робили хлопцю операцію, а посадові особи комунальних служб Дубна, які того дня теж були на місці пригоди, як завжди у подібних випадках, писали відписки, намагаючись звалити усю провину на постраждалу дитину. — Справді, ті два колодязі належать нам, — запевнив заступник начальника Дубенського управління з експлуатації газового господарства Володимир Лук’янчук, — але витоку газу наші фахівці там не зафіксували. Можливо, там було скупчення природного болотного газу — метану, що міг спричинити такий вибух. Зрештою, невідомо, якої потужності була та петарда. Висновок із того, що сталося, не стільки в очевидній для всіх небезпеці забав дітей з петардами. Якщо концентрація газу в дубенських підземних комунікаціях така, що здатна вибухати як бомба, трагедія на вулицях міста може повторитися щохвилини. Адже вибухнути «безгоспний» газ може від будь-якого вогню, а не тільки від петарди.
